ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.2002 Справа N 9/521а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої Борденюк Є.М.
суддів: Яценко О.В., Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу Приватного підприємства “Фонд
допомоги правоохоронним органам
“Отечество”
на постанову від 20.03.2002 р. Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 9/521а господарського суду
Донецької області
за позовом Приватного підприємства “Фонд
допомоги правоохоронним органам
“Отечество”
до Донбаської регіональної митниці
Про визнання недійсним талону відмови
в судовому засіданні взяли не з’явилися
участь представники: не з’явилися
від позивача:
від відповідача:
Заслухавши доповідь судді Яценко О.В., перевіривши матеріали
справи, Вищий господарський суд України
В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство “Фонд допомоги правоохоронним органам
“Отечество” звернулося до господарського суду Донецької області
з позовом про визнання недійсним талону відмови.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що товариство з обмеженою
відповідальністю “Спрут”, на адресу якого надійшов автомобіль
Mercedes-Benz G5000 у кількості 1 шт., оформлений по АД, що,
згідно гарантійного зобов’язання № 7 від 17.12.2001 р., повинен
був пройти митне оформлення через приватне підприємство “Фонд
допомоги правоохоронним органам “Отечество”, являється платником
єдиного податку за ставкою 10% і у відповідності до п. 6 Указу
Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку
та звітності суб'єктів малого підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
від
28.06.1999 р. № 746/99 не являється платником податку на додану
вартість, на основі чого товариство з обмеженою відповідальністю
“Спрут” не сплачувало податок на додану вартість на момент
митного оформлення вантажу.
Рішенням господарського суду Донецької області від 04.01.2002 р.
(суддя – Марков В.І.) позовні вимоги були задоволені у повному
обсязі.
Рішення суду мотивоване тим, що платники єдиного податку за
ставкою 10% звільнені від сплати податку на додану вартість.
Відповідач звернувся до апеляційної інстанції зі скаргою на
рішення господарського суду Донецької області від 04.01.2002 р.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
20.03.2002 р. апеляційна скарга була задоволена, рішення у
справі – скасовано.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що відповідно до
Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування,
обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” ( 727/98 ) (727/98)
від 03.07.1998 р. № 727/98 (у редакції Указу від 28.06.99.)
передбачається звільнення суб’єктів малого підприємництва від
сплати ПДВ лише з операцій, пов’язаних з реалізацією продукції
(товарів, робіт, послуг), тому податок на додану вартість з
операцій щодо ввезення товарів на митну територію України
оплачується такими суб’єктами підприємницької діяльності на
загальних підставах.
Позивач подав до Вищого господарського суду України касаційну
скаргу на постанову Донецького апеляційного господарського суду
від 20.03.2002 р., в якій просить скасувати вказану постанову,
посилаючись на порушення судом норм матеріального права при її
прийнятті.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при прийнятті рішення та постанови, дійшла висновку, що
суд, при прийнятті вказаних процесуальних документів за
зібраними та оціненими доказами, передчасно дійшов висновку про
обґрунтованість заявлених позивачем вимог.
До таких висновків Вищий господарський суд України дійшов,
виходячи з такого.
Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд оцінює докази за своїм
внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і
об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в
їх сукупності, керуючись законом. При вирішенні господарського
спору по суті, за результатами обговорення усіх обставин справи
господарчий суд приймає рішення.
Згідно ч. 2 ст. 111-5 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна інстанція використовує
процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки
юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у
рішення або постанові господарського суду. Разом з тим, рішення
у справі прийняте судом за неповно встановлених обставин справи,
без здійснення належної юридичної оцінки тих обставин справи,
які встановлені судом.
Як вбачається з матеріалів справи, приватне підприємство “Фонд
допомоги правоохоронним органам “Отечество” на основі
гарантійного зобов’язання оформлення митних документів (а.с. 9)
звернулося до суду з позовом про визнання недійсним талону
відмови митниці у митному оформленні вантажу № 47 від 17.12.2001
р.
Декларантом вантажу являється товариство з обмеженою
відповідальністю “Спрут” (а.с. 5).
Однак, дані щодо того, чи є товариство з обмеженою
відповідальністю “Спрут” платником єдиного податку за ставкою
10%, чи являється платником податку на додану вартість – в
матеріалах справи відсутні.
Таким чином, судом І та ІІ інстанції прийняті рішення та
постанова за неповно з’ясованих обставин справи.
Крім того, відповідно до ст. 1 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
господарський суд розглядає спори за
зверненням підприємств, установ, організацій, інших юридичних
осіб (у тому числі іноземних), громадян, які здійснюють
підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в
установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької
діяльності.
Однак, в матеріалах справи відсутні дані про те, що приватне
підприємство “Фонд допомоги правоохоронним органам “Отечество”
зареєстроване у встановленому порядку у відповідних державних
органах як юридична особа.
Відповідно до п. 3 ст. 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
підставами для скасування або зміни
рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або
постанови апеляційного господарського суду є порушення або
неправильне застосування норм матеріального чи процесуального
права, зокрема, якщо господарський суд прийняв рішення або
постанову, що стосується прав і обов’язків осіб, які не були
залучені до участі у справі.
Відповідно до матеріалів справи вантаж прибув на адресу
товариства з обмеженою відповідальністю “Спрут”, талон відмови
оформлений на товариство з обмеженою відповідальністю “Спрут”,
однак, питання щодо залучення до участі у справі товариство з
обмеженою відповідальністю “Спрут” судом вирішене не було.
Згідно ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
порушення або неправильне застосування норм
матеріального чи процесуального права є підставою для скасування
або зміни рішення або постанови суду.
За таких обставин рішення та постанова у справі підлягають
скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд.
При новому розгляді суду потрібно врахувати наведене і вирішити
спір відповідно до вимог закону.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства “Фонд допомоги
правоохоронним органам “Отечество” на постанову Донецького
апеляційного господарського суду від 20.03.2002 р. у справі
№ 9/521а задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Донецької області від
04.01.2002 р. та постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 20.03.2002 р. у справі № 9/521а
скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуюча Борденюк Є.М.
Судді: Яценко О.В.
Харченко В.М.