ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
 
 17.09.2002                                     Справа N 7113/1-01
 
 
   (Постанову відмінено на підставі Постанови Верховного Суду
                         від 15.04.2003)
 
     Вищий господарський  суд  України  у  складі  колегії суддів:
головуючого - судді Грека  Б.М.  (доповідача  у  справі),  суддів:
Плюшка  І.А.,  Ткаченко  Н.Г.,  розглянувши  у відкритому судовому
засіданні  касаційну  скаргу  Державної  податкової  інспекції   у
Ленінському   районі   м.   Харкова   на   постанову  Харківського
апеляційного господарського  суду  від  23.07.2002  р.  у   справі
N 7113/1-01 господарського суду Харківської області за позовом ТОВ
"СГ Інтервест" до державної  податкової  інспекції  у  Ленінському
районі  м.  Харкова  про  стягнення  104351,00  грн.  та  визнання
недійсним податкового повідомлення-рішення.
 
     В судовому засіданні взяли участь представники від:
     позивача - Гончарова Т.А.,  Табачківська М.О.  за дов.  N 123
від 16.09.2002;
     відповідача - не з'явились.
 
     Рішенням господарського    суду   Харківської   області   від
28.05.2002 (суддя Потапенко В.І.) у справі N 7113/1-01  позов  ТОВ
"СГ   Інтервест"   задоволено   та  визнано  недійсними  податкове
повідомлення-рішення ДПІ  у  Ленінському  районі  м.  Харкова  від
22.04.2002 N    1235/0;    розпорядження    від    22.04.2002   за
N 22/23-5/30753578, N 23/23-5/30753578 та зобов'язано відшкодувати
з  бюджету  на  користь  ТОВ  "СГ  Інтервест"  суму  ПДВ у розмірі
104351,00 грн.
 
     Постановою Харківського апеляційного господарського суду  від
23.07.2002  (головуючий - суддя Філатов Ю.М.,  судді:  Бухан А.І.,
Кравець Т.В.) рішення господарського суду Харківської області  від
28.05.2002 залишено без змін.
 
     Державна податкова інспекція у Ленінському районі м.  Харкова
з зазначеними рішенням господарського суду Харківської області  та
постановою   Харківського   апеляційного  господарського  суду  не
погоджується та вважає,  що господарський суд при вирішенні  спору
невірно  застосував норми матеріального і процесуального права,  а
саме: ст. 3, пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6, пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону
України "Про  податок  на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  ст.  10
Закону України  "Про  державну   податкову   службу   в   Україні"
( 509-12 ) (509-12)
        .
 
     Заслухавши представників    позивача,   перевіривши   повноту
встановлених обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в
рішенні  місцевого  господарського  суду та постанові апеляційного
суду,  судова   колегія   Вищого   господарського   суду   України
встановила:
 
     Як слідує  з  матеріалів  справи,  ДПІ  у  Ленінському районі
м. Харкова проведена позапланова перевірка ТОВ  "СГ  Інтервест"  з
питань  правильності  визначення  задекларованої  до відшкодування
суми податку на додану вартість за січень,  лютий 2002 р.,  про що
складено акт N 41/23-504 від 12.04.2002.
 
     На підставі  акту  перевірки  податковою  інспекцією винесене
податкове повідомлення-рішення ДПІ від  22.04.2002  за  N  1235/0,
розпорядження ДПІ  у Ленінському районі м.  Харкова від 22.04.2002
N 22/23-5/30753578    та     розпорядженням     від     22.04.2002
N 23/23-5/30753578.
 
     Місцевим господарським судом встановлено, що підприємство ТОВ
"СГ Інтервест" здійснювало операції у  сфері  зовнішньоекономічної
діяльності,  виконуючи  умови контрактів:  N 6 від 11.01.2002 - на
поставку скрапленого газу в січні 2002 року на умовах поставки DAF
-  ст.  Могилів-Подільський,  Україна,  та  N  69 від 03.09.2001 в
лютому 2002 року - на умовах поставки DAF - ст. Кучурган, Україна,
за ставкою ПДВ "0".
 
     Ці фактичні обставини при розгляді справи в апеляційному суді
не оспорювались і відповідають наявним у справі доказам.
 
     Порядок оподаткування податком на додану вартість за нульовою
ставкою  врегульовано положеннями Закону України від 3 квітня 1997
р. "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         підпунктом 6.2.1
пункту  6.2  статті  6,  що податок на додану вартість за нульовою
ставкою обчислюється щодо операцій  з  продажу  товарів,  що  були
вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території
України.  При цьому, товари вважаються вивезеними (експортованими)
платником  податку за межі митної території України у разі якщо їх
вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою  вантажною
митною декларацією.
 
     Отже, платник  податку  має  право  на  застосування нульової
ставки з податку на  додану  вартість  при  дотриманні  двох  умов
підпункту 6.2.1 вказаного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        :
     - податок за нульовою ставкою обчислюється  щодо  операції  з
продажу  товарів,  що  були вивезені (експортовані) за межі митної
території України;
     - товари   повинні  бути  вивезені  (експортовані)  платником
податку за межі митної території.
 
