ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3.09.2002 Справа N 31/20
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів
головуючого, судді Кочерової Н.О.
суддів: Михайлюка М.В.
Рибака В.В.
за участю представників сторін:
від позивача Бобровський П. К. за доруч. №
123 від 10.01.02
від відповідача Ястремський В.П. за доруч. від
25.08.02
розглянув касаційну скаргу Державної податкової інспекції у
м. Маріуполі
на постанову від 05.06.2002 Донецького
апеляційного господарського суду
у справі № 13/20 господарського суду
Донецької області
за позовом відкритого акціонерного
товариства “Маркохім”, м.
Маріуполь
До Державної податкової інспекції у
м. Маріуполі
Про визнання рішення недійсним
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.03.2002 (
суддя Ушенко Л.В.) позов задоволено.
Стягнуто з коштів Державного бюджету України через Управління
Державного казначейства України в Донецькій області (рахунок
3111-7015900051, МФО 834016, ЗКПО 24164947) на користь ВАТ
“Маркохім” бюджетну заборгованість з податку на додану вартість
за листопад 2001 у сумі 4403890 грн.
Задовольняючи позов господарський суд виходив з того, що позивач
бере участь у економічному експерименті і сума податку на додану
вартість згідно з податковою декларацією має взаємне значення, а
тому відповідач – відділення Державного казначейства у м.
Маріуполі згідно з підпунктом 7.7.3 статті 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
зобов'язаний провести
відшкодування 4403890 грн.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
05.06.2002 ( судді: Мирошниченко С.В.- головуючий, Кулебякін
О.С., Скакун О.А.) рішення залишено без змін з тих же підстав.
В касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Маріуполі
просить рішення господарського суду і постанову апеляційного
господарського суду скасувати, провадження по справі припинити,
посилаючись на те, що суд не залучив до участі у справі
відповідне управління Державного казначейства, невірно
застосував абз. 6 пп. 7.7.3 ст. 7, п. 1.8. ст. 1 Закону України
“Про податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
. На момент
розгляду справи апеляційним господарським судом частина суми вже
була відшкодована. Невідшкодована сума 2013916,40 грн. згідно
листа позивача зарахована згідно наказу господарського суду, в
зв'язку з тим, що відсутнє бюджетне відшкодування.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судовими інстанціями обставин та їх юридичну
оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до підпункту 7.7.3 статті 7 Закону України “Про
податок на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
для підприємств
гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь в
економічному експерименті, що проводиться з 1.07.1999 року до
1.01.2002 року, у разі, коли за результатами звітного періоду
сума податку на додану вартість визначена як різниця між
загальною сумою податкових зобов'язань та сумою податкового
кредиту за будь-якими операціями з купівлі-продажу товарів (
робіт, послуг) має від'ємне значення, така сума підлягає
відшкодуванню з Державного бюджету України платнику податку
протягом місяця, що настає після подання податкової декларації.
Підставою для отримання відшкодування є податкова декларація.
Відшкодування здійснюється шляхом перерахування відповідних
грошових коштів з бюджетного рахунку на рахунок платника податку
в установі банку, що його обслуговує, або шляхом видачі
казначейського векселя на суму відшкодування з бюджету.
Відкрите акціонерне товариство “Маркохім” відноситься до
підприємств, що беруть участь в економічному експерименті.
19.12.2001 позивачем подано податковій інспекції податкову
декларацію з податку на додану вартість за листопад 2001 в якій
вказано відшкодування ПДВ з бюджету 4403890 грн.
19.02.2002 Державною податковою інспекцією у м. Маріуполі за
результатами проведення документальної перевірки правильності
заявлених позивачем сум до відшкодування в декларації по ПДВ за
листопад 2001 складено довідку в якій підтверджена заявлена до
відшкодування сума ПДВ 4403890 грн. за наданими ВАТ “Маркохім”
документами.
На час розгляду Вищим господарським судом справи, правомірність
відшкодування і сума його відповідачем не спростована.
Посилання в касаційній скарзі на порушення ст. 104 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
є безпідставними, а саме: згідно ухвали від
24.01.2002 про порушення справи відділення
Держказначейства у м. Маріуполі залучено в якості 3-ої особи з
боку ДПІ у м. Маріуполі, 11.02.2002 від нього отримано відзив на
позовну заяву .
Відповідно пп. 6 п. 7 Положення про Державне казначейство
відділення Державного казначейства здійснюють відшкодування
податку на додану вартість.
Згідно пп. 7.7.3 ст. 7 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
сума заборгованості стягнута з
відділення Держказначейства.
Відшкодування суми податку на час розгляду справи апеляційним
господарським судом не може бути підставою для скасування
законних і обґрунтованих рішень.
Вказане скаржником питання розглядається у порядку виконання
судового рішення.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Маріуполі
залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 05.06.2002 у справі № 13/20 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді М.Михайлюк
В.Рибак