ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Суддя І-ї інстанції: Попова І.А.;
Судді апеляційної інстанції:
головуючий – Крутовських В.І.,
судді: Дмитренко А.К., Прокопенко А.Є.;
Доповідач у суді касаційної
інстанції – Харченко В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01.10.2002 Справа N 4/2/87(02-5/9-18/14)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий),
Харченка В.М., Яценко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві
касаційну скаргу ПП “Вест-КС”
на постанову від 23.05.2002
Дніпропетровського апеляційного господарського суду
у справі № 4/2/87 (02-5/9-18/14)
господарського суду Запорізької області
за позовом ТзОВ “Агропостач Сервіс Плюс”
до ПП “Вест-КС”
Про стягнення 519159,63 грн.
Представники сторін в судове засідання не з’явилися, про час і
місце слухання справи сторони повідомлені належним чином.
В С Т А Н О В И В:
В ході розгляду справи позивач зменшив розмір позовних вимог до
399158,06 грн., змінивши підставу позову та просив накласти
арешт на грошові кошти приватного підприємства “Вест-КС”. Свої
вимоги позивач обгрунтовував тим, що відповідач своєчасно не
виконав належним чином свої зобов'язання по поверненню грошових
коштів, отриманих за рахунок позивача без достатніх підстав,
внаслідок чого ТзОВ “Агропостач Сервіс Плюс” заподіяні збитки у
вигляді неодержаних доходів у розмірі 272832,50 грн., а також
відповідачем не повернуто позивачу борг на суму 84556,56 грн.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 41758,99 грн.
судових витрат.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.03.2002
по справі № 4/2/87 позовні вимоги задоволено частково. Стягнено
з ПП “Вест-КС” на користь ТзОВ “Агропостач Сервіс Плюс”
270810,02 грн. збитків та 41758,99 грн. судових витрат. В іншій
частині позову провадження по справі припинено, оскільки на час
розгляду справи в суді відповідач повернув позивачу загальну
суму боргу у розмірі 84556,56 грн.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 23.05.2002, за тією ж справою, вищезазначене рішення суду
першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі ПП “Вест-КС” просить скасувати рішення
господарського суду від 04.03.2002 і постанову апеляційного суду
від 23.05.2002 та в позові ТзОВ “Агропостач Сервіс Плюс”
відмовити. Свої вимоги відповідач мотивує тим, що судом першої
та апеляційної інстанцій порушені норми процесуального та
матеріального права, зокрема, ст.ст. 469, 203, 210, 211 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
У відзиві на касаційну скаргу ТзОВ “Агропостач Сервіс Плюс”
просить залишити рішення і постанову без змін, а касаційну
скаргу відповідача без задоволення. На думку позивача рішення і
постанова є законними, об'єктивними, а доводи відповідача,
викладені у касаційній скарзі необгрунтованими.
Заслухавши доповідача, перевіривши правильність застосування
Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм
процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого
господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що
підлягає задоволенню частково.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, 14.08.2000 сторони уклали
договір, відповідно до умов якого відповідач повинен був
передати до 31.12.2000 у власність позивача нафтопродукти на
загальну суму 1 млн. гривень. Відповідно до умов цього ж
договору кількість, найменування продукції, її ціна та місце
постачання сторони повинні були оговорити у додаткових угодах.
Із матеріалів справи також випливає, що платіжними дорученнями
№ 80 від 26.10.2000 та № 113 від 09.11.2000 ТзОВ “Агропостач
Сервіс Плюс”, без укладання додаткової угоди, перерахувало
відповідачу грошову суму у розмірі 298500 грн. в якості
предоплати за бензин А-76 по договору від 14.08.2000.
Постановляючи рішення про стягнення з відповідача грошової суми
збитків у розмірі 270810,02 грн., суди першої та апеляційної
інстанцій виходили з того, що оскільки перерахування коштів від
ТзОВ “Агропостач Сервіс Плюс” до відповідача було проведено без
достатніх підстав і відповідач, таким чином, придбав майно
безпідставно, в нього виникло зобов'язання повернути це майно
відповідно до вимог ст. 469 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
. Оскільки це
зобов'язання відповідач належним чином не виконав, суди прийшли
до висновку про можливість застосування до тих правовідносин що
склалися вимог ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, на чому і
будувалися позовні вимоги товариства “Агропостач Сервіс Плюс”.
На думку Вищого господарського суду України зазначені висновки
та застосування судами вимог ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
є
помилковими.
Дійсно, відповідно до вимог ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, в
разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання
боржником, він зобов'язаний відшкодувати кредиторові завдані цим
збитки. Разом з тим, ст. 206 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
передбачено,
що по окремих видах зобов'язань діючим законодавством може бути
встановлена обмежена відповідальність за невиконання або
неналежне виконання зобов'язань.
Як вбачається з диспозиції ч. 4 ст. 469 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
особа, яка безпідставно одержала майно, зобов'язана повернути
або відшкодувати всі доходи, які вона мала або повинна була мати
з цього майна з того часу, коли вона дізналася або повинна була
дізнатися про безпідставність одержання майна.
Таким чином, зазначене дає підстави вважати, що по
зобов'язанням, які виникають внаслідок придбання або збереження
майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав,
законодавець встановив обмежену відповідальність, що виключає
можливість застосування в даному випадку такого загального
інституту відповідальності за порушення зобов'язань, як
обов'язок боржника відшкодувати завдані кредитору збитки за
вимогами ст. 203 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ПП “Вест-КС” задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 04.03.2002 в
частині стягнення з відповідача грошової суми збитків у розмірі
270810,02 грн., а також судових витрат у розмірі 41758,99 грн.
скасувати.
В позові ТзОВ “Агропостач Сервіс Плюс” про стягнення збитків
відмовити.
В решті зазначене судове рішення залишити без змін.
Головуючий Борденюк Є.М.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Яценко О.В.