ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
29.08.2002                                	Справа N 16/402
                             м. Київ
 
Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф.  -  головуючого,  Козир  Т.П. ,  Семчука  В.В.,  за  участю
представників  позивача: Максималюк А. М.  дов.  від  05.08.2002
року № 1а-08,
відповідача  – Агафонової Ю.О. дов. від 21.01.2002  року  №  52-
16/18,
розглянувши    касаційну   скаргу   ВАТ   “Південний    гірничо-
збагачувальний   комбінат”   на   ухвалу   господарського   суду
Дніпропетровської  області  від  13.06.2002  року  у  справі  за
позовом   ЗАТ   “Енергоімпекс”  до   ВАТ   “Південний   гірничо-
збагачувальний комбінат” 
 
про   виконання зобов’язань та  стягнення неустойки,
 
                       В С Т А Н О В И В:
 
     В  липні 2000 року ЗАТ “Енергоімпекс” звернулось до суду  з
позовом  до ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”  про
виконання   зобов’язань  за  договором  поставки  та   стягнення
неустойки.
 
     Рішенням  арбітражного суду Дніпропетровської  області  від
30.10.2000  року  з  відповідача на  користь  позивача  стягнено
727743,  28  гривень  пені та вилучено 23 040  тн  залізорудного
агломерату  Держстандарту ТУ-14-9-362-97  з  урахуванням  заліза
51%,  основності – 1,28 модуля, дрібниці – 22%, про  що  виданий
наказ від 30.10.2000 року по справі № 16/402.
 
     Постановою арбітражного суду Дніпропетровської області  від
2.03.2001 року рішення суду залишено без змін.
 
     Ухвалою  господарського суду Дніпропетровської області  від
13.06.2002  року, за скаргою ЗАТ “Енергоімпекс” на бездіяльність
районного   відділу  Державної  виконавчої  служби  Інгулецького
районного управління юстиції відділ Державної виконавчої  служби
зобов’язано  поновити виконавче провадження по виконанню  наказу
арбітражного суду Дніпропетровської області від 30.10.2000  року
про  вилучення у ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”
23 040 тн залізорудного агломерату.
 
     В  касаційній  скарзі відповідач просить  скасувати  ухвалу
суду,   посилаючись  на  неправильне  застосування  судом   норм
матеріального права.
 
     Обговоривши доводи касаційної скарги, вислухавши  пояснення
представників сторін, вивчивши матеріали справи, суд вважає,  що
касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
      Згідно   п.  8  ст.  34  Закону  України  “Про   виконавче
провадження”   ( 606-14  ) (606-14)
          виконавче   провадження   підлягає
обов’язковому  зупиненню у випадку порушення  арбітражним  судом
провадження у справі про банкрутство.
 
Згідно  ст.  36 цього ж Закону ( 606-14 ) (606-14)
         виконавче  провадження
зупиняється   до  вирішення  питання  по  суті  і   поновлюється
державним   виконавцем  після  усунення  обставин,   які   стали
підставою для його зупинення.
 
Як встановлено судом, постановою заступника начальника районного
відділу   Державної  виконавчої  служби  Інгулецького  районного
управління  юстиції  від  16.12.2000  року  зупинено   виконавче
провадження   за  наказом  арбітражного  суду  Дніпропетровської
області від 30.10.2000 року у справі № 16/402 по вилученню у ВАТ
“Південний    гірничо-збагачувальний    комбінат”    23040    тн
залізорудного  агломерату  в  зв’язку  з  порушенням  справи   №
Б24/66/00   про  визнання  банкрутом  ВАТ  “Південний   гірничо-
збагачувальний  комбінат”  за  заявою  приватного   підприємства
“Фірми  “Торговий центр” та оголошенням мораторію на задоволення
вимог кредиторів.
 
Ухвалою   арбітражного   суду  Дніпропетровської   області   від
20.02.2001 року провадження у справі про банкрутство припинено.
 
Задовольняючи скаргу, господарський суд прийшов до висновку,  що
рішення суду про вилучення продукції повинне виконуватись,  тому
що  мораторій  стосується виключно грошових вимог кредиторів,  а
справа про банкрутство припинена.
 
Однак, з такими висновками суду повністю погодитись не можна.
 
Так,  суд  не  з’ясував,  яким чином  і  коли  органи  державної
виконавчої   служби  повідомлені  про  припинення   справи   про
банкрутство  і чи існують перешкоди для виконання цього  рішення
на  момент розгляду скарги, які заходи забезпечення вжив суд при
порушенні  справи про банкрутство відносно боржника, зокрема,  в
п. 4 ухвали від 26.02.2001 року.
 
Крім  того,  суд  не  з’ясував,  чи  заявило  свою  вимогу   ЗАТ
“Енергоімпекс”  у  справі  про банкрутство  і  в  якій  сумі  її
включено до реєстру.
 
     За  таких  обставин ухвалу суду визнати законною не  можна,
тому вона підлягає скасуванню, а справа – передачі на розгляд до
господарського  суду Дніпропетровської області в  іншому  складі
суддів.
 
При  новому  розгляді суду необхідно врахувати  наведене,  більш
ретельно  перевірити доводи сторін, встановити дійсні  обставини
справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.
 
    Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-10, 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Касаційну скаргу ВАТ “Південний гірничо-збагачувальний комбінат”
задовольнити.
 
Скасувати  ухвалу господарського суду Дніпропетровської  області
від 13.06.2002 року.
 
Справу   передати  на  новий  розгляд  до  господарського   суду
Дніпропетровської області в іншому складі суддів.
 
Головуючий, суддя  О.Шульга
 
Судді              Т.Козир
 
                   В.Семчук