ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
3.09.2002 Справа N 13/5-2836
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Михайлюка М.В.
Рибака В.В.
за участю представників сторін:
від позивача Кривінський О.М. за доруч. № 223 від
02.09.02
Донорович Т.Й. за доруч. № 222 від
02.09.02
від відповідача Дяківа А.Т. за доруч. № 3725 від
02.09.02
Сененький М.Б. за доруч. № 1/10 від
02.01.02
розглянув касаційну скаргу Кобиловолоцького спиртзаводу с.
Кобиловолоки Теребовлянського району
на постанову від 27.03.2002р. Львівського
апеляційного господарського суду
у справі № 13/5-2836 господарського суду
Тернопільської області
за позовом Кобиловолоцького спиртзаводу с.
Кобиловолоки Теребовлянського району
До Державної податкової інспекції у
Теребовлянському районі
Тернопільської області
Про визнання рішення недійсним.
В судовому засіданні 06.08.02 за клопотанням позивача слухання
справи було відкладене на 03.09.02 р.
В вересні 2001 року Кобиловолоцький спиртзавод пред'явив в суді
позов до Державної податкової інспекції у Теребовлянському
районі Тернопільської області про визнання недійсним рішення №
135-23-00375088 від 10.07.2001, яким застосовано штраф у сумі
141939,89 грн. - розмірі вартості продукції, відвантаженої без
оплати акцизного збору та ПДВ грошовими коштами.
Рішенням господарського суду Тернопільської області від
16.10.2001р. позов задоволено.
Визнано недійсним рішення державної податкової інспекції у
Теребовлянському районі Тернопільської області № 135-23-00375088
від 10.07.2001.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що ст. 14
Закону України “Про державне регулювання виробництва і торгівлі
спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та
тютюновими виробами” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
не встановлює обов'язок
(правило поведінки) для продавця (позивача у даній справі).
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від
27.03.2002 ( судді Процик Т.С.- головуючий, Галушко Н.А.,
Юрченко Я.О.) рішення скасовано і в позові відмовлено з тих
підстав, що Кобиловолоцький спиртзавод, здійснивши продаж спирту
ДКП “Український кристал” на суму 141939, 89 грн. отримав не
грошові кошти, а алкогольні напої, а тому Державна податкова
інспекція у відповідності з вимогами ст. 17, яка передбачає
відповідальність за порушення ст. 14 Закону України “Про
державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим,
коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими
виробами” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
застосувала до позивача фінансову
санкцію у вигляді штрафу у розмірі вартості відвантаженої
продукції.
В касаційній скарзі Кобиловолоцький спиртзавод просить постанову
Львівського апеляційного господарського суду скасувати, залишити
без змін рішення господарського суду Тернопільської області,
посилаючись на те, що апеляційною інстанцією неправильно
застосована ч. 7 ст. 14 Закону України “Про державне регулювання
виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим,
алкогольними напоями та тютюновими виробами” ( 481/95-ВР ) (481/95-ВР)
,
допущені порушення ст.ст. 85, 102, 105 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга не
підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про державне регулювання
виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим,
алкогольними напоями та тютюновими виробами” із змінами,
внесеними від 20.04.2000 згідно Закону № 1685-Ш ( 1685-14 ) (1685-14)
при
продажу (інших видах відчуження) спирту етилового, коньячного і
плодового в межах бартерних (товарообмінних) операцій або інших
операцій, що не передбачають їх оплати в грошовій формі, у тому
числі векселями чи іншими видами боргових зобов'язань, покупець
(отримувач) підакцизної продукції зобов'язаний здійснити сплату
сум акцизного збору, включеного до ціни продукції, а також
податку на додану вартість, нарахованого на таку ціну, виключно
у грошовій формі.
Як встановлено апеляційним господарським судом в грудні 2000
року позивач продав ДКП “Український кристал” спирт на суму
141939,89 грн., в тому числі ПДВ 23656,65 грн., одержавши за
відгружений спирт горілчані вироби на суму 141964, 80 грн., в
тому числі ПДВ 23660, 80 грн. Позивачем сплачено ПДВ не
грошовими коштами, а шляхом здійснення зустрічної поставки.
Відповідно до ст. 17 вищевказаного Закону ( 1685-14 ) (1685-14)
до
суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові
санкції у вигляді штрафів у разі сплати сум акцизного збору та
податку на додану вартість шляхом взаємних заліків, зустрічних
зобов'язань, векселями, в тому числі казначейськими, та в інших
формах, які не передбачають сплату таких платежів коштами – у
розмірі вартості відвантаженої продукції.
Наведене свідчить про безпідставність доводів скаржника про
порушення апеляційним господарським судом норм матеріального
права.
Недотримання апеляційним господарським судом процесуальних норм
є незначними і не вплинули на законність і обґрунтованість
постанови.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу Кобиловолоцького спиртзаводу залишити без
задоволення, а постанову від 27.03.2002 Львівського апеляційного
господарського суду у справі № 13/5-2836 без змін.
Головуючий Н.Кочерова
Судді М.Михайлюк
В.Рибак