ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2002 Справа N А-16276/1-27/599Х
Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого Добролюбової Т.В.
Суддів Дроботової Т.Б.
Полякова Б.М.
за участю представників ПозивачаБєлкінА.Д.д.1038,Євсюков
розглянувши у відкритому І.О.д.1037
судовому засіданні в м. Відповідача Кудлай Л.П. д.від
Києві 25.09.02 Бенда Р.Є. д.від
касаційну скаргу 25.09.02
Спеціалізованої державної
податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у
м. Харкові
на постанову від 11.04.2002 р.
Харківського апеляційного Господарського суду
за позовом Акціонерного товариства
закритого типу “Харківський
жировий комбінат”
До Спеціалізованої державної
податкової інспекції по роботі з
великими платниками податків у
м. Харкові
Про визнання недійсним рішення ДПІ
від 27.11.2001 № 229-33-2-
00333612/19304
13.12.2001 р. акціонерним товариством закритого типу
“Харківський жировий комбінат” заявлений позов про визнання
недійсним рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими
платниками податків у м. Харкові від 27.11.2001 № 229-33-2-
00333612/19304, яким позивачеві донараховано 84221 грн. податку
на прибуток, 49772 грн. податку на додану вартість, застосовані
фінансові санкції у розмірі 14738,70 грн. з податку на прибуток
та 12443 грн. з ПДВ, загалом на суму 161174,70 грн. за порушення
товариством вимог пункту 4.2. статті 4 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та підпункту 7.4.1
пункту 7.4. статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Позовні вимоги мотивовані тим, що
юридичні особи, за угодами котрих проведені донарахування до
звичайних цін, не є пов’язаними особами тому з боку товариства
не припущені порушення податкового законодавства, за які до
нього застосовані фінансові санкції.
Рішенням господарського суду Харківської області від 11.02.2002
(що прийняте суддею Мамалуй О.О.) позовні вимоги щодо визнання
недійсним рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими
платниками податків у м. Харкові від 27.11.2001 № 229-33-2-
00333612/19304 задоволені. Рішення господарського суду
мотивоване тим, що донарахування позивачеві податку на прибуток
є неправомірним з огляду на вимоги підпункту 7.4.1. пункту 7.4
статті 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
через недоведеність матеріалами справи того факту,
що позивач та ТОВ “Торговий дім Харківського жирового комбінату”
є пов’язаними особами у розумінні приписів пункту 1.26 статті 1
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Стосовно донарахування позивачеві податку на
додану вартість і застосування фінансових санкцій з ПДВ, суд
дійшов висновку про відсутність порушень позивача щодо
недотримання рівня звичайної ціни при реалізації продукції з
огляду на вимоги пункту 4.2. статті 4 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, оскільки факт, що
позивач та ТОВ “Торговий дім Харківського жирового комбінату” є
пов’язаними особами спростований матеріалами справи.
Харківський апеляційний господарський суд у складі: головуючого
Філатова Ю.М., суддів Бабакової Л.М., Кравець Т.В. постановою
від 11.04.2002р залишив перевірене рішення Господарського суду
Харківської області без змін з тих же підстав, а апеляційну
скаргу податкової служби без задоволення.
Спеціалізована державна податкова інспекції по роботі з великими
платниками податків у м. Харкові вважає, що рішення і постанова
апеляційного господарського суду прийняті з порушенням
матеріального права. Просить Вищий господарський суд України
здійснити перегляд матеріалів справи у касаційному порядку,
скасувати рішення і постанову у справі і відмовити позивачеві у
задоволенні його позовних вимог.
