ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06.09.2002 Справа N 12/320
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Дочірньої компанії “Укртрансгаз”
НАК “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних
газопроводів “Київтрансгаз” на постанову Київського апеляційного
господарського суду від 11.06.2002р.
у справі № 12/320 господарського суду м. Києва
за позовом Дочірньої компанії “Укртрансгаз”
НАК “Нафтогаз України” в особі філії
“Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз”
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
“Торгсервіс ЛТД”,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
“Трансенергогаз”
про визнання договору неукладеним
за участю представників:
ДК “Укртрансгаз” – Дедуш С.В. за дов. від 24.01.2002р. № 2-257;
ТОВ “Торгсервіс ЛТД” – Грон В.Л. за дов. від 05.09.2002р. № 118;
Степанець М.О. за дов. від 05.06.2002р. № 117;
ТОВ “Трансенергогаз” – не з’явилися
В С Т А Н О В И Л А :
Дочірня компанія “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі
філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз”
звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про
визнання договору № ТЕГ-1 від 03.04.98р. про перевід боргу, який
підписано Дочірнім підприємством АТ “Укргазпром” “Київтрансгаз”,
ТОВ “Торгсервіс ЛТД” та ТОВ “Трансенергогаз” таким, що не
укладено. В обгрунтування заявлених вимог, позивач посилається
на те, що: сторонами не досягнуто згоди по всіх істотних умовах
договору; договір підписано від імені ДП “Київтрансгаз”
неуповноваженою на те особою (1т. а.с.2-7).
Рішенням господарського суду м. Києва від 12.03.2002р. у
задоволенні заявленого позову відмовлено (т.2 а.с.98-100).
Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд першої інстанції
виходив з того, що:
- спірний договір є укладеним, оскільки сторонами досягнуто
згоди по всіх умовах, які є істотними для даного договору;
- наявність факту укладення спірного договору встановлено
рішенням арбітражного суду Київської області від 27.04.2001р. у
справі№ 11/9-01, відповідно до якого, на підставі оспорюваного
договору, з позивача на користь відповідача стягнуто
17368018,15грн.;
- шляхом вчинення дій направлених на виконання спірного
договору, позивач схвалив даний договір.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
11.06.2002р. прийняте у справі рішення залишено без змін (т.2
а.с.184-187).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, Дочірня
компанія “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі філії
Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз” звернулася
до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою. У
поданій касаційній скарзі скаржник, посилаючись на допущення
судами порушень норм матеріального та процесуального права,
просить прийняті у справі судові акти скасувати та прийняти нове
рішення або направити справу на новий розгляд.
Так, скаржник зазначає, що неповне з’ясування обставин, що мають
значення для вирішення даного спору, призвели до порушення
судами норм матеріального права. Зокрема, скаржник вказує, що
інвестиції у вигляді дебіторської заборгованості відповідно до
договору про спільну діяльність № 11 від 10.03.98р. знаходились
у спільній власності ТОВ “Укртара-Інвест” та ТОВ “Торгсервіс
ЛТД”, таким чином перевід боргу за спірним договором у вигляді
заборгованості дебітора – другого відповідача повинен був бути
здійснений за погодженням з співвласником - ТОВ “Укртара-
Інвест”. Вказаним обставинам, які підтверджуються наявними у
справі письмовими доказами, судом не дана оцінка.
Крім того, судами при вирішенні даного спору, на думку
скаржника:
- помилково не застосовано ст. 165 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
,
оскільки іноземна валюта, у якій визначений борг у спірному
договорі, не могла бути використана в якості засобу платежу;
- невірно застосовано ст. 35 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
оскільки факти, встановлені при розгляді справи № 11/9-01, не є
преюдиціальними, оскільки при вирішенні спору у вказаній справі
брали участь інші особи, ніж ті, що є сторонами у справі №
12/320.
Перший відповідач у справі – ТОВ “Торсервіс ЛТД” у відзиві на
касаційну скаргу позивача, вважаючи її доводи необгрунтованими
та безпідставними, просить відмовити у її задоволенні, а рішення
господарського суду від 12.03.2002р. та постанову Київського
апеляційного господарського суду від 11.06.2002р. залишити без
змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до ст. 20 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суддя, який брав
участь в розгляді справи, не може брати участі в новому розгляді
справи у разі скасування рішення, ухвали, прийнятої за його
участю. При наявності зазначеної підстави суддя повинен заявити
самовідвід.
Разом з тим, вимоги зазначеної процесуальної норми при розгляді
даної справи судом першої інстанції порушені, на що не звернув
увагу суд апеляційної інстанції, залишаючи винесене у
незаконному складі колегії суддів рішення без змін.
Так, 15.10.2001р. у даній справі суддею господарського суду м.
