ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                            Суддя І-ї інстанції: Саранюк В.І.;
                            Судді апеляційної інстанції:
                            головуючий – Фролова Г.М.,
                            судді: Сотніков С.В., Бакуліна С.В.;
                            Доповідач у суді касаційної
                            інстанції – Харченко В.М.
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
01.10.2002                                       Справа N 19/244
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
                                 Борденюк Є.М. (головуючий),
                                 Харченка В.М.,
                                 Яценко О.В.
розглянувши у відкритому         судовому засіданні у м. Києві
за участю представника           Відповідача – Зарубіна О.О.
касаційну скаргу                 ВАТ “Державна енергогенеруюча
                                 компанія “Центренерго”
на постанову                     від 06.06.2002
Київського апеляційного          господарського суду
у справі                         № 19/244
господарського суду              м. Києва
за позовом                       ТзОВ “Галс-К ЛТД”
до                               ВАТ “Державна енергогенеруюча
                                 компанія “Центренерго”
 
Про   поновлення терміну дії наказу
 
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про  час  і
місце слухання сторони повідомлені належним чином.
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
У  березні  2001 року ТзОВ “Галс-К ЛТД” звернулось з позовом  до
ВАТ   “Державна   енергогенеруюча  компанія  “Центренерго”   про
стягнення  з відповідача боргу за поставлену продукцію  на  суму
212542,61  грн.  Свої  вимоги  позивач  обгрунтовував  тим,   що
відповідно  до договору № Т-1/99 від 14.10.1999, укладеного  між
сторонами  у  справі,  ТзОВ  “Галс-К ЛТД”  передало  відповідачу
продукцію  на загальну суму 212542,61 грн. за яку ВАТ  “Державна
енергогенеруюча компанія “Центренерго” не розрахувалось, що дало
підстави  позивачу  звернутись до суду у  зв'язку  з  неналежним
виконанням відповідачем договірного зобов'язання.
 
Рішенням  арбітражного суду м. Києва від  18.04.2001  по  справі
№   19/244   позов   задоволено.  Стягнено   з   ВАТ   “Державна
енергогенеруюча компанія “Центренерго” на користь  ТзОВ  “Галс-К
ЛТД” 212542,61 грн. основного боргу.
 
Постановою арбітражного суду м. Києва від 25.06.2001, за тією  ж
справою,  вищезазначене рішення суду першої  інстанції  залишено
без змін.
 
У   лютому   2002   року   ТзОВ  “Галс-К  ЛТД”   звернулось   до
господарського суду м. Києва з заявою про поновлення пропущеного
строку  пред'явлення наказу до виконання, оскільки  в  період  з
16.04.2001   по   20.07.2001  Державною  податковою   інспекцією
Московського району на ТзОВ “Галс-К ЛТД” проводилась  комплексна
перевірка,  у  зв'язку  з  чим  позивач  пропустив   строк   для
пред'явлення наказу до виконання.
 
Ухвалою  господарського суду м. Києва від 20.03.2002  задоволено
заяву  ТзОВ  “Галс-К  ЛТД”  та поновлено  строк  дії  наказу  до
20.06.2002.
 
Постановою  Київського  апеляційного  господарського  суду   від
06.06.2002 вищезазначена ухвала господарського суду залишена без
змін, а апеляційна скарга відповідача без задоволення.
 
У  касаційній  скарзі  ВАТ  “Державна  енергогенеруюча  компанія
“Центренерго”  просить  скасувати  ухвалу  господарського   суду
м.  Києва  від  20.03.2002 та постанову  апеляційного  суду  від
06.06.2002. Свої вимоги відповідач мотивує тим, що судом  першої
та  апеляційної  інстанцій порушені норми процесуального  права,
зокрема,  що  причина пропуску позивачем строку для пред'явлення
наказу до виконання не є поважною.
 
Письмового  відзиву  на  касаційну скаргу  позивач  до  суду  не
надіслав.
 
