ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
1.10.2002 Справа N 14/99
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Овечкіна В.Е.,
Чернова Є.В.,
Мілевського Й.Р.,
за участю представників:
позивача — Марченко Р.В.
відповідача —
розглянувши у відкритому ТОВ “Укрмед”
судовому засіданні
касаційну скаргу
на рішення від 30.07.02
господарського суду Рівненської області
у справі № 14/99
за позовом ТОВ “Укрмед”
до Рівненської обласної клінічної
лікарні Рівненського облуправління
охорони здоров'я
Про стягнення 252379,70 грн. заборгованості за медичне
обладнання.
Рішенням від 30.07.02 господарського суду Рівненської області
(суддя Марач В.В.) позовні вимоги задоволено частково — на
підставі ст.ст. 161, 165 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
постановлено
стягнути з відповідача 110318,90 грн. боргу за поставлену
медичну продукцію. В решті позовних вимог відмовлено з
посиланням на пропуск позивачем строку позовної давності.
ТОВ “Укрмед” у поданій касаційній скарзі просить рішення
скасувати в частині відмови в позові про стягнення 142060,80
грн. боргу, прийняти нове рішення про задоволення позову в
повному обсязі, оскільки вважає, що строк виконання зобов'язання
сторонами не був встановлений, а тому згідно зі ст.ст. 76, 165
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
перебіг строку позовної давності в частині
стягнення вартості товару, поставленого по накладній № 16г від
15.02.99, розпочинається після закінчення семиденного строку з
дня пред'явлення вимоги кредитором, а не з моменту здійснення
поставки товару відповідачу. Колегія суддів, перевіривши наявні
матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності
застосування судом першої інстанції норм матеріального і
процесуального права та заслухавши пояснення присутніх у
засіданні представників сторін, дійшла висновку, що касаційна
скарга підлягає задоволенню, оскаржуване рішення — зміні, а
позовні вимоги — задоволенню в повному обсязі з наступних
підстав.
На спірні правовідносини, які склалися навколо невиконання
відповідачем зобов'язання по оплаті поставленого позивачем
товару в лютому—березні 1999 року (накладні № 16г від 15.02.99
та № 3224 від 29.03.99), невизначеного строком виконання,
поширюється дія ст. 165 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, в зв'язку з чим
помилковими визнаються висновки суду про пропуск позивачем
трирічного строку позовної давності, обчисленого з моменту
фактичної передачі медичної продукції відповідачу.
Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що
зобов'язання сторін, оформлені накладними № 16г від 15.02.99 та
№ 3224 від 29.03.99, у частині оплати вартості товару не були
визначені строком виконання.
Відповідно до ст. 76 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
перебіг строку
позовної давності починається з дня виникнення права на позов.
Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна
була дізнатися про порушення свого права. Згідно з ч. 2 ст. 165
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
боржник повинен виконати зобов'язання,
невизначене строком виконання, в семиденний строк з дня
пред'явлення вимоги кредитором, в зв'язку з чим в розрізі
спірних правовідносин право на позов у позивача виникло лише
після закінчення семиденного терміну з дня пред'явлення вимоги
про оплату товару в сумі 252379,70 грн., а отримання такої
письмової вимоги (поштовий чек № 2245 від 20.03.02) судом з
достовірністю встановлено.
Отже, виходячи зі змісту ст.ст. 76, 165 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
перебіг строку позовної давності в частині вимог про стягнення
142060,80 грн. вартості товару, отриманого відповідачем за
накладною № 16г від 15.02.99, не міг розпочатися з моменту
передачі товару позивачем, оскільки сторонами не встановлено
строк оплати в залежності від терміну поставки, тобто, строк
оплати взагалі не визначений.
З огляду на наведене помилковими вважаються висновки суду першої
інстанції про наявність підстав для відмови в позові в частині
стягнення 142060,80 грн. з мотивів пропуску строку позовної
давності. Враховуючи встановлені судом обставини безспірності
боргу відповідача в загальній сумі 252379,70 грн. та залишення
без відповіді письмової вимоги позивача про оплату вказаної
суми, пред'явленої в порядку ст. 165 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
оскаржуване рішення підлягає частковій зміні, а позовні вимоги —
задоволенню в повному обсязі.
Отже, суд при прийнятті оскаржуваного рішення, надавши в цілому
належну юридичну оцінку фактичним обставинам справи, помилково
застосував до спірних правовідносин положення ст.ст. 71, 80 ЦК
України ( 435-15 ) (435-15)
.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 76, 161, 165 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
, ст.ст. 111-5, 111-7, п. 5 ст. 111-9 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ТОВ “Укрмед” задовольнити.
Рішення від 30.07.02 господарського суду Рівненської області у
справі № 14/99 змінити.
Позов задовольнити повністю.
Пункт 3 резолютивної частини рішення виключити.
2. Доручити господарському суду Рівненської області видати
наказ на стягнення з відповідача на користь позивача 142060,80
грн. заборгованості.
3. Витрати по сплаті держмита віднести на відповідача.
Наказ доручити видати господарському суду Рівненської області.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді Є.Чернов
Й.Мілевський