Податкова служба посилається на те, що судом безпідставно не
застосовані до спірних правовідносин положення Закону України
"Про господарські товариства”, приписами якого передбачена
участь засновника товариства в управлінні його справами,
розподілі прибутку та одержанні дивідендів. Наведене доводить,
на думку заявника, той факт, що позивач, як засновник ТОВ
“Торговий дім “Харківський жировий комбінат” і має у статутному
фонді 5 %, контролює діяльність останнього в межах наданих йому
повноважень. Відповідач зауважує на тому, що апеляційним судом
при з'ясуванні питання щодо визначення кола пов’язаних осіб
неправильно застосовані норми пункту 1.26 статті 1 Закону
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Податкова служба звертає увагу суду на приписи пункту 1.20
статті 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, які визначають, що звичайна ціна - ціна продажу
товарів (робіт, послуг) продавцем, включаючи суму нарахованих
(сплачених) процентів, вартість іноземної валюти, яка може бути
отримана у разі їх продажу особам, які не пов'язані з продавцем
при звичайних умовах ведення господарської діяльності.
Окрім того, податкова служба наголошує на безпідставному
посиланні апеляційного суду на приписи статті 228 Цивільного
кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
, оскільки спірні правовідносини
регулюються нормами податкового законодавства, зокрема Законом
України “Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
та Законом України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Харківським жировим комбінатом надісланий відзив у якому він
просить залишити без змін постанову апеляційної інстанції з
мотивів у ній викладених.
Присутнім у засіданні представникам сторін роз’яснені їх права і
обов’язки. Клопотань та відводів суддям сторони не заявили.
Переглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді
Добролюбової Т.В., пояснення представників Спеціалізованої
державної податкової інспекції по роботі з великими платниками
податків у м. Харкові які підтримали касаційну скаргу і
заперечення представників позивача, перевіривши повноту
встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки
Харківським апеляційним господарським судом, Вищий господарський
суд України відзначає наступне.
Рішенням Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками
податків у м. Харкові від 27.11.2001 № 229-33-2-00333612/19304,
позивачеві донараховано 84221 грн. податку на прибуток, 49772
грн. податку на додану вартість, застосовані фінансові санкції у
розмірі 14738,70 грн. з податку на прибуток та 12443 грн. з ПДВ,
загалом на суму 161174,70 грн. за порушення товариством вимог
пункту 4.2. статті 4 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
та підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7
Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. Підставою для прийняття рішення ДПІ став акт
перевірки від 31.10.2001 року № 3444/33-2. з якого вбачається,
що товариство “Харківський жировий комбінат” та ТОВ “Торговий
дім Харківського жирового комбінату” укладали угоди купівлі-
продажу. За цими угодами податковою службою донараховані суми до
рівня звичайних цін, з яких і розраховані суми податків та
санкції за їх не сплату. Згідно приписів податкового
законодавства поняття звичайні ціни застосовується виключно до
угод пов’язаних осіб.
Судом першої і апеляційної інстанцій встановлено, що Харківський
жировий комбінат і торговий дім з такою ж назвою не є
пов’язаними особами. Відповідно до частини 2 статті 111-7
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
до
юрисдикції касаційної інстанції не відноситься повторна оцінка
доказів та встановлення обставин відхилених господарським судом
при розгляді спору.
Посилання податкової інспекції на приписи Закону України “Про
господарські товариства” визнаються не переконливими, через те,
що Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
визначений термін пов’язана особа для цілей
оподаткування. Водночас спростовується і довід про
неправомірність посилання господарськими судами у цій справі на
приписи статті 228 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
,
оскільки податковим законодавством запроваджене лише
донарахування до рівня звичайних цін виключно для угод укладених
пов’язаними особами.
За таких обставин справи не вбачається правових підстав для
скасування переглянутих у справі судових актів, а відтак
касаційна скарга не підлягає задоволенню.
З огляду на зазначене, керуючись статтями 107, 108, 111-5, 111-
7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий Господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
11.04.2002 року у справі № А-16276/1-27/599Х залишити без змін.
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції
по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити
без задоволення.
Головуючий Т.Добролюбова.
Судді Т.Дроботова.
Б.Поляков.