ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.09.2002 Справа N 03/616
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючої Борденюк Є.М.
суддів: Яценко О.В., Харченко В.М.
розглянув касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Глухівське хлібоприймальне
підприємство”
на постанову від 16.05.2002 р. Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 03/616 господарського суду
Черкаської області
за позовом Відкритого акціонерного товариства
“Глухівське хлібоприймальне
підприємство”
до Акціонерного товариства “Маїс,
Інк.”
Про визнання недійсним переказного векселя
в судовому засіданні взяли Шинкаренко Я.А. – дов. від
участь представники: 09.09.2002 р.
від позивача: не з’явився
від відповідача:
Заслухавши доповідь судді Яценко О.В., доводи представника
позивача, перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд
України
В С Т А Н О В И В:
Відкрите акціонерне товариство “Глухівське хлібоприймальне
підприємство” звернулося до арбітражного суду Черкаської області
з позовом про визнання недійсним переказного векселя.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що переказний вексель
№ 83354411004645 на суму 177664 грн. 51 коп. через допущення з
боку АТ “Маїс, Інк.”, при складанні даного векселя, порушення
вимог чинного законодавства України щодо векселів є недійсним,
таким, який не має юридичної сили. Вексель не містить одного з
реквізитів – найменування платника, як це передбачено ч. 1 ст. 2
Закону України “Про господарські товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
, що не
відповідає вимогам ч. 5 ст. 21 Закону України “Про цінні папери
та фондову біржу” та ч. 1 ст. 2 “Положення про простий та
переказний вексель”, переказний вексель акцептований директором
позивача, однак право підпису таких документів надане голові
правління, у векселі вказані розрахункові рахунки, які не
належать позивачеві.
Рішенням арбітражного суду Черкаської області від 01.03.2001 р.
(суддя – Єфіменко В.В.) у задоволенні позову було відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що доводи позивача є
безпідставними, так як позивач фактично визнав себе акцептантом,
підписавши даний вексель та поставивши на ньому печатку.
Позивач звернувся до арбітражного суду Черкаської області з
заявою про перевірку рішення арбітражного суду від 01.03.2001 р.
Постановою першого заступника Голови арбітражного суду
Черкаської області від 14.06.2001 р. вказане рішення було
залишено без змін з тих же мотивів.
Позивач звернувся до апеляційної інстанції зі скаргою на рішення
арбітражного суду Черкаської області від 01.03.2001 р. та
постанову арбітражного суду Черкаської області від 14.06.2001 р.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
16.05.2002 р. рішення та постанова у справі залишені без зміни з
тих же підстав.
Звертаючись до суду з касаційною скаргою, позивач просить
скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду
від 16.05.2002 р., посилаючись на порушення судом норм
матеріального права при її прийнятті, а також рішення
арбітражного суду Черкаської області від 01.03.2001 р. та
постанову першого заступника Голови арбітражного суду Черкаської
області від 14.06.2001 р., вказуючи на їх незаконність.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оскаржуваної постанови, дійшла висновку, що
судом, при прийнятті вказаного процесуального документу за
зібраними та оціненими доказами, правильно застосовані норми
матеріального права та не встановлено порушення процесуальних
норм, виходячи з наступного.
14.12.1999 р. відповідачем складений переказний вексель
№ 83354411004645 про сплату позивачем 177664 грн. 51 коп. Даний
акцепт оформлено відповідним написом позивача на векселі.
Ст. 21 Закону України “Про цінні папери та фондову біржу” та гл.
1 Положення про переказний та простий вексель, затвердженим
постановою ЦВК РНК СРСР від 07.08.1937 р. № 104/134 наведено
перелік реквізитів та встановлено, що відсутність будь-якого з
реквізитів позбавляє документ сили векселя за винятком таких
випадків стосовно переказного векселя:
· переказний вексель, строк платежу у якому не вказаний,
розглядається як такий, що підлягає оплаті за пред’явленням;
· при відсутності особливого зазначення, місце, позначене
поруч з найменуванням платника, вважається місцем платежу і,
разом з тим, місцем проживання платника;
· переказний вексель, у якому не вказано місце його
складання, вважається підписаним у місці, позначеному поруч з
найменуванням векселедавця.
Як вбачається з матеріалів справи, у переказному векселі
№ 83354411004645 зазначені всі реквізити, необхідність яких
вказано у зазначених Положенні та Законі.
Доводи скаржника на те, що через скорочення назви платника
вексель не може бути визнаний дійсним не можуть бути прийняті
судом до уваги, так як всі реквізити векселя повністю
відповідають реквізитам позивача, окрім того, що у назві
підприємства відсутня організаційно-правова форма підприємства –
відкрите акціонерне товариство. Ця обставина не позбавляє ін
формаційної значимості даних у векселі щодо найменування
платника. Крім того, вексель акцептовано позивачем з належним
його оформленням (підписи директора, головного бухгалтера,
печатка позивача).
Отже, доводи позивача про те, що платник, зазначений у спірному
векселі, не існуюче підприємство, а банк не прийме такий
документ, не відповідають фактичним обставинам справи.
Щодо посилань скаржника, що акцепт був зроблений особою, яка не
мала права підпису, то вони є безпідставними, оскільки на час
видачі векселя діяв Статут ВАТ “Глухівське хлібоприймальне
підприємство”, зареєстрований Глухівською райдержадміністрацією
01.06.1999 р. розпорядженням за № 47, за яким право на акцепт
належало директору Глухівського державного хлібоприймального
підприємства.
Щодо посилань позивача на норми Закону України “Про господарські
товариства” ( 1576-12 ) (1576-12)
, то немає підстав для визнання їх
обґрунтованими, так як дані відносини є предметом правового
регулювання іншого закону.
Відомостям про розрахункові розрахунки чинним законодавством не
надано статусу обов’язкового реквізиту переказного векселю, тому
невідповідність їх даних дійсності не впливає на наявність у
документа сили переказного векселя.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись статтями 111-5, 111-7,
111-9-111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Глухівське хлібоприймальне підприємство” на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 16.05.2002 р. у
справі № 03/616 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
16.05.2002 р. у справі № 03/616 залишити без зміни.
Головуюча Борденюк Є.М.
Судді: Яценко О.В.
Харченко В.М.