826/17041/14 Про надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі - 24.02.2023 Прийняття

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року (суддя Літвінова А.В.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року (головуючий суддя Кузьмишина О.М., судді: Костюк Л.О., Шелест С.Б.) у справі за позовом Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва, за участю третіх осіб: Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради, про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2014 року Державна податкова інспекція у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві (далі - позивач, Інспекція, ДПІ) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва (далі - відповідач, КП "Житлорембудсервіс"), за участю третіх осіб: Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, Київської міської ради (залучених до участі у справі протокольними ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва відповідно від 19 листопада 2014 року та від 27 листопада 2014 року), про надання дозволу на погашення податкового боргу у розмірі 8 614 857,90 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Так, постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року, позов задоволено: надано ДПІ дозвіл на погашення боргу КП "Житлорембудсервіс" у розмірі 8 614 857,90 грн. за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, відповідно до актів опису активів №3/24-141 від 22 вересня 2008 року та №5/24-141 від 04 листопада 2008 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28 липня 2015 року за результатами розгляду касаційної скарги відповідача постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 грудня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 лютого 2015 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

При цьому, суд касаційної інстанції вказав, що для правильного вирішення справи судам попередніх інстанцій необхідно встановити, яке майно на праві власності належить саме КП "Житлорембудсервіс", чи перебуває нерухоме майно, за рахунок якого податковий орган здійснює погашення податкового боргу, в податковій заставі, на підставі яких первинних документів податковим органом визначено КП "Житлорембудсервіс" суму податкового боргу у розмірі саме 8 614 857,90 грн., яка підлягала сплаті за рахунок майна платника податків, а також надати належну правову оцінку доводам відповідача про те, що йому належить лише рухоме майно, зазначене в актах опису, а власником нерухомого майна, яке закріплене за КП "Житлорембудсервіс" на праві господарського відання, є територіальна громада міста Києва.

За наслідками нового розгляду справи постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року, адміністративний позов задоволено повністю: надано Інспекції дозвіл на погашення податкового боргу КП "Житлорембудсервіс" в сумі 8 614 857,90 грн. за рахунок майна, яке перебуває в податковій заставі.

Приймаючи таке рішення, суди, зважаючи на доведеність позивачем наявності у відповідача податкового боргу у розмірі 8 614 857,90 грн. та неможливості стягнення останнього за рахунок належних йому коштів, що підтверджується наявними у матеріалах справи інкасовими дорученнями, які направлялись до банківських установ для списання коштів з рахунків боржника, однак виконані не були, прийшли до висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог податкового органу щодо надання дозволу на погашення існуючої суми податкового боргу за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі. З приводу ж посилань на неможливість відчуження майна КП "Житлорембудсервіс" без відповідного рішення Київської міської ради, суди відмітили, що дії контролюючого органу щодо включення до актів опису відповідного нерухомого майна, на яке, за твердженнями відповідача, не може бути поширено податкову заставу, останнім у встановленому для цього порядку не оскаржувались; до того ж, при проведенні безпосередньої реалізації майна обов`язковому врахуванню підлягатимуть законодавчі обмеження щодо можливості такої реалізації, натомість у межах спірних правовідносин перевірці підлягають саме розмір наявної у відповідача податкової заборгованості та неможливість її погашення за рахунок грошових коштів.

Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення процесуального права, просив їх скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

В касаційній скарзі КП "Житлорембудсервіс" вказує на неврахування судами вказівок Вищого адміністративного суду України, викладених у його ухвалі від 28 липня 2015 року, та відсутність в оскаржуваних рішеннях будь-яких висновків про те, кому та яке майно, взяте у податкову заставу, належить на праві власності. Водночас наголошує на тому, що воно засноване на комунальній власності територіальної громади міста Києва, а його майно закріплене за підприємством на праві господарського відання.

Позивач своїм правом на подання письмового відзиву (заперечень) на касаційну скаргу не скористався.

В подальшому, касаційну скаргу передано до Верховного Суду в порядку, передбаченому Розділом VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (далі - КАС України (2747-15) ) в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року.

Відповідно до пункту 2 Розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 15 січня 2020 року №460-ІХ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ" (460-20) касаційна скарга підлягає розгляду у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 08 лютого 2020 року.

Розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно вимог підпунктів 6.2.1, 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року №2181-III (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та у зв`язку із наявністю податкового боргу контролюючим органом направлено КП "Житлорембудсервіс" податкові вимоги від 05 червня 2008 року №1/1231 та від 23 липня 2008 року №2/1444.

Згодом на підставі рішення першого заступника начальника ДПІ від 26 серпня 2008 року №297 податковим органом складено акти опису активів, які внесені у податкову заставу, від 22 вересня 2008 року №3/24-141 та від 04 листопада 2008 року №5/24-141, підписані представником відповідача без зауважень.

