ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.09.2002 Справа N 23/699
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Усенко Є.А.,
суддів: Глос О.І.,
Жаботиної Г.В.,
розглянувши з участю
представників:
- товариства з обмеженою відповідальністю “ГОСТ” – Марченка
Р.В.;
- акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (далі
за текстом – АК “Київенерго”) – Пічугіна Б.О., Назірняк Р.В.,
Сегедіна В.Б.
- комунального підприємства по утриманню житлового
господарства Шевченківського району м. Києва (далі за текстом –
КПУЖГ) – Заселян Т.М., Красилюка П. П. , Янчук Г.І.
касаційну скаргу комунального підприємства по
утриманню житлового господарства
Шевченквського району м. Києва
на постанову від 24.05.2002
Київського апеляційного господарського суду
у справі 23/699
за позовом ТОВ “ГОСТ”
до АК “Київенерго”,
КПУЖГ Шевченківського району
м. Києва
Про відшкодування шкоди в розмірі 213962,91 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду м. Києва від 16.01.2002 (суддя
Демидова А.М.) позов задоволено частково: на користь позивача з
АК “Київенерго” на відшкодування шкоди, спричиненої його майну
внаслідок залиття водою орендованого позивачем приміщення в
будинку № 21 по вул.Кравченка в м. Києві, стягнуто 211081,29
грн. В позові до КПУЖГ Шевченківського району м. Києва
відмовлено з підстав відсутності його вини в спричинені шкоди.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
24.05.2002 (судді Бенедисюк І.М., Брайко А.І., Львов Б.Ю.)
рішення місцевого господарського суду змінено із задоволенням
позову в такому ж обсязі за рахунок КПУЖГ Шевченківського району
м. Києва.
В касаційній скарзі КПУЖГ Шевченківського району м. Києва
просить скасувати постанову апеляційної інстанції та залишити в
силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на
неправильне застосування апеляційним господарським судом ст. 440
ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
У відзиві на касаційну скаргу АК “Київенерго” вважає її
необгрунтованою та просить залишити без задоволення.
Заслухавши представників КПУЖГ Шевченківського району м. Києва,
позивача, які підтримали касаційну скаргу, заперечення
представників АК “Київенерго”, перевіривши повноту встановлення
обставин справи в рішенні місцевого та постанові апеляційного
господарського суду, колегія суддів Вищого господарського суду
України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню з таких підстав.
Згідно ст.ст. 440, 441 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
шкода, заподіяна
організації, підлягає відшкодуванню особою, яка заподіяла шкоду,
у повному обсязі, за винятком випадків передбачених
законодавством.
Той, хто заподіяв шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо
доведе, що шкоду заподіяно не з його вини.
Організація повинна відшкодувати шкоду, заподіяну з вини її
працівників під час виконання ними своїх трудових (службових)
обов’язків.
Вирішуючи спір про відшкодування заподіяної шкоди, суд повинен
встановити наявність шкоди, протиправних дій (бездіяльності),
прямого причинного зв’язку між ними та вини особи, чиїми діями
(бездіяльністю) заподіяна шкода.
Змінюючи рішення місцевого господарського суду та задовольняючи
позов за рахунок КПУЖГ Шевченківського району м. Києва,
апеляційний господарський суд виходив з того, що відповідач не
виконав передбачені п. 18 договору від 25.11.91 та п. п 4.7,
4.8, 4.10 договору № 46-Т від 08.06.99, укладених з АК
"Київенерго”, обов’язків по герметизації щілин, отворів та
вводів інженерних комунікацій в підвальні приміщення, обладнанню
сигналізації для виявлення води в підвалах, повідомленню АК
“Київенерго” про передачу в оренду приміщення з метою перевірки
останнім технічного стану систем центрального опалення та
гарячого водопостачання; ремонту та утриманню в технічно
справному стані приміщень бойлерних теплових пунктів, в тому
числі по облаштуванню приямків, дренажних систем, датчиків
затоплення; не надавати в оренду приміщення, що знаходяться
нижче цоколя, без забезпечення їх дренажною системою зі
встановленням насосів або натуральним викидом води.
Невиконання КПУЖГ цих договірних обов’язків, на думку
апеляційного суду, стало безпосередньою причиною заподіяння
шкоди позивачу.
