ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.09.2002 Справа N 18/437
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого в засіданні Плюшка І.А.,
судді Панченко Н.П. , Плахотнюк С.О.,
розглянувши матеріали ТОВ "Компанія "Енергоальянс" та ЗАТ КБ
касаційної скарги "ПриватБанк"
на постанову Київського апеляційного господарського
суду від 31.07.2002р.
у справі № 18/437
за позовом ТОВ "Газресурс"
до ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз
України", ЗАТ КБ "ПриватБанк", ТОВ
"Компанія "Енергоальянс",
Про визнання договорів недійсними, витребування майна з
чужого незаконного володіння, зобов'язання укласти договір схову
за участю представників від:
позивача Баулін О.Ю (довіреність від 02.07.2002
б/н);
відповідачів - ТОВ "Компанія "Енергоальянс" – Рябокінь
Ю.А. (довіреність від 03.06.2002 № 1-
01/265);
ЗАТ КБ "ПриватБанк" – Войченко Г.М.
(довіреність від 01.08.2002 № 364);
Єрмолін В.П. (довіреність від
19.02.2002 № 102);
ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України"
–Сарохан Д.М. (довереність від
11.01.2002 № 2-183)
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.12.2001р. по
справі № 18/437 (суддя Мандриченко О.В.) у задоволенні позовних
вимог ТОВ "Газресурс" про визнання недійсними договору № 05-20
від 22.05.2001р., договору поруки № Г.09.2.2.1-198 від
25.05.2001р., договору застави майна № Г.09.2.2.1-197 від
25.05.2001р., про витребування природного газу та зобов'язання
укласти договір схову, відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2002р.
вказане рішення скасоване в частині відмови в позові про
визнання недійсними договору № 05-20 від 22.05.2001р. та
договору застави майна № Г.09.2.2.1-197 від 25.05.2001р. Визнано
недійсними договір купівлі-продажу № 05-20 від 22.05.2001р.,
укладений між ТОВ "Газресурс" і ТОВ "Компанія "Енергоальянс",
договір застави майна № Г.09.2.2.1-197 від 25.05.2001р.,
укладений між ЗАТ КБ "Приватбанк" і ТОВ "Компанія
"Енергоальянс". В іншій частині рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду України від 29.04.2002р. постанову
Вищого господарського суду України від 29.01.2002р. скасовано, а
рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2001р.
залишено в силі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2002р. (суддя
Мандриченко О.В.) за результатами перегляду рішення за
нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста
Києва від 03.12.2001р. по справі № 18/437 залишено без змін.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
31.07.2002р. ухвалу Господарського суду міста Києва від
03.07.2002р. скасовано, а рішення Господарського суду міста
Києва від 03.12.2001р. по справі № 18/437 змінено - визнано
недійсним договір купівлі-продажу № 05-20 від 22.05.2001р.,
укладений між ТОВ "Газресурс" та ТОВ "Компанія "Енергоальянс".
Не погодившись з вказаною постановою ТОВ "Компанія
"Енергоальянс" та ЗАТ КБ "ПриватБанк" звернулися з касаційними
скаргами в яких просять постанову Київського апеляційного
господарського суду від 31.07.2002р. скасувати, а ухвалу
Господарського суду міста Києва від 03.07.2002р. по справі №
18/437 залишити в силі. Касаційні скарги мотивовані тим, що
апеляційний суд при прийнятті оскаржуваної постанови порушив та
неправильно застосував ст. ст. 48, 60, 224 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
,
ст. 4 Закону України "Про власність", ст. ст. 103, 111-20, 112,
113, 114 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши доводи
касаційних скарг та відзивів, перевіривши матеріали справи,
колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до
висновку, що касаційні скарги підлягають задоволенню з наступних
підстав.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, апеляційний суд
переглянув справу № 18/437 за нововиявленими обставинами,
оскільки дійшов висновку, що дії ТОВ "Компанія "Енергоальянс" по
зверненню до Господарського суду Дніпропетровської області з
позовом до ТОВ "Газресурс" та ЗАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення
сплачених за природний газ коштів та компенсацію моральної шкоди
є нововиявленими обставинами. При
цьому суд визнав недоведеним посилання ТОВ "Компанія
"Енергоальянс" на пропуск ТОВ "Газресурс" строку подання заяви
про перегляд рішення за вказаною нововиявленою обставиною.
