Про визнання платіжної вимоги такою, що не підлягає виконанню - Текст документа

( Постанову скасовано на підставі Постанови Судової палати у господарських справах Верховного Суду ( n0294700-03 ) (n0294700-03) від 15.01.2003 )

Колегія суддів Вищого господарського суду України розглянула касаційну скаргу приватного підприємця К. на рішення господарського суду Черкаської області від 18 квітня 2002 р. у справі за позовом ВАТ "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" до приватного підприємця К. про визнання платіжної вимоги такою, що не підлягає виконанню.

Рішенням господарського суду Черкаської області від 18 квітня 2002 р. платіжну вимогу від 10 січня 2002 р. N 2 про стягнення з ВАТ "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" 52746,17 грн. визнано такою, що не підлягає виконанню, та здійснено розподіл судових витрат.

Постановляючи рішення, суд дійшов висновку, що відповідач не мав підстав для пред'явлення до банку розпорядження про списання з ВАТ "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" коштів, оскільки було порушено порядок повідомлення заявника про результати розгляду претензії: у відповіді на претензію, яка надійшла на адресу приватного підприємця, були відсутні дата та номер цього документа, а в пред'явленому до банку розпорядженні від 10 січня 2002 р. N 2 відповідач самостійно зазначив номер і дату відповіді на претензію від 26 липня 2001 р. N 26/7.

Судом також взято до уваги, що у господарському спорі між цими ж сторонами в іншій справі позов приватного підприємця про стягнення 52746,17 грн. залишено без розгляду.

У касаційній скарзі, з урахуванням доповнень до неї, відповідач наполягає на касаційному перегляді судового рішення у справі з огляду на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме: статей 35 і 80 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12) . На його думку, факт визнання ВАТ "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" грошових вимог приватного підприємця на суму 52746,17 грн. був встановлений господарським судом Черкаської області у справі N 04/132, що має преюдиційне значення для спору і є підставою для скасування рішення у зв'язку з відсутністю предмета спору.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом Черкаської області норм матеріального і процесуального права у вирішенні спору, і з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу приватного підприємця К. задовольнити з таких підстав.

Постановляючи рішення в цій справі, суд послався на матеріали справи N 04/132 господарського суду Черкаської області за позовом приватного підприємця К. до ВАТ "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" про стягнення 52746,17 грн., за результатами розгляду якої винесено ухвалу від 3 січня 2002 р., що набрала чинності, якою позов залишено без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 81 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12) - позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк.

Такого висновку суд дійшов після встановлення факту визнання ВАТ "Сигнаївський комбінат хлібопродуктів" претензії на суму 52746,17 грн. Згідно зі ст. 35 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12) встановлений господарським судом у справі N 04/132 факт визнання претензії не мав доводитися знову при вирішенні цього спору, в якому беруть участь ті самі сторони.

Наведене свідчить, що всупереч вимогам ст. 43 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12) суд не дав належної правової оцінки всім обставинам справи, що призвело до порушення норм процесуального права - ст. 35 ГПК, що є підставою для скасування рішення у справі.

З урахуванням наведеного, керуючись п. 1-1 ч. 1 ст. 80, статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК ( 1798-12 ) (1798-12) , Вищий господарський суд України П О С Т А Н О В И В: