ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
17.09.2002                                      Справа N 12/639а
 
    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого                  Овечкіна В.Е.,
суддів :                     Чернова Є.В., Мілевського Й.Р.,
за участю представників:     
позивача                     не з’явився
відповідача                  Клименко Е.Н.
розглянув касаційну скаргу   ТОВ “Ніол”
на постанову                 від 26.04.2002
                             Київського апеляційного
                             господарського суду
у справі                     № 12/639а
за позовом                   ТОВ “Ай Пі Телеком”
до                           ТОВ “Ніол”
 
Про   стягнення 2669729,76 грн.
 
Ухвалою  від 27.12.2001 господарського суду м. Києва (Прокопенко
Л.В.),  винесеною  на підставі ст.ст. 66,67,  77  Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , з метою забезпечення
позову  накладено  арешт  на грошові кошти  відповідача  в  сумі
2669729,76   грн.  з  огляду  на  наявність  достатніх   підстав
вважаючи,  що невжиття такого заходу може утруднити  чи  зробити
неможливим виконання судового рішення.
 
Постановою від 26.04.2002 Київського апеляційного господарського
суду  (судді:  Бенедисюк І.М., Брайко А.І,  Львов  Б.Ю.)  ухвалу
залишено без змін з тих же підстав.
 
ТОВ  “Ніол”  у  поданій  касаційній  скарзі  просить  ухвалу  та
постанову  скасувати,  прийняти нову  постанову  про  скасування
накладення арешту на грошові кошти боржника, посилаючись на  те,
що  він  є  стабільним  підприємством і  це  лише  заважає  його
нормальному  функціонуванню.  Окрім  того,  скаржник  вказує  на
розгляд   справи  судом  апеляційної  інстанції  за  відсутності
представників відповідача у зв’язку з неповідомленням останнього
належним чином про час і місце судового засідання.
 
Колегія  суддів, перевіривши наявні матеріали справи на  предмет
правильності  застосування судом норм  процесуального  права  та
заслухавши пояснення присутніх у засіданні представників сторін,
дійшла  висновку, що оскаржувані ухвала та постанова  підлягають
залишенню  без змін, а касаційна скарга відповідача – відхиленню
з наступних підстав.
 
На  спірні  процесуальні правовідносини,  які  склалися  навколо
вжиття   заходів  забезпечення  при  вирішенні   даного   спору,
поширюється   дія  ст.ст.  66-68  Господарського  процесуального
кодексу  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , що не заперечується  скаржником.
Відповідно  до  ст.  ст.  66,  67 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
         ухвала про забезпечення позову  може
бути  винесена  на будь-якій стадії провадження у  справі,  якщо
невжиття  таких  заходів може утруднити  чи  зробити  неможливим
виконання  рішення господарського суду. Ухвалою  суду  накладено
арешт на грошові кошти відповідача в межах ціни позову, а не  на
всі відповідні рахунки боржника, в зв’язку з чим не заслуговують
на  увагу наявні посилання скаржника на те, що накладення арешту
заважає нормальному функціонуванню підприємства. Судом першої та
апеляційної інстанцій встановлено наявність обставин, які можуть
утруднити  чи зробити неможливим виконання в подальшому  рішення
господарського  суду по суті спору, і така  умова  є  достатньою
підставою  для  накладення арешту на грошові кошти  відповідача.
Судова  колегія  відхиляє заперечення  скаржника,  які  по  суті
грунтуються  на  посиланнях щодо недоведеності  судом  фактичних
обставин справи, оскільки згідно імперативних вимог ч. 2 ст. 111
Господарського  процесуального кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у
касаційній  скарзі  не допускаються посилання  на  недоведеність
обставин  справи. Колегією не вбачається підстав для  скасування
вжитих судом заходів забезпечення позову, оскільки господарський
суд не повинен скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або
зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба
у  забезпеченні  позову  з  тих  чи  інших  причин  відпала  або
змінились  певні  обставини,  що  спричинилися  до  застосування
заходів забезпечення позову.
 
В  даному випадку такі підстави відсутні, а касаційна скарга  не
містить жодних посилань з цього приводу.
 
Водночас   не   приймаються  до  уваги  доводи  скаржника   щодо
неповідомлення  його належним чином про час і місце  розгляду  в
судовому  засіданні  апеляційної  скарги  ТОВ  “Ніол”,  оскільки
ухвалу  від  11.04.2002  про призначення  до  розгляду  згаданої
апеляційної скарги (а.с. 89) було надіслано сторонам  по  справі
відповідно до вимог ст. 87 Господарського процесуального кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , що підтверджується відмітками  канцелярії
суду на зворотній сторінці ухвали.
 
Зважаючи  на  наведене,  колегія  суддів  дійшла  висновку   про
правомірність    застосування    судом    норм    процесуального
законодавства при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови.
 
Враховуючи  викладене та керуючись ст.ст. 111, 111-5, 111-7-111-
9,  111-11  Господарського   процесуального    кодексу   України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Постанову  від 26.04.2002 Київського апеляційного господарського
суду  у  справі № 12/639а залишити без змін, а касаційну  скаргу
ТОВ “Ніол” – без задоволення.
 
Головуючий        В.Овечкін
 
Суддя             Є. Чернов
 
                  Й. Мілевський