ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.2002 Справа N 17-6-14/02-2995
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, Кузьменка М.В.,
судді
суддів Васищака І.М., Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу ЗАТ “Одесводоканал ”
на рішення від 7.05.2002 року господарського суду Одеської
області
у справі № 17-6-14/02-2995
за Закритого акціонерного товариства “Одесводоканал”
позовом
до Ремонтно-експлуатаційного підприємства – 2
про Стягнення 129 123 грн. 32 коп.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 7.05.2002 року господарському суду Одеської області
(суддя Н. Горячук) позов задоволено частково в сумі 11 500 грн.
та здійснено розподіл судових витрат. Рішення мотивоване тим, що
з наданих позивачем доказів не можна встановити обставини, на які
посилається сторона; відсутні докази про нераціональне
використання відповідачем питної води; не представлений
детальніший розрахунок боргу за спірний період; в частині
присудження до стягнення 11 500 грн. суд виходив з визнання суми
боргу відповідачем.
Позивач вважає, що зазначений судовий акт підлягає касаційному
перегляду через неправильне застосування господарським судом
Правил користування системами комунального водопостачання та
водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом
Державного комітету України по житлово-комунальному господарству
від 1.07.1994 року № 65 та статті 81 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Такі порушення норм матеріального і процесуального законодавства,
на думку заявника, є підставою для скасування рішення у даній
справі з прийняттям судом касаційної інстанції нового рішення.
У відзиві на касаційну скаргу Ремонтно-експлуатаційне
підприємство – 2 вказує на неправильне застосування позивачем
методики розрахунку заборгованості, що призвело до подвійного
обліку використаної споживачами води; відповідач проводив
розрахунки на підставі даних отриманих від обчислюваного центру;
заборгованість в сумі 11 500 грн. виникла як борг по субсидіям
населенню.
Заслухавши пояснення представників сторін Г.Гавазюк і І.
Аймедову, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши
наявні матеріали на предмет їх юридичної оцінки господарським
судом Одеської області, та проаналізувавши застосування судом
норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає,
що касаційна скарга закритого акціонерного товариства
“Одесводоканал” підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Позивачем заявлена вимога про стягнення заборгованості, яка
виникла за період з 1.07.до 30.10.2000 року в результаті
неналежного виконання контрагентом умов цивільно-правової угоди
на послуги водопостачання. Ухвалою про порушення провадження у
справі суд зобов’язав позивача надати первісні документи, які
підтверджують його вимоги. Під час вирішення спору суд дійшов
висновку, що з наданих позивачем доказів не можна встановити
обставини, на які посилається сторона.
Водночас суд не дав належної оцінки правовідносинам, що склалися
між сторонами на підставі договору від 4.12.1998 року, яким
сторони встановили певні цивільні права і обов’язки. Крім того,
суд не дійшов висновку про методику обліку води і яке
законодавство має бути застосоване при вирішенні даного спору.
Разом з тим, суд за відсутності належних доказів, в порушення
вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
прийняв рішення про стягнення з відповідача 11 500
грн. виключно з огляду на визнання однією стороною фактичних
даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги.
Крім того, не подання позивачем без поважних причин витребуваних
господарським судом матеріалів, необхідні для вирішення спору, є
підставою для залишення позову без розгляду, а не відмови в його
задоволенні в цій частині.
Відповідно до статті 4 7 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
судові рішення приймаються за результатами
обговорення усіх обставин справи. Принцип об’єктивної істини,
тобто обґрунтованості висновків, викладених у судовому акті,
дійсним обставинам справи реалізується положеннями статті 38
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка
зобов’язує господарський суд не обмежуватись поданими документами
і матеріалами, а витребувати від підприємств та організацій
незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні
для вирішення спору, у разі недостатності поданих сторонами
документів.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що прийняте у даній
справі рішення підлягає скасуванню, а справа передачі на новий
розгляд, при якому суду слід урахувати викладене, вжити всіх
передбачених законом заходів до всебічного, повного й
об’єктивного з’ясування обставин справи, дійсних прав та
обов'язків сторін і залежно від установленого постановити
відповідне рішення.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
1.Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства
Одесводоканал” задовольнити частково.
2.Рішення від 7.05.2002 року господарського суду Одеської
області у справі № 17-6-14/02-2995 скасувати, справу передати на
новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий, суддя М. Кузьменко
Суддя І. Васищак
Суддя В. Палій