Заслухавши   доповідача,   вислухавши   пояснення   представника
відповідача,  перевіривши  правильність  застосування  Київським
апеляційним   господарським   судом   норм   процесуального   та
матерІального  права, колегія суддів Вищого господарського  суду
України   знаходить  касаційну  скаргу  такою,  що  не  підлягає
задоволенню.
 
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
 
Як  вбачається  із  матеріалів справи,  зокрема  з  акту  ДПІ  у
Московському  районі м. Києва від 19.11.2001  №  494-23/027  про
результати перевірки з питань дотримання вимог законодавства про
оподаткування  ТзОВ  “Галс-К ЛТД”  за  період  з  01.10.1999  по
01.07.2001  на товаристві проводилась перевірка з 10.07.2001  по
19.11.2001.
 
Наявні  матеріали  справи свідчать також про те,  що  постановою
в.о.  слідчого  СВПМ  ДПІ у Московському  районі  м.  Києва  від
10.07.2001   постановлено  провести  виїмку  у  посадових   осіб
позивача  документів,  які підтверджують  господарсько-фінансові
відносини  ТзОВ “Галс-К ЛТД” з іншими установами,  організаціями
за  період  з  01.03.2000 по 01.06.2001 включно.  Відповідно  до
зазначеної  постанови  ДПІ, 11.07.2001 було  оформлено  протокол
виїмки,  згідно  з  яким у ТзОВ “Галс-К ЛТД” були  вилучені  для
приєднання  до справи документи, серед яких були зокрема  накази
арбітражних судів з 01.03.2000 по 01.06.2001.
 
Відповідно до листа головного відділу податкової міліції  ДПІ  у
Печерському   районі  м.  Києва  від  04.03.2002  №  118-33/02-3
вбачається, що документи, які були вилучені у товариства, в тому
числі  накази  арбітражних  судів  з  01.03.2000  по  01.06.2001
повернуті позивачу 18.02.2002.
 
Згідно  з  ч. 1 ст. 119 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         у разі  пропуску
строку  для пред'явлення наказу до виконання з причин,  визнаних
господарським  судом  поважними,  пропущених  строк  може   бути
відновлено.
 
Отже,  на думку Вищого господарського суду України, суди  першої
та  апеляційної інстанцій прийшли до обгрунтованого висновку про
те,  що  причини  пропуску пред'явлення наказу  до  виконання  є
поважними,  оскільки  вони не залежали від волі  позивача,  були
об’єктивно  непереборними  та  пов’язані  з  дійсними  істотними
перешкодами   для   своєчасного  вчинення  ТзОВ   “Галс-К   ЛТД”
процесуальних  дій. Зокрема, 18.02.2002 вилучені документи  були
повернуті позивачу, а вже 26.02.2002 він звернувся із заявою про
поновлення пропущеного строку пред'явлення наказу до виконання.
 
Відповідно  до ч. 2 ст. 119 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
          заява  про
відновлення  пропущеного  строку  для  пред'явлення  наказу   до
виконання подається до господарського суду, який прийняв  судове
рішення.  Заява  розглядається у засіданні господарського  суду,
про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач і боржник.
Неявка  боржника і стягувача в судове засідання не є  перешкодою
для розгляду заяви.
 
Посилання  скаржника  на  те,  що  ухвала  господарського   суду
м.  Києва від 06.03.2002 отримана ним 22.03.2002, тобто  пізніше
20.03.2002,  що  не  дало  йому  змогу  з'явитися  до   судового
засідання,  не  приймаються судом до уваги,  оскільки  зазначена
обставина не підтверджена належними документами.
 
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11,  111-13  Господарського процесуального  кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України,
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну   скаргу   ВАТ   “Державна  енергогенеруюча   компанія
“Центренерго”  залишити без задоволення, а ухвалу господарського
суду   м.   Києва   від   20.03.2002  та  постанову   Київського
апеляційного  господарського  суду  від  06.06.2002  по   справі
№ 19/244 залишити без змін.
 
Головуючий    Борденюк Є.М.
 
Суддя         Харченко В.М.
 
Суддя         Яценко О.В.