ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
10.09.2002                              Справа N 17-3-23/02-2048
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого                    Кочерової Н.О.
суддів:                        Михайлюка М.В.
                               Рибака В.В.
за участю представника         
від   відповідача   Державної  Шивцов В.М. за доруч. від
податкової    інспекції     у  03.09.02
Жовтневому районі м. Одеси
розглянув касаційну скаргу     Державної податкової інспекції  у
                               Жовтневому районі м. Одеси
на постанову                   від 28.05.2002
Одеського апеляційного господарського суду
у справі                       № 17-3-23/02-2048
господарського суду Одеської області
за позовом                     спільного             Українсько-
                               американського       підприємства
                               “Одеса Блек Сі”, м. Одеса
До                             Державної податкової інспекції  у
                               Жовтневому районі м. Одеси;
                               Управління             Державного
                               казначейства в Одеській області
 
Про   повернення із бюджету ПДВ на 339 310,69 грн.
 
У  лютому 2002 року спільне Українсько-американське підприємство
“Одеса  Блек Сі” пред'явило у суді позов до Державної податкової
інспекції  у Жовтневому районі м. Одеси та Управління Державного
казначейства  в  Одеській  області про повернення  з  Державного
бюджету України податку на додану вартість 339 310,69 грн.
 
В  подальшому  позивач  уточнив  позовні  вимоги  і  просив  суд
зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі  м.
Одеси  надати  Управлінню  Державного  казначейства  в  Одеській
області  висновок для відшкодування податку на  додану  вартість
спільного Українсько-американського підприємства “Одеса Блек Сі”
з Державного бюджету України по податковим деклараціям за період
з.10.2000  року по липень 2001 року на загальну суму 285  189,69
грн.
 
Зобов'язати  Управління  Державного  казначейства   в   Одеській
області  повернути позивачу податку на додану вартість  на  суму
285 189,69 грн.
 
Рішенням  господарського  суду  Одеської  області  від  11.04.02
(суддя Владимиренко С.В.) позов задоволено частково.
 
Зобов'язано  ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси надати  Управлінню
Державного   казначейства  в  Одеській  області   висновок   для
повернення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості
по  ПДВ  по податковим деклараціям за період з.10.2000 по липень
2001  на  загальну  суму 285 189,69 грн. шляхом  зарахування  на
рахунок  в  установі  банку  на  користь  спільного  Українсько-
американського підприємства “Одеса Блек Сі”.
 
Зобов'язано  Управління  Державного  казначейства   в   Одеській
області  повернути  з  Державного  бюджету  України  на  користь
спільного Українсько-американського підприємства “Одеса Блек Сі”
по   висновку   ДПІ  у  Жовтневому  районі  м.  Одеси   бюджетну
заборгованість  по ПДВ на загальну суму 285 189,69  грн.  шляхом
зарахування на рахунок позивача в установі банку.
 
Задовольняючи позов частково, господарський суд виходив з  того,
що  вимоги позивача обґрунтовані на підставі п. п. 7.7.3 п. 7.7.
ст.  7,  п.  8.1.  ст. 8 Закону України “Про податок  на  додану
вартість”  ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         від 03.04.97, ст. 4  Указу  Президента
України  “Про  деякі  зміни  в оподаткуванні”  ( 857/98  ) (857/98)
          від
07.08.98 № 857/98, у решті позову відмовлено.
 
Постановою  Одеського  апеляційного  господарського   суду   від
28.05.02  (судді:  Бандура  Л.І.  (головуючий)),  Воронюк   О.Л.,
Поліщук  Л.В.) рішення господарського суду Одеської області  від
11.04.02 залишено без змін з тих же підстав.
 
       В  касаційній  скарзі  Державна  податкова  інспекція   у
Жовтневому   районі   м.   Одеси   просить   скасувати   рішення
господарського  суду  Одеської області  та  постанову  Одеського
апеляційного  господарського  суду,  посилаючись   на   те,   що
господарськими  судами  порушені вимоги матеріального  права,  а
саме  пп. 7.7.1, 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про  податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
 
      Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
повноту  встановлених  судом  обставин  справи  та  їх  юридичну
оцінку,  Вищий  господарський суд України вважає,  що  касаційна
скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.
 
Як  було  встановлено  господарським судом Одеської  області  за
наслідками  господарської діяльності за  період  з.10.2000р.  по
липень  2001р. у позивача різниця між загальною сумою податкових
зобов’язань та сумою податкового кредиту має від’ємне значення і
відповідно до пп. 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок
на   додану  вартість”  ( 168/97-ВР  ) (168/97-ВР)
          підлягає  відшкодуванню
платнику   з   Державного  бюджету  України   протягом   місяця,
наступного після подачі декларації.
 
Згідно  п.  8.1  ст.  8 Закону України “Про  податок  на  додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         платник податку, який здійснює  операції
з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної
території  України  (експорт)  і  подає  розрахунок  експортного
відшкодування  за наслідками податкового місяця,  має  право  на
отримання  такого відшкодування протягом 30 календарних  днів  з
дня подання такого розрахунку.
 
Вищезгадана  різниця  у  розмірі  285  189,69  грн.  не  була  у
встановлений строк позивачу відшкодована.
 
Примусовий  порядок відшкодування коштів бюджету визначений  пп.
7.7.3  ст. 7 Закону України  “Про  податок  на  додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
        .
 
Частиною 5 пп. 7.7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
         визначено, що платник податку має  право
у  будь-який  момент  після виникнення бюджетної  заборгованості
звернутися   з  позовом  про  стягнення  коштів  з  бюджету   та
притягнення  до  відповідальності  посадових  осіб,   винних   у
несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
 
Оскільки вищенаведеною нормою закону визначений спосіб,  у  який
платник  податку  може  звернутися до  суду  за  захистом  свого
порушеного  права, то рішення господарського суду  та  постанова
апеляційного  господарського  суду  про  зобов’язання  податкову
інспекцію надати висновок про відшкодування коштів бюджету і  на
його   підставі   відшкодувати  від’ємне  значення   між   сумою
податкових  зобов’язань  і податкового кредиту,  є  помилкові  і
прийняті   з  порушенням  норм  матеріального  права,   а   тому
підлягають скасуванню.
 
       Керуючись   ст.ст.   111-5,   111-7,   111-9   –   111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
       Касаційну   скаргу  Державної  податкової   інспекції   у
Жовтневому районі м. Одеси задовольнити.
 
      Постанову Одеського апеляційного господарського  суду  від
28.05.02  та  рішення господарського суду Одеської  області  від
11.04.02 у справі № 17-3-23/02-2048 скасувати.
 
     В позові відмовити.
 
Головуючий     Н.Кочерова
 
Судді:         М.Михайлюк
 
               В.Рибак