ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.12.2002 Справа N 3/46
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. – головуючого,
Хандуріна М.І.,
Черкащенка М.М.,
за участю від позивача: Бессчастна Г.В.-
представників дов. від 19.11.02
від відповідача: Балик Н.В. –
дов. № 3 від 10.12.02
розглянувши у відкритому відкритого акціонерного
судовому засіданні касаційну товариства (ВАТ) “Конвеєрмаш”
скаргу
на постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 05.02.02
у справі господарського суду Миколаївської
області
за позовом закритого акціонерного товариства
“Н.Ітера”, м. Миколаїв
до ВАТ “Конвеєрмаш”, м. Миколаїв
про стягнення 156 833, 19 грн.
В С Т А Н О В И В:
Рішенням від 06.11.2000 арбітражного суду Миколаївської області
частково задоволені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача
16701, 63 грн. боргу, 55 314 грн. пені, 44, 61 грн. річних та
222, 78 грн. держмита. Врешті частині позову відмовлено.
Постановою першого заступника голови арбітражного суду
Миколаївської області від 29.01.01 рішення суду скасовано, а
справа направлена на новий розгляд з тих підстав, що судом не
досліджено чи була за згодою сторін при укладанні нового
договору вжита новація чи ні.
Постановою Вищого арбітражного суду України від 27.06.01
постанова першого заступника голови суду залишена без змін
При новому розгляді справи рішенням від 23.11.01 господарського
суду Миколаївської області стягнено з ВАТ “Конвеєрмаш” на
користь ЗАТ “Н.Ітера” 141 036, 73 грн. боргу, 126, 39 грн.
річних, 2 135 грн. держмита та 69 грн. судових витрат. В іншій
частині позову відмовлено.
Постановою від 05.02.02 Одеського апеляційного господарського
суду рішення від 23.11.01 господарського суду Миколаївської
області залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідач позов визнав, але
розрахунки між сторонами не здійснено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ВАТ “Конвеєрмаш” звернулось
у Вищий господарський суд України з касаційною скаргою і просить
її скасувати, посилаючись на те, що підписання угоди про порядок
погашення боргу від 17.04.2000 ВАТ “Конвеєрмаш” підтвердив
існування свого боргу перед позивачем зі сплати спожитого газу в
кількості 407, 455 тис. м. куб. та зобов’язався розрахуватись з
позивачем до 30.07.2000 за ціною, визначені п. 3.5 договору №
НІТ-97/1-13 від 17.01.97 (в редакції, викладеній в додатковій
угоді № 2 від 01.12.97). Ніяких інших зобов’язань ВАТ
“Конвеєрмаш” з умов даної угоди не виникає. Однак судами це до
уваги не прийнято.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити частково.
ВАТ “Конвеєрмаш” та ЗАТ ТЕК “Ітера Україна” 17.01.97 уклали
договір № НІТ-97/1-13 на поставку природного газу. Пунктом 3.5
договору сторони передбачили, що ціна природного газу, який
поставляється за даним договором складає 82 дол. США за 1 тис.
м. куб. природного газу. В ціну газу входить вартість його
транспортування по магістральним газопроводам АТ “Укргазпром”.
Доповненням № 1 до договору № НІТ-97/1-13 від 17.01.97 сторони
обумовили, що ціна природного газу складає 83 дол. США за 1 тис.
l. куб., а доповненням № 2 від 01.12.97 до договору № НІТ-97/1-
13 від 17.01.97 сторони змінили п. 3.5 договору і виклали його в
наступній редакції: “ціна природного газу який поставляється за
даним договором складає 82, 5 дол. США за 1 тис. м. куб. Дана
ціна не включає ПДВ, порядок нарахування якого встановлений
Законом України “Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97 № 168/97-ВР”.
Постачальник газу за договором № 561-V/97 від 28.02.97 уступив
ЗАТ “Н. Ітера” право вимоги до ВАТ “Конвеєрмаш” за
зобов’язаннями останнього в частині розрахунків за договором №
НІТ-97/1-13 від 17.01.97.
17.04.2000 сторони у справі уклали угоду про порядок погашення
заборгованості, відповідно до якої відповідач зобов’язався
погасити борг в строк до 30.07.2000.
При зверненні з позовною заявою в суд позивач надав розрахунок в
якому він визначив суму заборгованості з рахунку по 83 дол. США
за 1 тис. м. куб., що заперечується відповідачем.
При розгляді справи судами не враховано, що як вже вказувалось
вище, доповненням № 2 від 01.12.97 до договору № НІТ-97/1-13 від
17.01.97 сторони встановили ціну за природний газ - 82, 5 дол.
США за 1 тис. м. куб.
Судами також не виконані приписи постанови Вищого арбітражного
суду України від 27.06.01 стосовно надання правової оціни угоді
від 17.04.2000 про порядок погашення заборгованості з
урахуванням того, що ст. 220 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
встановлено, що зобов’язання припиняються за згодою
сторін, зокрема угодою про заміну одного зобов’язання іншим між
тими ж сторонами.
Враховуючи викладене, ухвалені у справі судові рішення
підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд до
суду першої інстанції.
При новому розгляді справи принагідно повно та всебічно вияснити
всі обставини справи в їх сукупності, дати їм належну правову
оцінку та постановити законне та обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 111-5, ст. 111-7 ст. 111-
9-111-12 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від 23.11.01 господарського суду Миколаївської області
та постанову від 05.02.02 Одеського апеляційного господарського
суду зі справі № 3/46 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду
Миколаївської області.
Головуючий В.С. Божок
Судді М.І. Хандурін
М.М. Черкащенко