В подальшому постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 листопада 2013 року у справі №826/16585/13-а, яка залишена без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2014 року та Вищого адміністративного суду України від 04 листопада 2015 року, задоволено позов Першого заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві до КП "Житлорембудсервіс" та стягнуто з останнього на користь Державного бюджету України податковий борг на загальну суму 23 814 385,93 грн.

З метою погашення заборгованості позивачем до банківських установ направлялись інкасові доручення (розпорядження) для списання коштів в рахунок погашення податкового боргу, які, однак, були повернуті без виконання.

Також, розглядаючи справу, суди з`ясували, що станом на 09 жовтня 2015 року згідно з даними карток особових рахунків за КП "Житлорембудсервіс" обліковується податковий борг у загальному розмірі 32 359 598,44 грн., що підтверджується довідкою від 09 жовтня 2015 року №6282/9/26-52-23-30.

Крім того, в матеріалах справи наявні витяги з облікових карток КП "Житлорембудсервіс" за період з 2008 року по 2014 рік, які досліджувались судами та у яких міститься інформація про дати і документи, на підставі яких виникла заборгованість відповідача перед бюджетом.

При цьому, відповідачем доказів на спростування обставин наявності податкового боргу та/або в підтвердження сплати узгоджених грошових зобов`язань до матеріалів справи не додано.

Водночас, суди врахували, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 травня 2015 року у справі №826/2793/15, залишеною без змін ухвалами Київського апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року та Вищого адміністративного суду України від 31 травня 2017 року, відмовлено в задоволенні позову Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Деснянського району міста Києва" та Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації до ДПІ у Деснянському районі ГУ Міндоходів у місті Києві, треті особи: територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради та КП "Житлорембудсервіс", про визнання протиправними та скасування рішення від 26 серпня 2008 року №297 про опис майна у податкову заставу, актів опису майна від 08 вересня 2014 року №12/26-52-25-30 та від 20 листопада 2014 року №13/26-52-25-20, актів опису активів, на які поширюється право податкової застави, від 31 серпня 2008 року №395 та від 12 грудня 2008 року №553, а також актів опису активів від 22 вересня 2008 року №3/24-141 та від 04 листопада 2008 року №5/24-141.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі - ПК України (2755-17) ; у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Положеннями абзацу 1 підпункту 87.1, підпункту 87.2 статті 87 ПК України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Відповідно до пунктів 88.1, 88.2 статті 88 ПК України встановлено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Згідно з підпунктом 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

За змістом пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Отже, ПК України (2755-17) встановлено черговість вжиття податковим органом заходів для погашення податкового боргу: спочатку вчиняються дії для стягнення коштів з платника податків, а у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника, що перебуває у податковій заставі.

Тобто, звернення контролюючого органу до суду з позовними вимогами щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків має відбуватись після звернення про погашення податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у власності платника податку, зокрема, шляхом стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податку. І лише в разі недостатності коштів податковий орган має право звернутись до суду з вимогами про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Таким чином, до предмету доказування у справі, що розглядається, входять обставини щодо переліку усіх відкритих платником податків банківських рахунків, наявність/відсутність на таких рахунках грошових коштів, необхідних для погашення податкового боргу, а також вчинення податковим органом дій щодо стягнення коштів з таких рахунків.

Як вже вказувалось в цій постанові та встановили під час розгляду справи суди, податковим органом вживались передбачені законодавством заходи, спрямовані на погашення податкового боргу КП "Житлорембудсервіс" за рахунок наявних у нього коштів, а саме: направлялись боржнику податкові вимоги, складались акти опису активів від 04 листопада 2008 року №5/24-141, від 22 вересня 2008 року (які, до того ж, підписані представником відповідача без зауважень), скеровувались до банківських установ інкасові доручення (розпорядження) для списання коштів в рахунок погашення податкового боргу, які, однак, були повернуті без виконання.

Крім того, як правильно зазначили суди, дії контролюючого органу щодо включення до актів опису відповідного майна, на яке, за твердженнями відповідача, не може бути поширено податкову заставу, останнім у встановленому для цього порядку не оскаржувались.

При цьому, при проведенні безпосередньої реалізації такого майна обов`язковому врахуванню підлягатимуть законодавчі обмеження у можливості такої реалізації (мораторій або інші законодавчі обмеження). У той же час, у межах спірних правовідносин перевірці підлягали розмір наявної у відповідача податкової заборгованості та неможливість її погашення за рахунок належних йому грошових коштів.

Враховуючи наведене вище в сукупності, колегія суддів погоджується із висновком судів попередніх інстанцій про наявність, в даному випадку, правових підстав для задоволення позовних вимог.

Доводи ж касаційної скарги не впливають на правильність прийнятих судами рішень й не свідчать про неправильне застосування ними норм матеріального права або порушення процесуальних норм, а фактично зводяться лише до переоцінки встановлених обставин справи, що, в свою чергу, не відноситься до повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 327, 341, 345, 349, 350, 355 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району міста Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2017 року - без змін.