ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31.08.2002 Справа N 2-17/2947.1-2001
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого Перепічая В.С.
суддів : Вовка І.В.
Гончарука П. А.
розглянувши у відкритому судовому ТВК “Трансенерго”
засіданні в м. Києві касаційну
скаргу
на постанову Севастопольського
апеляційного господарського
суду від 31.01.2002р.
у справі за позовом ВАТ “Кримінвестстрой”
до ТВК “Трансенерго”
Про стягнення сум
УСТАНОВИВ:
У лютому 2001 року ВАТ “Кримінвестстрой” звернулося до суду з
позовною заявою до ТВК “Трансенерго” про стягнення суми боргу –
58374,39 грн, інфляційних сум та 3% річних, відповідно, 2219
грн. та 2660, 45 грн.
У подальшому, позивач змінив позовні вимоги і визначив основну
суму боргу 21120,90 грн., інфляційні суми у розмірі 22727,05
грн. та 3% річних – 1257, 03 грн., які просив стягнути,
посилаючись на неналежне виконання відповідачем договірних
зобов'язань.
Справа судами розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим
від 10.12.2001р. , залишеним без змін
постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
від 31.01.2002р. ( судді : Голик В.С., Видашенко Т.С., Заплава
Л.Н.), позов задоволено частково: з відповідача на користь
позивача стягнуто 21120,90 грн. основного боргу, 19685,92 грн.
збитків від інфляції та 872,87 грн. – 3% річних, в решті позову
відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить судові рішення скасувати,
у позові відмовити, посилаючись на те, що судом першої та другої
інстанцій неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши
доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд
вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з
таких підстав.
За приписом ст. 1 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства,
установи, організації мають право звертатися до господарського
суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за
захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних
законом інтересів.
Це право кореспондується з повноваженнями суду щодо захисту цих
прав та охоронюваних законом інтересів, які передбачені Законом
України “Про господарський суд”.
В обґрунтування позову ТОВ “Кримінвестстрой” послався на договір
від 8.07.99р., який суд визнав неукладеним.
Разом з тим, визнаючи наведений договір неукладеним, суд не
звернув увагу на те, що вирішення цього питання у такій правовій
площині не відповідає способам захисту цивільних справ,
передбачених ст. 6 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
.
При цьому, виходячи за межі заявлених позовних вимог (визнаючи
вказаний договір неукладеним), суд не навів норми закону, яка
передбачає таке право, як і не перевірив, у порушення норм
процесуального права – ст.ст. 32-34, 43 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
посилання відповідача на те, що умови договору ( ціна, строк,
кількість продукції і інше) обумовлювались при передачі
довіреностей і підписаними накладними, долученими до даної
справи.
Всупереч вимогам, наведених норм процесуального права не
з'ясовано судом належним чином і питання ( з огляду того, що як
зазначав позивач, ним передавалась продукція відповідачу як по
договору, так і на підставі заявок, листів останнього), правової
природи відносин, які склалися між сторонами, строки і форми
розрахунків за отриману продукцію і чи дотримано їх з боку як
позивача, так і відповідача та чи розповсюджуються на вексельні
розрахунки правила ст. 214 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
.
При з'ясуванні наведеного питання суду слід звернути увагу і на
вимоги ст.ст. 154, 165, 209, 210-211 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, так
і вирішити питання залучення до матеріалів справи договору від
8.07.99 р.
Суд другої інстанції, на зазначене також уваги не звернув і крім
того, з одного боку, залишаючи рішення суду без змін, з іншого,
прийшов до висновку про помилковість застосування судом першої
інстанції ст. 214 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
, тобто прийняв постанову
на протирічних висновках.
За таких обставин, коли судом не було з'ясовано належним чином
дійсні обставини справи, що вплинуло на їх правильну юридичну
оцінку, застосування норм матеріального і процесуального права,
тому ухвалені судові рішення не можна визнати законними і
обґрунтованими.
При новому розгляді справи суду слід більш ретельно з'ясувати
дійсні обставини справи, і в залежності від встановленого та
вимог закону вирішити спір.
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10-111-12 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд
України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу ТВК “Трансенерго” задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від
31.01.2002р та рішення господарського суду Автономної Республіки
Крим від 10.12.2001 скасувати і справу передати на новий розгляд
до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепічай
С у д д і І.Вовк
П. Гончарук