Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Борденюк Є.М. (головуючий),

Харченка В.М.,

Яценко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві

позивача – Костиря П. І.,

за участю представників Дехтяренка С.В. та

касаційну скаргу представника відповідача –

Горбунова Р.В.

МПП “Видавництво “Принт

Сервіс”

на постанову від 21.05.2002

Дніпропетровського апеляційного господарського суду

у справі № 13/33 (02-5/13-10/11)

господарського суду Кіровоградської області

за позовом Центру електрозв'язку № 1

Кіровоградської дирекції

до МПП “Видавництво “Принт

Сервіс”

Про стягнення 62000 грн.

У грудні 2001 року Центр електрозв'язку № 1 Кіровоградської дирекції звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовом до Олександрійського малого приватного підприємства “Видавництва “Принт Сервіс” про стягнення 12000 грн. завданої матеріальної шкоди та 50000 грн. моральної шкоди. Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що відповідачем незаконно видано довідник телефонів “Олександрія 2000” в якому певна частина вказаних номерів телефонів та адрес не відповідають дійсності та вказані номери телефонів, які не підлягають опублікуванню.

Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 06.02.2002 по справі № 13/33 позов задоволено частково. Стягнуто з МПП “Видавництво “Принт Сервіс” на користь Центру електрозв'язку № 1 Кіровоградської дирекції 12000 грн. матеріальної шкоди та 25000 грн. моральної шкоди. В решті позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2002, за тією ж справою, вищезазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.02.2002 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2002 і прийняти нове рішення, яким припинити провадження у справі. На думку відповідача, рішення господарського суду та постанова апеляційного суду прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу позивач до Вищого господарського суду України не надіслав.

Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування Дніпропетровським апеляційним господарським судом норм процесуального та матеріального права, колегія суддів Вищого господарського суду України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, у серпні 2000 року відповідач підготував до друку телефонний довідник “Олександрія-2000” тиражем 2000 екземплярів та вартістю 15 грн. кожний. За обсягом довідник складав 700 сторінок та включав в себе інформацію про підприємства та державні установи району і області, рекламну інформацію, а також довідник квартирних телефонів жителів міста та Олександрійського району.

Оскаржуючи постанову апеляційного суду, відповідач посилається на те, що інформація, яку він використав у виданні за своєю суттю не є об'єктом правового регулювання за Законом України "Про інформацію”, а тому суд, застосувавши саме цей закон, порушив матеріальну норму права. Відповідач також вважає, що висновки суду, відносно заподіяння ним матеріальної шкоди, побудовані на припущеннях, а отже є неправильними. На думку відповідача, також безпідставним є рішення суду і в частині відшкодування моральної шкоди, оскільки між його діями і діловою репутацією позивача відсутній будь-який зв'язок.

Зазначені твердження відповідача, на думку Вищого господарського суду України, є необгрунтованими.

Як вбачається з фактичних обставин справи, предметом розгляду у даному випадку є інформаційні правовідносини, а тому використання апеляційним судом Закону України “Про інформацію” є правомірним.

Висновки апеляційного суду про те, що використана відповідачем інформація належить позивачу і має конфіденційний характер, а отже і про те, що позивач мав право самостійно визначати режим доступу до такої інформації та умови її поширення, повністю відповідають наявним матеріалам справи.

Наявним у справі доказам суд дав відповідну оцінку і прийшов до обгрунтованого висновку про те, що у даному випадку відбулося порушення порядку зберігання інформації. Пов'язані з цим висновки суду відносно заподіяної матеріальної і моральної шкоди та її відшкодування також грунтуються на наявних у справі доказах і відповідають діючому законодавству. Зокрема, матеріалами справи підтверджується вина МПП “Видавництва “Принт Сервіс” по протиправному використанню інформації Центру електрозв'язку № 1, а тому судами правомірно задоволено розраховану позивачем суму завданої йому матеріальної шкоди у розмірі 12000 грн., що складає 40% від прибутку відповідача, тобто прямий доход, який отримав відповідач від реалізації довідника та суму моральної шкоди у розмірі 25000 грн., завданої позивачу діями відповідача. В матеріалах справи містяться скарги споживачів послуг телефонного зв'язку, позови абонентів до позивача, тобто докази того, що дії відповідача понизили ділову репутацію Центру електрозв'язку № 1, чим йому було завдано моральну шкоду.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , Вищий господарський суд України,

Касаційну скаргу МПП “Видавництво “Принт Сервіс” залишити без задоволення, а рішення господарського суду Кіровоградської області від 06.02.2002 та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.05.2002 у справі № 13/33 (02-5/13-10/11) залишити без змін.