     Відповідно до  вимог  Інструкції   про   порядок   заповнення
вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної
служби від 9 липня 1997 року N 307 ( z0443-97  ) (z0443-97)
        ,  зареєстрованої
Міністерством  юстиції  24 вересня 1997 року за N 443/2247,  умови
поставки  обумовлюються  в  зовнішньоекономічних   контрактах   та
відображаються у    графі    20    вантажної   митної   декларації
( 574-97-п ) (574-97-п)
        ,  в якій проставляється скорочена літера найменування
умов   поставки  з  обов'язковим  зазначенням  пункту  призначення
поставки товарів.
 
     Як свідчать надані  ТОВ  "СГ  Інтервест"  зовнішньоекономічні
контракти,   підприємство   уклало   угоди   з   нерезидентом   та
зобов'язалось виконати поставки товарів (а саме: скрапленого газу)
на   умовах   поставки   DAF   -   ст.   Кучурган,   DAF   -   ст.
Могилів-Подільський.
 
     Зазначена умова означає,  що зобов'язання поставки вважаються
виконаними  в  момент  прибуття  товару,  очищеного  від  мита  на
експорт, у зазначений пункт і місце на кордоні.
 
     Відповідно до положень ст.  ст.  3-5 Митного кодексу  України
( 1970-12  ) (1970-12)
        ,  ст.  2  Закону України "Про митну справу в Україні"
( 1262-12 ) (1262-12)
        ,  згідно з умовами  контрактів  підприємство  виконало
поставку  на  користь  нерезидента  на  митній  території України,
оскільки територія ст.  Кучурган, ст. Могилів-Подільський є митною
територією України.
 
     Таким чином,   наведене  свідчить,  що  товариство  здійснило
поставку на території України і в межах митного кордону України, а
тому  висновок  про  обчислення  щодо  таких  операцій  податку за
нульовою ставкою є помилковим.
 
     У рішенні та постанові питання щодо умов поставки взагалі  не
висвітлено,  жодних  посилань  на  вимоги  наказу Державної митної
служби від 9 липня 1997 року N 307 ( z0443-97  ) (z0443-97)
        ,  зареєстрованого
Міністерством  юстиції  24.09.97  за N 443/2247,  яким затверджено
Інструкцію про порядок заповнення вантажної митної декларації.
 
     Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає,  що
за  цих  підстав  відповідачем  обгрунтовано  прийняте рішення про
застосування податку за ставкою 20%,  а отже повернення позивачу з
державного бюджету суми ПДВ у розмірі 104351,00 грн.,  яка виникла
в результаті використання нульової ставки ПДВ, є безпідставним.
 
     Враховуючи, що місцевим господарським судом  та  в  постанові
апеляційного  господарського  суду  обставини  справи  встановлено
повно, але їм дана неправильна юридична оцінка внаслідок допущеної
помилки в застосуванні пп.  6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про
податок на додану вартість" ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          у  частині  визначення
наданих позивачем ВМД як таких,  що є належно оформленими, рішення
та постанова є неправочинними та підлягають скасуванню.
 
     Приймаючи до  уваги  наведене  та  враховуючи,  що  ТОВ   "СГ
Інтервест" порушено вимоги пп.  6.2.1 п.  6.2 ст. 6 Закону України
"Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        ,  спірне  податкове
повідомлення-рішення від 22.04.2002 N 1235/0 про донарахування ПДВ
в розмірі 12215,00 грн. та застосовані фінансові санкції у розмірі
1221,50   грн.   відповідають  вимогам  чинного  законодавства  та
прийняті відповідачем в межах його компетенції,  а  отже  підстави
для задоволення позову відсутні.
 
     На підставі викладеного та керуючись ст.ст.  111-5, 111-7, п.
2  ст.  111-9,  ч.  I  ст.  111-10,  ст.   111-11   Господарського
процесуального  кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  Вищий господарський
суд України П О С Т А Н О В И В:
 
     1. Касаційну  скаргу   державної   податкової   інспекції   у
Ленінському  районі  м.  Харкова  від 14.08.2002 N 13359/10/10-025
задовольнити.
 
     2. Скасувати рішення господарського суду Харківської  області
від    28.05.2002    та    постанову   Харківського   апеляційного
господарського суду від 23.07.2002 по справі N 7113/1-01.
 
     3. В  позові  ТОВ  "СГ  Інтервест"  про  визнання  недійсними
податкового  повідомлення-рішення  ДПІ  у  Ленінському  районі  м.
Харкова від 22.04.2002  N  1235/0;  розпорядження  від  22.04.2002
N 22/23-5/30753578;       розпорядження       від       22.04.2002
N 23/23-5/30753578 та повернення  із  бюджету  ПДВ  по  експортним
операціям за січень - лютий в сумі 104351,00 грн. відмовити.
 
     4. Стягнути  з  ТОВ "СГ Інтервест" в доход Державного бюджету
України державне мито в сумі  42,50  грн.  за  розгляд  касаційної
скарги  у Вищому господарському суді України.  Господарському суду
Харківської області видати відповідний наказ.
 
     5. Матеріали справи N 7113/1-01 повернути господарському суду
Харківської області.
 
 Головуючий                                                 Б.Грек
 
 Судді:                                                   І.Плюшко
                                                        Н.Ткаченко