ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАїНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
09.09.2002                                       Справа N 14/318
 
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді  Кузьменка М.В.,
суддів   Васищака І.М.,
  Палій В.М.,
розглянувши    касаційну   скаргу   Товариства    з    обмеженою
відповідальністю   “Інтермет”   на   ухвалу   Дніпропетровського
апеляційного господарського суду від 20.05.2002 року
у справі № 14/318 господарського суду Дніпропетровської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтермет”
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
“Північний гірничо-збагачувальний комбінат”
 
про   стягнення 5301445,32грн.
 
та за зустрічним
позовом Відкритого акціонерного товариства
 “Північний гірничо-збагачувальний комбінат”
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
“Інтермет”
 
про   визнання договору недійсним
 
                    за участю представників:
ТОВ  “Інтермет”  –  Долгополова Л.Г. за дов.  від  02.06.2002р.;
Седов Ю.В. за дов. від 01.06.2002р.
ВАТ   “Північний  ГЗК”  –  Санжаревський  Є.М.   за   дов.   від
21.06.2002р. № 16-81/3133
 
                      В С Т А Н О В И Л А :
 
Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтермет” звернулося до
Дніпропетровського    апеляційного   господарського    суду    з
апеляційною    скаргою    на   рішення    господарського    суду
Дніпропетровської області від 21.02.2002р., прийняте у справі  №
14/318.  Одночасно  скаржник заявив клопотання  про  відновлення
пропущеного  строку, посилаючись на несвоєчасне отримання  копії
рішення суду.
 
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від
20.05.2002р.   у   задоволенні   клопотання   про    відновлення
процесуального строку для подання апеляційної скарги  відмовлено
у  зв’язку  з  відсутністю поважних причин  його  пропущення,  а
апеляційну  скаргу  та  додані до неї  документи  повернуто  ТОВ
“Інтермет” (а.с.63).
 
Не   погоджуючись  з  прийнятою  Дніпропетровським   апеляційним
господарським  судом  ухвалою від 20.05.2002р.,  ТОВ  “Інтермет”
звернулося  з  касаційною скаргою до Вищого господарського  суду
України  та  просить її скасувати, строк для подання апеляційної
скарги відновити.
 
Оспорюючи законність прийнятого апеляційною інстанцією у  справі
судового акта, скаржник посилається на те, що:
-     встановлений  процесуальний строк для подання  апеляційної
скарги ним пропущено з незалежних від нього причин;
-     судом  апеляційної інстанції не враховано,  що  апеляційна
скарга   подана  ним  протягом  встановленого ст. 93 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
         трьохмісячного строку;
 
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2  ст.
111-13  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , касаційні  скарги  на  ухвали
місцевого  або апеляційного господарських судів розглядаються  у
порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на  рішення
місцевого    господарського   суду,    постанови    апеляційного
господарського  суду,  проаналізувавши  на  підставі   фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права   при  винесенні  оспорюваного  судового  акта,  знаходить
касаційну  скаргу  такою, що підлягає частковому  задоволенню  з
наступних підстав.
 
Скаржником   в   апеляційному   порядку   оскаржується   рішення
господарського суду Дніпропетровської області від 21.02.2002р.
 
Порядок   перегляду   судових  актів  в   апеляційному   порядку
визначений розділом ХІІ ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        .
 
Так,  відповідно до ст. 93 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  апеляційна
скарга  подається  протягом десяти днів з дня прийняття  рішення
місцевим   господарським  судом,  а  у  разі,  якщо  у  судовому
засіданні  було  оголошено  лише  його  вступну  та  резолютивну
частину – з дня його підписання.
 
З  матеріалів справи не вбачається, що судом було оголошено лише
вступну та резолютивну частину судового акта, а сам судовий  акт
підписано та оформлено колегією суддів в інший день.
 
Таким  чином, суд апеляційної інстанції дійшов вірного  висновку
про  пропущення такого строку скаржником, оскільки останній день
процесуального строку – 04.03.2002р. (03.03.2002р.  –  неробочий
день),  а  апеляційна скарга подана лише 23.04.2002р.,  тобто  з
порушенням встановленого строку.
 
Відповідно до ст. 53 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , господарський  суд
за  заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати
причину  пропуску  встановленого  законодавством  процесуального
строку поважною і відновити процесуальний строк. В силу ч. 2 ст.
93  ГПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        , відновлення  пропущеного  строку
подання апеляційної скарги обмежене трьохмісячним строком,  який
обчислюється  з  дня  прийняття рішення  місцевим  господарським
судом.
 
Реалізуючи  визначене вищезгаданою нормою право на  звернення  з
відповідною  заявою,  одночасно з поданням  апеляційної  скарги,
скаржником   заявлено  клопотання  про  відновлення  пропущеного
процесуального строку.
 
Порядок повернення апеляційної скарги регламентується ст. 97 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , яка містить вичерпний перелік підстав,  які
тягнуть   за  собою  повернення  апеляційної  скарги.   Зокрема,
відповідно  до  ч. 4 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  апеляційна
скарга  повертається судом апеляційної інстанції, якщо її подано
після  закінчення  строку, встановленого  для  її  подання,  без
клопотання про його відновлення.
 
Таким  чином,  із  змісту зазначеної норми  вбачається,  що  суд
вправі   повернути  подану  з  порушенням  встановленого  строку
апеляційну  скаргу лише при відсутності відповідного  клопотання
про відновлення пропущеного строку. При наявності клопотання про
відновлення  пропущеного строку, суду необхідно, при відсутності
інших  обставин,  за  наявності яких  подана  апеляційна  скарга
повертається,  її  прийняти  і розглянути  подане  клопотання  в
судовому  засіданні,  повідомивши  сторони  про  час   і   місце
розгляду.
 
Судом  питання про відновлення пропущеного строку  розглянуто  у
відсутності  сторін,  яких  не  повідомлено  про  час  і   місце
засідання суду.
 
За  таких  обставин судом допущено порушення норм процесуального
права,  у  зв’язку з чим ухвала Дніпропетровського  апеляційного
господарського  суду  від 20.05.2002р.  підлягає  скасуванню,  а
справа передачі до суду апеляційної інстанції.
 
Сплачене  скаржником державне мито в сумі 850грн. відповідно  до
платіжного  доручення № 266 від 17.06.2002р. підлягає поверненню
на  підставі  ст.  8  Декрету Кабінету  Міністрів  України  “Про
державне  мито”  ( 7-93 ) (7-93)
        , оскільки касаційна скарга  на  ухвалу
суду   про  відмову  у  відновленні  процесуального  строку   та
повернення апеляційної скарги державним митом не оплачується.
 
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47,111-5, 111-7, 111-9-
111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія суддів
 
                     П О С Т А Н О В И Л А :
 
1.    Касаційну  скаргу Товариства з обмеженою  відповідальністю
“Інтермет” задовольнити частково.
 
2.    Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від     20.05.2002р.    скасувати,    справу     передати     до
Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
 
3.    Видати  Товариству з обмеженою відповідальністю “Інтермет”
довідку  на  повернення з державного бюджету 850грн.  державного
мита,  перерахованого відповідно до платіжного доручення  №  266
від 17.06.2002р.
 
Головуючий суддя    Кузьменко М.В.
 
Судді               Васищак І.М.
 
                    Палій В.М.