ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
Суддя І-ї інстанції: Жук Г.А.;
Судді апеляційної інстанції:
головуючий – Кузь В.Л.,
судді: Бойко С.М., Онишкевич В.В.;
Доповідач у суді касаційної
інстанції – Харченко В.М.
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.2002 Справа 8/104-3279
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий),
Харченка В.М.,
Яценко О.В.
розглянувши у судовому засіданні у м. Києві
відкритому позивача – Негоди Є.В., Бобрівця В.В.
за участю представників та Губиша С.І. та представників
касаційну скаргу відповідача - Чорномаз Н.Є та Тимкова
М.М.
ВАТ по газопостачанню та газифікації
“Тернопільміськгаз”
на постанову від 28.02.2002
Львівського господарського суду
апеляційного
у справі № 8/104-3279
господарського суду Тернопільської області
за позовом ВАТ по газопостачанню та газифікації
“Тернопільміськгаз”
до Тернопільського обласного
територіального відділення
Антимонопольного комітету України
Про визнання недійсною постанови
В С Т А Н О В И В:
У жовтні 2001 року ВАТ по газопостачанню та газифікації
“Тернопільміськгаз” звернулося до господарського суду
Тернопільської області з позовом до Тернопільського обласного
територіального відділення Антимонопольного комітету України про
визнання недійсною постанови відповідача № 15 від 30.08.2001
“Про порушення антимонопольного законодавства та накладання
штрафу”. Свої вимоги позивач обгрунтовував тим, що зазначена
постанова є незаконною та такою що не відповідає фактичним
обставинам справи і з цих причин підлягає скасуванню.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від
04.12.2001 по справі № 8/104-3279 в позові відмовлено, а
постанову Тернопільського обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України від 30.08.2001 № 15 визнано
правомірною.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
28.02.2002 вищезазначене рішення суду залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач просить постанову Львівського
апеляційного господарського суду від 28.02.2002 змінити в
частині визнання законними пунктів 2-4 Постанови Тернопільського
обласного територіального відділення Антимонопольного комітету
України від 30.08.2001 № 15. На думку скаржника, при винесенні
постанови апеляційним судом порушено норми матеріального права,
зокрема постанову Кабінету Міністрів України № 670 від
21.06.2001.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити
постанову Львівського апеляційного господарського суду без змін,
а касаційну скаргу – без задоволення.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України не знаходить підстав для задоволення
касаційної скарги.
До такого висновку суд дійшов на підставі наступного.
Як вбачається із матеріалів справи, за результатами перевірки
діяльності позивача Тернопільським обласним територіальним
відділенням Антимонопольного комітету України прийнято постанову
від 30.08.2001 № 15 “Про порушення антимонопольного
законодавства та накладання штрафу”, якою на позивача накладено
штраф у розмірі 17000 грн., оскільки позивач як монополіст на
ринку надання послуг по газопостачанню, з часткою 100 відсотків,
провів безпідставне донарахування коштів на суму 506362,12 грн.
за період з 01.11.2000 по 31.05.2001, за нав'язані і фактично
неотриманні споживачами послуги з постачання газу для підігріву
води, що привело до порушення антимонопольного законодавства,
зокрема ст. 4 Закону України “Про обмеження монополізму та
недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій
діяльності”.
З тих же матеріалів вбачається, що рішенням виконкому
Тернопільської міської ради від 27.06.2000 року № 624 у
відповідності до Правил надання населенню послуг з водо-,
теплопостачання та водовідведення, затверджених Постановою КМУ
№ 1497 від 30.12.97, з 1.07.2000 року в місті Тернополі
запроваджено подачу гарячої води для населення за затвердженим
графіком. Відповідно до зазначених Правил надання населенню
послуг з водо-, теплопостачання належної якості – це
безперебійне або за графіком надання послуг та з допустимим
терміном відхилення показників надання послуг (не більше 6 годин
на добу при цілодобовому водопостачанні та не більше 30
відсотків загального часу подавання води за добовим графіком).
З огляду на наведене, міський та апеляційний суди дійшли до
обґрунтованого висновку про те, що подача води за графіком, який
затверджено у встановленому законом порядку не є перервами в
гарячому водопостачанні населенню, що давало б підставу для
застосування норми споживання газу передбачені Постановою КМУ
від 08.06.96 № 619 “Про затвердження норм споживання природного
газу у відсутності газових лічильників” із змінами внесеними
Постановою КМУ від 08.06.98 № 822 на плиту газову – 18,3 м3
(замість 9,8 м3) на людино-місяць, а звідси і збільшення оплати
позивачем. Крім того, як вбачається із матеріалів справи,
введення в місті графіка подачі гарячої води не призвело до
збільшення споживання в дні відсутності гарячої води населенням
газу.
Враховуючи, що чинним законодавством України передбачено подачу
гарячої води споживачам за графіком, що не є зниженням якості
надання послуг чи перервою у централізованому гарячому
водопостачанні, судами першої та апеляційної інстанцій
правомірно встановлено, що проведення позивачем донарахувань
споживачам спожитого газу у дні відсутності гарячої води при
наданні послуг за графіком є бізпідставними. До того ж зазначені
обставини призвели до порушення позивачем антимонопольного
законодавства, передбаченого ст. 4 Закону України “Про обмеження
монополізму та недопущення недобросовісної конкуренції у
підприємницькій діяльності” в частині нав`язування послуг
постачання газу для підігріву води, в якій споживачі не мають
потреби, а також в частині встановлення монопольно високих цін
на свої товари (послуги), в даному випадку – газ природний для
споживачів, які користуються плитою газовою при централізованому
гарячому водопостачанню, чим порушено права споживачів.
З урахуванням наведеного, рішенням господарського суду
Тернопільської області і постановою Львівського апеляційного
господарського суду правомірно відмовлено в позові ВАТ по
газопостачанню та газифікації “Тернопільміськгаз” та визнано
такою, що відповідає чинному законодавству України постанову
Тернопільського обласного територіального відділення
Антимонопольного комітету України № 15 від 30.08.2001 “Про
порушення антимонопольного законодавства та накладання штрафу”.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу компанії ВАТ по газопостачанню та газифікації
“Тернопільміськгаз” залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Тернопільської області від
04.12.2001 та постанову Львівського апеляційного господарського
суду від 28.02.2002 у справі № 8/104-3279 залишити без змін.
Головуючий Борденюк Є.М.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Яценко О.В.