ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25.09.2002 Справа N А27/43(№02-5/5-15/36)
Вищий господарський суд України у складі: судді Москаленка В.С.–
головуючий, суддів Джуня В.В. і Селіваненка В.П. ,
за участю представників сторін:
позивача: не з’явились
відповідача: Золотухіної І.О. – головного державного податкового
ревізора-інспектора
розглянувши касаційну скаргу державної податкової інспекції у
Кіровському районі м. Дніпропетровська (далі – державна
податкова інспекція)
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 04.07.2002
зі справи № А27/43 (№ 02-5/5-15/36)
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Корпорація
“Гефест”, м. Дніпропетровськ (далі – ТОВ “Корпорація “Гефест”)
до державної податкової інспекції
про визнання недійсним рішення державної податкової інспекції
від 14.09.2001 № 696/ДСК-26-30797311-12515
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від
26.04.2002 (суддя Татарчук В.О.), залишеним без зміни постановою
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
04.07.2002 (судді: Євстигнеєв О.С. – головуючий, суддів Чимбар
Л.О. і Тищик І.В.), позовні вимоги ТОВ “Корпорація “Гефест”
задоволено: рішення державної податкової інспекції від
14.09.2001 № 696/ДСК-26-30797311-12515 визнано недійсним.
Рішення суду першої і суду апеляційної інстанцій мотивовано тим,
що фотоапарати у кількості 18000 шт. отримано ТОВ “Корпорація
“Гефест” від приватного підприємства “Формат” на відповідальне
зберігання, про що свідчить відповідна розписка від 13.10.2000
року. За таких обставин відсутній факт безоплатної передачі
фотоапаратів і тому немає підстав для донарахування ТОВ
“Корпорація “Гефест” податку на прибуток у сумі 101 300 гривень
та застосування відповідних штрафних санкції у сумі 20 260
гривень.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України
державна податкова інспекція посилається на неправильне
застосування апеляційною інстанцією норм матеріального права,
зокрема, пункту 1.23 статті 1 і підпункту 4.1.6 пункту 4.1
статті 4 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”
( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
. На думку державної податкової інспекції, судом не
досліджувалися докази, що підтверджують факт безоплатної
передачі фотоапаратів ТОВ “Корпорація “Гефест”.
У відзиві на касаційну скаргу ТОВ “Корпорація “Гефест”
посилається на правильність застосування судовими інстанціями
норм матеріального права та відсутність підстав для задоволення
касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи і правильність
застосування апеляційною інстанцією норм матеріального і
процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов
висновку, що судами першої і апеляційної інстанцій неповно
з’ясовано обставини, що є предметом доказування у справі,
виходячи з такого.
Судові інстанції дійшли висновку, що фотоапарати “Nехus” у
кількості 18000 шт. приватним підприємством “Формат” передано
ТОВ “Корпорація “Гефест” за договором схову. Такий висновок
обґрунтовано посиланням на розписку від 13.10.2000 директора ТОВ
“Корпорація “Гефест”. За таких обставин, на думку суду першої і
суду апеляційної інстанцій, відповідна операція не підпадає під
ознаки позареалізаційних операцій, які є об’єктом оподаткування
і зазначені у підпункті 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Проте судовими інстанціями не дано оцінки доказам стосовно
повноважень Колеснікова А.П. , зокрема, довідці державної
податкової інспекції у Красногвардійському районі м.
Дніпропетровська, з якої вбачається, що в штаті приватного
підприємства “Формат” значиться тільки один працівник – директор
Неізмайлов Ю.Е.
Відповідна обставина має значення для правильного вирішення
спору і повинна бути встановлена під час нового розгляду справи
судом першої інстанції.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 111-7, 111-9 – 111-12
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий
господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від
26.04.2002 та постанову Дніпропетровського апеляційного
господарського суду від 04.07.2002 зі справи № А27/43 (№ 02-5/5-
15/36) скасувати.
2. Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Дніпропетровської області.
Суддя В. Москаленко
Суддя В.Джунь
Суддя В.Селіваненко