ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
19.09.2002 	                                 Справа N 12/415
                             м. Київ
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:  Козир
Т.П.  -  головуючого, Дерепи В. І., Семчука  В.  В.,  за  участю
представників  сторін:  позивача  –  Ярошевича  В.  П.  ,   ген.
директора,  Ковпак  І.  Ю.  дов.  від  20.09.2002  року  №   18,
відповідача – Степченка В. І. дов. від 02.01.2002року № 14/09,
розглянувши   касаційну   скаргу   ЗАТ   холдингової    компанії
“Об’єднання”  на ухвалу Харківського апеляційного господарського
суду  від  28.02.2002 року у справі за позовом  ЗАТ  холдингової
компанії “Об’єднання” до ВАТ “Полтавагаз” 
 
про   стягнення боргу,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
     В  грудні  2001  року ЗАТ холдингова компанія  “Об’єднання”
звернулась  до суду з позовом до ВАТ “Полтавагаз” про  стягнення
боргу за природний газ, поставлений відповідачу у 1996-1997 р.р.
 
     В позові вказала, що газ поставлено відповідачу на підставі
договорів  №  96/102  від  20.01.1996  року  і  №  141/1026  від
21.01.1997 року.
 
     А  право вимоги на суму, еквівалентну 1000000 доларів  США,
позивачу  передано  за договором уступки вимоги  від  22.09.1997
року № 150 ДС.
 
    Просив стягнути 5413369 гривень основного боргу.
 
      Рішенням  господарського  суду  Полтавської  області   від
22.01.2002 року в позові відмовлено.
 
     Ухвалою  Харківського апеляційного господарського суду  від
28.02.2002   року  позивачу  відмовлено  у  відновленні   строку
апеляційного оскарження.
 
      29.05.2002   року  ЗАТ  холдингова  компанія   “О’єднання”
звернулась  з  касаційною  скаргою на  ухвалу  суду  апеляційної
інстанції і просила її скасувати як безпідставну.
 
     Вищий  господарський  суд України відновив  позивачу  строк
касаційного  оскарження  в  зв’язку з  неодноразовими  тривалими
вилученнями   у   ЗАТ   “Об’єднання”   документів   і    арештом
розрахункового рахунку.
 
      Вислухавши  пояснення  представників  сторін,  обговоривши
доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає,
що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
     Згідно  п.  4  ч.  2  ст. 111-10 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        
порушення  норм  процесуального права  є  в  будь-якому  випадку
підставою для скасування рішення суду, якщо рішення не підписане
будь-ким із суддів.
 
     Оскаржена ухвала не підписана головуючим - суддею  Демченко
В. О.
 
Відповідно  до ст. 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         апеляційна  скарга
подається протягом десяти днів з дня прийняття рішення  місцевим
господарським  судом,  а у разі якщо у судовому  засіданні  було
оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення  –  з  дня
підписання рішення, оформленого відповідно до вимог закону.
 
Відмовляючи  у  відновленні строку апеляційного оскарження,  суд
апеляційної  інстанції не встановив дату звернення з апеляційною
скаргою,  а  прийшов до висновку, що затримка суду з  відправкою
копії  мотивованого рішення позивачу не є поважною причиною  для
відновлення пропущеного строку апеляційного оскарження.
 
    Проте, з таким висновком суду погодитись не можна.
 
Так,  згідно  ст.  94 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         апеляційна  скарга
повинна містити вимоги особи, яка її подала, а також підстави, з
яких  порушено  питання про перегляд рішення,  з  посиланням  на
законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково.
 
Матеріалами справи і поясненнями сторін встановлено,  що  повний
текст   рішення  в  судовому  засіданні  не  проголошувався,   а
резолютивна частина рішення у справі відсутня.
 
Про   факт   підписання  повного  тексту  рішення   сторони   не
повідомлялися.
 
Як  вбачається  із  штемпеля відділення зв’язку,  копію  повного
тексту   рішення  суд  направив  позивачу  29.01.2002  року,   а
апеляційну скаргу було направлено вже 7.02.2002 року.
 
     Враховуючи, що відомості про обставини справи,  встановлені
судом,  і  мотиви  відмови  у  позові  ЗАТ  холдингова  компанія
“Об’єднання” не були відомі до моменту одержання копії  рішення,
позивач   з   вини  суду  був  позбавлений  можливості   вчасно,
відповідно до вимог закону оформити апеляційну скаргу  і  подати
її до суду.
 
     За  таких  обставин  суд апеляційної інстанції  неправильно
застосував ст.ст. 53 і 93 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         і безпідставно
відмовив  ЗАТ  холдингова  компанія “Об’єднання”  у  відновленні
строку апеляційного оскарження.
 
    З огляду на викладене, оскаржена ухвала підлягає скасуванню,
строк апеляційного оскарження – відновленню, а апеляційна скарга
– розгляду по суті.
 
      Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-10,  111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну    скаргу   ЗАТ   холдингова   компанія   “Об’єднання”
задовольнити.
 
Скасувати  ухвалу Харківського апеляційного господарського  суду
від 28.02.2002 року.
 
Апеляційну   скаргу   із   справою  передати   до   Харківського
апеляційного господарського суду для розгляду по суті  в  іншому
складі суддів.
 
Головуючий    Т. Козир
 
Судді         В. Дерепа
 
              В. Семчук