ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
19.09.2002     	                                  Справа N 8/158
                             м. Київ
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:  Козир
Т.П.  -  головуючого, Дерепи В. І., Семчука  В.  В.,  за  участю
представників  сторін:  позивача  –  Тевелева  Д.  М.  дов.  від
16.09.2002  року,  Петрова  Г.  В.  дов.  від  16.09.2002  року,
відповідача  –  ВолгіноїЛ. М. дов. від  17.09.2002  року  №  67,
Денисенко Ю. М. дов. від 17.09.2002 року № 66,
розглянувши касаційну скаргу ТОВ “Крот” на постанову  Донецького
апеляційного господарського суду від 19.06.2002 року у справі за
позовом   ТОВ  “Крот”  до  ВАТ  “Докучаєвський  флюсо-доломітний
комбінат” 
 
про   стягнення боргу,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
     В  лютому 2002 року ТОВ “Крот” звернулось до суду з позовом
про  стягнення  боргу  до  ВАТ  “Докучаєвський  флюсо-доломітний
комбінат”.
 
     В  позові  вказав,  що  борг утворився  за  ремонт  крівлі,
виконаний за договором від 17.11.2000 року № 616.
 
     Просив  стягнути 300820 гривень 22 коп. боргу з урахуванням
індексу  інфляції  і  29802 гривні 25 коп. пені  за  невиконання
зобов’язань за період з 20.09.2001 року по 6.02.2002 року.
 
      Рішенням   господарського  суду  Донецької   області   від
29.04.2002 року в позові відмовлено.
 
      Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
19.06.2002 року рішення суду залишено без зміни.
 
     В  касаційній  скарзі ТОВ “Крот” просить  скасувати  судові
рішення  і  задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись  на
неправильне застосування судами ст.ст. 85, 86, 87,  151,  165  і
345 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        .
 
     Вважає,  що  у відповідача виникло зобов’язання  по  оплаті
виконаних робіт, обсяг і вартість яких ВАТ “Докучаєвський флюсо-
доломітний комбінат” не оспорює.
 
      Вислухавши  пояснення  представників  сторін,  обговоривши
доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає,
що  касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
 
     Згідно  ст. 345 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         замовник зобов’язаний
оплатити виконану підрядчиком роботу після здачі всієї роботи.
 
    Як встановлено судом, 17.11.2000 року між сторонами укладено
договір   підряду   №  616,  за  яким  позивач   відповідно   до
затвердженого  кошторису виконав ремонтні роботи  на  крівлі  на
суму  281176  гривень,  що  30.03.2001 року  підтверджено  актом
приймання робіт.
 
     А  в позові суди відмовили з тих мотивів, що позивач згідно
ст.  165  ЦК  України ( 435-15 ) (435-15)
         не висунув  вимогу  про  оплату
підрядних робіт.
 
    Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.
 
Відповідно  до  ст.  165  ЦК України  ( 435-15  ) (435-15)
        ,  якщо  строк
виконання  зобов’язання не встановлений або визначений  моментом
витребування,  кредитор  вправі вимагати  виконання,  а  боржник
вправі провести виконання в будь-який час.
 
Якщо  таку  вимогу  кредитором пред’явлено,  вона  повинна  бути
виконана в семиденний строк.
 
Саме  по  собі  звернення до суду з позовом вже  є  вимогою  про
виконання і не потребує додаткових процедур.
 
Разом   з   тим,   з’ясування  дати  пред’явлення   вимоги   при
зобов’язаннях  з  невизначеним  строком  виконання  має  істотне
значення   для  застосування  відповідальності  за  прострочення
виконання зобов’язань.
 
     Однак,  ні  місцевий господарський суд, ні суд  апеляційної
інстанції,  в  порушення  ст.ст.  38,  43,  65,  84  ГПК України
( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  не з’ясували дійсні обставини справи  в  повному
обсязі.
 
    Так, суди залишили поза увагою доводи сторін і не з’ясували,
чи  повідомляв відповідач і як ТОВ “Крот” про недоліки ремонтних
робіт і чи дійсно вони мали місце, у який спосіб він вимагав  їх
усунути і вартість заподіяних цим збитків.
 
     Крім  того,  суди  не  з’ясували, на  яку  суму  відповідач
розрахувався за вказаним договором, чи є підстави для  стягнення
з нього пені і чи не сплинули терміни позовної давності для цієї
вимоги.
 
За  таких  обставин судові рішення визнати законними  не  можна,
тому  вони підлягають скасуванню, а справа – передачі  на  новий
розгляд.
 
При   новому   розгляді   суду  необхідно  врахувати   наведене,
перевірити всі доводи сторін, встановити дійсні обставини справи
і прийняти рішення відповідно до вимог закону.
 
      Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-10,  111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу ТОВ “Крот” задовольнити.
 
Скасувати  рішення  господарського суду  Донецької  області  від
29.04.2002    року    і   постанову   Донецького    апеляційного
господарського суду від 19.06.2002 року.
 
Справу   передати  на  новий  розгляд  до  господарського   суду
Донецької області в іншому складі суддів.
 
Головуючий    Т. Козир
 
Судді         В. Дерепа
 
              В. Семчук