Такий висновок, однак, зроблений без дотримання вимог ч. 1
ст. 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
щодо оцінки доказів на підставі
всебічного, повного і об’єктивного встановлення в судовому
процесі всіх обставин справи в їх сукупності:
Так, з матеріалів справи вбачається, що первісною причиною
попадання води в орендоване позивачем приміщення був розрив
інженерних комунікацій системи теплопостачання, які знаходяться
на балансі АК “Київенерго”. При цьому пошкодження комунікацій
мало місце на тій ділянці, яка проходить поза межами будинку
№ 21 по вул.Кравченка.
Стверджуючи, що герметизація інженерного вводу комунікацій у
будинок ним була виконана належним чином, КПУЖГ одночасно
посилалося на те, що проникнення води у напівпідвал будинку,
враховуючи кількість води, яка вийшла з комунікацій внаслідок їх
розриву, відбулося незалежно від стану герметизації вказаного
вводу.
Перевірка цих доводів відповідача має суттєве значення для
правильного вирішення спору, оскільки може вплинути на висновок
стосовно того, які дії (бездіяльність) знаходяться у прямому
безпосередньому причинному зв’язку із завданою шкодою.
Таке заслуговує на увагу, перш за все, з врахуванням обставин
щодо тривалості часу, протягом якого мав місце вихід води з
комунікацій, віддаленості місця розриву комунікацій від будинку,
напору води в комунікаціях.
Вказані обставини, наряду із станом герметизації інженерного
вводу комунікацій в будинок та дренажного обладнання підвалу,
могли вплинути як на технічну можливість власне проникнення води
в орендоване позивачем приміщення, так і на кількість води, яка
проникла, а отже на можливість завдання шкоди і її розмір.
Ці обставини судом апеляційної інстанції так само, як і місцевим
господарським судом, встановлені не були. Висновок суду першої
інстанції щодо вини АК “Київенерго” в заподіянні шкоди
грунтується насамперед на ствердженні, що КПУЖГ належним чином
загерметизував інженерний ввід комунікацій тепломережі. При
цьому суд послався на дані про стан герметизації інженерних
вводів по ЖЕД-402. Разом з тим, відповідно до ст. 32 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
фактичні дані, які є доказами у справі, можуть
встановлюватися засобами, передбаченими в частині 2 цієї статті.
З наявної ж в матеріалах справи письмової інформації по ЖЕД-402
про стан герметизації інженерних вводів від 09.07.2001,
підписаної головним інженером названої житлово-експлуатаційної
дільниці, не вбачається, що така відтворює стан герметизації
зазначених вводів саме на час заподіяння шкоди тобто на
18-19.06.2001 року, що ставить під сумнів доказове значення по
справі вказаної інформації.
З огляду на зазначену неповноту встановлення обставин справи
виключається можливість висновку стосовно правильності
застосування судами попередніх інстанцій при вирішенні спору
норм матеріального права, що, в свою чергу, відповідно до п. 3
ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
є підставою
для скасування постановлених по справі судових рішень та
передачі справи на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи суду першої інстанції слід взяти
до уваги наведене та вжити всі передбачені законодавства засоби
для всебічного, повного і об’єктивного встановлення обставин
справи. Зокрема, підлягають встановленню обставини щодо стану
герметизації інженерного вводу тепломережі, дренажної системи в
підвалі будинку № 21 по вул.Кравченка та гідроізоляції
орендованого позивачем приміщення на момент заподіяння шкоди;
обставин щодо технічної можливості проникнення води в орендоване
приміщення (враховуючи тривалість часу виходу води з
комунікацій, місце прориву комунікацій, напір води) за умови
належної герметизації інженерного вводу; в разі можливості
такого проникнення незалежно від стану герметизації вводу та при
вставленні факту відсутності герметизації, дренажної системи чи
гідроізоляції приміщення слід з’ясувати ступінь впливу останніх
на розмір завданої шкоди. У випадку, коли з’ясування цих та
інших питань потребує використання спеціальних знань у галузі
техніки, суду необхідно вирішити питання про призначення по
справі судової експертизи відповідно до вимог, передбачених
ст. 41 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
В залежності від встановленого та у відповідності з чинним
законодавством і повинен бути вирішений спір.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, п. 3 ст. 111-9, ч. 1 ст. 111-10,
ст. 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу комунального підприємства по утриманню
житлового господарства Шевченківського району м. Києва
задовольнити частково.
Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду
від 24.05.2002 та рішення господарського суду м. Києва від
16.01.2002 по справі № 23/699, а справу передати на новий
розгляд господарського суду м. Києва.
Головуючи Є.Усенко
Судді Г.Жаботина
О.Глос