Проте з такими висновками апеляційного суду погодитись не можна.
Відповідно до ст. ст. 112, 113 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення,
яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що
мають істотне значення для справи і не могли бути відомі
заявникові. Судове рішення може бути переглянуте за
нововиявленими обставинами не пізніше двох місяців з дня
встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового
рішення.
Зібрані у справі докази свідчать про те, що ТОВ "Газресурс" було
обізнано з поданням та розглядом господарським судом позову ТОВ
"Компанія "Енергоальянс" по справі № 3/175 до дня прийняття по
ньому судового рішення. Це вбачається з наявних в матеріалах
справи копій рішення суду від 26.03.2002р. по справі № 3/175, в
якому зазначено, що розгляд справи відбувався за участю
директора та представника ТОВ "Газресурс", а також апеляційної
скарги ТОВ "Газресурс" за № 116 від 25.03.2002р. на ухвалу суду
по справі № 3/175, яка, у тому числі, доводить той факт, що ТОВ
"Газресурс" було відомо про подання та розгляд позову по справі
№ 3/175 в день підготовки апеляційної скарги, тобто 25.03.2002р.
Інших доказів, які б доводили, що ТОВ "Газресурс" було відомо
про подання позову по справі № 3/175 в певну більш ранню дату,
матеріали справи не містять.
Виходячи з викладеного, рішення суду від 03.12.2001р. по справі
№ 18/437 могло бути переглянуте за заявою ТОВ "Газресурс" за
такою нововиявленою обставиною, як звернення ТОВ "Компанія
"Енергоальянс" до суду з позовом по справі № 3/175, у строк до
25.05.2002р. В той же час з матеріалів справи вбачається, що ТОВ
"Газресурс" звернулося до суду з відповідною заявою 12.06.2002р.
При цьому клопотання про відновлення пропущенного строку ТОВ
"Газресурс" суду не заявляло, пропущений строк судом не
відновлювався.
Таким чином, зроблений апеляційним судом висновок, щодо
недоведеності посилання ТОВ "Компанія "Енергоальянс" на пропуск
ТОВ "Газресурс" строку подання заяви про перегляд рішення від
03.12.2001р. за такою нововиявленою обставиною, як подання
позову по справі № 3/175, не відповідає обставинам справи. За
таких умов перегляд апеляційним судом рішення суду за
нововиявленою обставиною, яка була встановлена заявником за
межами визначеного законом терміну суперечить ч. 1 ст. 113 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Враховуючи викладене також необхідно визнати неправильним і
висновок апеляційного суду про визнання нововиявленою обставиною
дій ТОВ "Компанія "Енергоальянс" по зверненню до суду з позовом
по справі № 3/175.
Постанова Вищого господарського суду України від 29.01.2002р. по
справі № 18/437, на яку апеляційний суд посилався, не є
остаточною. Як було встановлено, 29.04.2002р. законність судових
рішень по справі № 18/437 перевірялась Верховним Судом України,
але апеляційний суд залишив цей факт без уваги. В той же час
матеріалами справи доведено, що станом на 25.03.2002р. ТОВ
"Газресурс" було обізнане з позовом по справі № 3/175. Тобто, на
дату перевірки Верховним Судом України законності судових рішень
по справі № 18/437 ТОВ "Газресурс" вже було відомо про існування
позову ТОВ "Компанія "Енергоальянс" по справі № 3/175.
За таких обставин, визнання апеляційним судом нововиявленою
обставиною дій ТОВ "Компанія "Енергоальянс" по зверненню до суду
з позовом по справі № 3/175 є порушенням ст. 112 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки заявнику - ТОВ "Газресурс" було відомо про
ці дії до дати прийняття Верховним Судом України постанови від
29.04.2002р. по справі № 18/437.
Визнаючи дії ТОВ "Компанія "Енергоальянс" по зверненню до суду з
позовом по справі № 3/175 нововиявленою обставиною апеляційний
суд, як вже було зазначено, взагалі залишив без уваги факт
оскарження цим товариством до Верховного Суду України постанови
Вищого господарського суду України від 29.01.2002р. у справі №
18/437. Оскарження ж вказаної постанови до Верховного Суду
України має для справи суттєве значення, оскільки є доказом
того, що ТОВ "Компанія "Енергоальянс" мало зацікавленість в
збереженні за собою права власності на природний газ, а не лише
в поверненні сплачених за нього коштів, як помилково зазначив
апеляційний суд.
Що стосується подачі ТОВ "Компанія "Енергоальянс" позову по
справі № 3/175, то для цих дій товариство мало законні підстави,
оскільки на дату подання позову була чинною постанова Вищого
господарського суду України від 29.01.2002р., якою договір № 05-
20 був визнаний недійсним.
Відповідно до ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
по недійсній угоді
кожна з сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане
за угодою, якщо інші наслідки недійсності угоди не передбачені
законом. Так як ч. 2 ст. 58 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
, на підставі
якої був визнаний недійсним договір № 05-20, не містить інших
наслідків визнання недійсною угоди, то ТОВ "Компанія
"Енергоальянс" правомірно заявила позовні вимоги по справі №
3/175 з посиланням на ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
.
Щодо реституції, то її незастосування судом при визнанні
договору недійсним, не звільняє сторони від обов'язку повернути
все одержане за угодою. За змістом ч. 2 ст. 48 ЦК УРСР
( 1540-06 ) (1540-06)
у разі визнання господарським судом угоди недійсною
обов'язок щодо повернення одержаного за угодою виникає у сторони
(сторін) з моменту прийняття відповідного судового рішення.
За таких обставин, дії ТОВ "Компанія "Енергоальянс" по зверненню
до суду з позовом по справі № 3/175 не можуть вважатися доказом
умислу, який товариство мало при укладанні договору № 05-20, так
як такі дії є вимушеними і спрямовані на захист охоронюваних
законом майнових інтересів товариства. Причиною подачі ТОВ
"Компанія "Енергоальянс" позову по справі № 3/175 є постанова
Вищого господарського суду України від 29.01.2002р. по справі №
18/437, а не волевияв, що не пов'язаний із оплатним придбанням
газу по договору № 05-20, якого висновку помилково дійшов
апеляційний суд.
Таким чином, визнання апеляційним судом нововиявленою обставиною
дій ТОВ "Компанія "Енергоальянс" по зверненню до суду з позовом
по справі № 3/175 є порушенням ст. 112 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки ці дії не
мають для справи № 18/437 істотного значення.
Здійснивши перегляд рішення Господарського суду міста Києва від
03.12.2001р. за нововиявленими обставинами апеляційний суд також
порушив вимоги ст. 114 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, відповідно до
якої рішення, що набрали законної сили і прийняті судом першої
інстанції, переглядаються за нововиявленими обставинами
господарським судом, який прийняв ці судові рішення. Апеляційний
суд на підставі цієї статті має право переглядати за
нововиявленими обставинами лише прийняті ним постанови, якими
змінено чи скасовано судове рішення суду першої інстанції. Крім
цього апеляційний суд також має право переглядати в апеляційному
порядку рішення, ухвали, постанови, прийняті судами першої
інстанції за результатами перегляду судових рішень за
нововиявленими обставинами, але цей перегляд не є переглядом
рішень судів першої інстанції за нововиявленими обставинами.
Ніяких виключень з правила перегляду за нововиявленими
обставинами рішень судів першої інстанції стаття 114 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
не містить.