Києва Прокопенко Л.В. прийнято ухвалу, відповідно до якої позов
ДК “Укртрансгаз” НАК “Нафтогаз України” в особі філії УМГ
“Київтрансгаз” до ТОВ “Торгсервіс ЛТД”, ТОВ “Трансенергогаз” про
визнання договору № ТЕГ-1 від 03.04.98р. таким, що не укладено,
за яким порушено провадження у даній справі, залишено без
розгляду з посиланням на п. 5 ст. 81 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
(т.1 а.с.82). При цьому, суд виходив з того, що позивачем не
надано документів, витребуваних судом, та повноважний
представник позивача в судове засідання не з’явився.
Вказана ухвала оскаржена ТОВ “Торсервс ЛТД” в апеляційному
порядку.
Відповідно до постанови від 08.11.2001р. Київського апеляційного
господарського суду ухвала від 15.10.2001р. господарського суду
м. Києва у даній справі скасована, а матеріали справи направлені
на розгляд до господарського суду м. Києва.
Разом з тим, при новому розгляді даної справи, у складі колегії
суддів брала участь, в порушення вимог ст. 20 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, суддя Прокопенко Л.В.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення господарського суду
м. Києва від 12.03.2002р. у справі № 12/320, прийняте колегією
суддів у складі: Прокопенко Л.В. (головуюча), Мандриченко О.В.,
Дудун О.Л. (т.2 а.с.98-100).
Таким чином, справу судом першої інстанції розглянуто у
незаконному складі колегії суддів, що є безумовною підставою для
скасування винесеного у справі рішення. Залишаючи вказане
порушення без уваги, суд апеляційної інстанції допустив
порушення вимог ст. 104 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Крім того, приймаючи позовну заяву та порушуючи провадження у
справі, а також вирішуючи переданий спір по суті заявлених
вимог, суд першої інстанції не визначив правову природу спірних
відносин сторін і не з’ясував на захист якого права поданий
позов.
Так, у поданій позовній заяві позивач просить суд здійснити
захист шляхом визнання договору № ТЕГ-1 про перевід боргу від
03.04.98р. таким, що не укладено.
Разом з тим, відповідно до ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому
числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку
діяльність без створення юридичної особи і в установленому
порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності мають
право звертатися до господарського суду за захистом своїх
порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
При цьому, до повноважень господарського суду, які визначені ст.
3 Закону України “Про господарські суди” ( 1142-12 ) (1142-12)
, зокрема,
належить захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників
господарських правовідносин.
Однак, позивач фактично звертається до суду з вимогою про
встановлення певного факту, а саме неукладення спірного
договору, що виходить за межі повноважень господарських судів,
оскільки розглядаючи таку вимогу, суд не здійснює захисту прав
та охоронюваних законом інтересів учасників господарських
правовідносин.
Вимога про визнання договору неукладеним не може бути
самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки
до повноважень останнього не належать повноваження щодо
встановлення фактів, що мають юридичне значення, на відміну від
судів загальної юрисдикції, які розглядають справи, порушені за
безспірними заявами про встановлення фактів, які мають юридичне
значення, в окремому проваджені. Господарські суди порушують
провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога
– спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.
Разом з тим, господарські суди можуть встановлювати наявність чи
відсутність певних фактів, здійснюючи розгляд спорів про право.
Враховуючи, що позивачем не передано на вирішення господарського
суду спору про право, помилково порушене провадження у справі
підлягає припиненню на підставі п. 1ст. 80 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин, рішення господарського суду м. Києва від
12.03.2002р. та постанова Київського апеляційного господарського
суду від 11.06.2002р. підлягають скасуванню як такі, що прийняті
з порушенням норм процесуального права, а провадження у справі –
припиненню.
Сплачене позивачем державне мито з позовної заяви, апеляційної
та касаційної скарг підлягає поверненню з державного бюджету на
підставі п. 3 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про
державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
.
На підставі викладеного, керуючись ст. 47, п. 1 ст. 80, ст.ст.
111-5, 111-7, 111-9- 111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія
суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Дочірньої компанії “Укртрансгаз” НАК
“Нафтогаз України” в особі філії Управління магістральних
газопроводів “Київтрансгаз” задовольнити частково.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від
11.06.2002р. та рішення господарського суду м. Києва від
12.03.2002р. у справі № 12/320 господарського суду м. Києва
скасувати.
3. Провадження у справі припинити.
4. Повернути Дочірній компанії “Укртрансгаз” НАК “Навтогаз
України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів
"Київтрансгаз” з державного бюджету державне мито, перераховане
відповідно до платіжних доручень: № 521 від 25.06.2001р. у сумі
85грн.; № 817 від 20.03.2002р. у сумі 42.50грн.; № 1592 від
09.07.2002р. у сумі 42.50грн.
5. Доручити видати довідку на виконання п. 4 резолютивної
частини постанови господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.