Разом з тим необхідно зазначити, що при перегляді рішення
Господарського суду міста Києва від 03.12.2001р. за
нововиявленими обставинами апеляційний суд зробив правильний
висновок, що рішення суду відповідає фактичним обставинам та
матеріалам справи. Оскільки, головною обставиною через яку в
задоволенні позову ТОВ "Газресурс" було відмовлено є
неспівпадаючий суб'єктний склад спірних договорів (самостійні
договори не можуть приховувати одну дійсну угоду між тими
учасниками, які були сторонами в одних та не були сторонами в
інших самостійних договорах), то істотне значення для судового
рішення по справі № 18/437 може мати лише нововиявлена
обставина, яка спростовує цей факт. Звернення ж ТОВ "Компанія
"Енергоальянс" до суду з позовом по справі № 3/175 цей факт не
спростовує.
Як зазначено в оскаржуваній постанові, апеляційний суд керуючись
п. 1 ст. 83 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
за своєю ініціативою змінив
рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2001р. у
справі № 18/437: визнав недійсним за ст. 48 ЦК УРСР ( 1540-06 ) (1540-06)
укладений між ТОВ "Газресурс" та ТОВ "Компанія "Енергоальянс"
договір купівлі-продажу № 05-20 від 22.05.2001р.
Проте з таким рішенням апеляційного суду погодитись не можна.
При прийнятті вказаного рішення апеляційний суд залишив без
уваги ту обставину, що Господарський суд міста Києва у своєму
рішенні від 03.12.2001р. вже проаналізував зміст договору № 05-
20 на відповідність чинному законодавству та дійшов висновку, що
зміст угоди відповідає вимогам, щодо до договорів даного виду.
Не прийняв апеляційний суд до уваги і ту обставину, що
законність цього рішення була перевірена у касаційному порядку
Верховним Судом України. За результатами перевірки Верховний Суд
України прийняв постанову від 29.04.2002р. якою рішення
Господарського суду міста Києва від 03.12.2001р. залишив в силі,
так як визнав його правильним. Тим самим Верховний Суд України
схвалив, у тому числі, і зроблений господарським судом висновок,
щодо відповідності чинному законодавству змісту договору № 05-
20.
Згідно ч. З ст. 111-20 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
постанова
Верховного Суду України є остаточною і оскарженню не підлягає.
Виходячи з цього рішення Господарського суду міста Києва від
03.12.2001р. по справі № 18/437, яке було перевірене та залишене
в силі постановою Верховного Суду України, також є остаточним та
не може бути оскаржено, змінено чи скасовано, у тому числі не
може бути визнаний недійсним укладений між ТОВ "Газресурс" та
ТОВ "Компанія "Енергоальянс" договір № 05-20 від 22.05.2001р.
Таким чином, зміна апеляційним судом за своєю ініциативою на
підставі п. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
рішення Господарського суду міста Києва від
03.12.2001р. та визнання недійсним договору № 05-20 не
відповідає вимогам ч. З ст. 111-20 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
і є
незаконною.
Як вбачається з ухвали Господарського суду міста Києва від
03.07.2002р. по справі № 18/437, яка була винесена за
результатами розгляду заяви ТОВ "Газресурс" про перегляд рішення
суду за нововиявленими обставинами, суд залишив своє рішення без
змін, так як дійшов висновку, що заявлені ТОВ "Газресурс"
обставини не є нововиявленими.
Вказану ухвалу господарського суду необхідно визнати правильною,
оскільки вона відповідає обставинам справи та узгоджується з
вимогами чинного законодавства.
За таких обставин, колегія суддів Вищого господарського суду
України дійшла висновку, що постанова Київського апеляційного
господарського суду від 31.07.2002р. по справі № 18/437 підлягає
скасуванню, так як була прийнята з істотним порушенням ч. З ст.
111-20, ст. ст. 112, 113, 114 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, що призвело до прийняття
неправильного судового рішення.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 111-5, 111-9, 111-10,
111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
ПОСТАНОВИЛА:
1. Касаційні скарги ТОВ "Компанія "Енергоальянс" та ЗАТ КБ
"ПриватБанк" задовольнити.
2.Постанову Київського апеляційного господарського суду від
31.07.2002р. по справі № 18/437 скасувати.
3. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 03.07.2002р. по
справі № 18/437 залишити без змін.
Суддя, головуючий у засіданні І. Плюшко
Суддя Н. Панченко
Суддя С. Плахотнюк