ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
28.08.2002                                       Справа N 21-598
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого               Черногуза Ф.Ф.
суддів :                  Невдашенко Л.П. (доповідач у справі)
                          Полякова Б.М.
                за участю представників сторін :
від позивача              Поліщук Є.І.
від відповідача           Дачковський В.Д.
розглянувши у відкритому  Донецької залізниці, м. Донецьк
судовому засіданні
касаційну скаргу
на постанову              від 30.04.2002 Донецького апеляційного
                          господарського суду
та рішення                від 11.03.2002 господарського суду
                          Донецької області
у справі                  № 21/598 господарського суду Донецької
                          області
за позовом                Донецької залізниці, м. Донецьк
до                        Державного відкритого акціонерного
                          товариства Макіївського вантажотранс -
                          портного управління
 
Про   стягнення 96643,08 грн.
 
Рішенням  господарського  суду Донецької  області  від  11.03.02
відмовлено   у   задоволенні  позову  Донецькій  залізниці   про
стягнення  з ДВАТ МВТУ “Макіїввантажпогрузтранс” 96643  грн.  08
коп.  плати  за користування вагонами у 3-й декаді.05.2001р.  по
станції Макіївка.
 
Суд    мотивував    своє   рішення    тим,    що    ДВАТ    МВТУ
“Макіїввантажпогрузтранс” здійснено оплату  Донецькій  залізниці
за користування вагонами у 3-й декаді.05.2001 року відповідно до
умов  договору № 1/111 від 03.11.00 і мирової угоди  №  919  від
03.11.2000, що затверджена рішенням арбітражного суду  Донецької
області від 08.11.2000 у справі № 35-5.
 
Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від
30.04.2002  рішення  господарського  суду  залишено  без   змін.
Апеляційна       інстанція       відзначила,       що       ДВАТ
“Макіїввантажпогрузтранс”  здійснена  оплата   за   користування
вагонами  в  сумі  96643  грн.08  коп.  ,  що  складає  50%  від
нарахованої суми. Вказаний розмір оплати відповідає п. 4 мирової
угоди   від   03.11.2000,  згідно  якої  нарахування   Донецькою
залізницею  плати за користування вагонами від дати, вказаної  в
акті  звірення  (01.11.2000) встановлено у розмірі 50% на  строк
експлуатації вагонів кооперованого технологічного  парку,  що  є
власністю ДВАТ “Макіїввантажпогрузтранс”.
 
Оскаржуючи  постанову апеляційної інстанції  Донецька  залізниця
просить  скасувати  постанову і рішення  господарського  суду  у
справі,  позовні  вимоги задовольнити,  посилаючись  на  те,  що
Статутом  залізниць України, Правилами користування  вагонами  і
контейнерами, за користування вагонами і контейнерами  залізниці
власниками   під'їзних  колій  вноситься  плата.  Ставки   плати
затверджено наказом Міністерства транспорту України від 02.02.99
№  53. Зменшення плати за користування вагонами, яке встановлено
угодою  №  919 від 03.11.2000 і договором № 1/111 від 03.11.2000
суперечить  вимогам  діючого  законодавства,  а  тому  не   може
застосовуватися.
 
Скаржник  звертає  увагу  на те, що строк  експлуатації  вагонів
кооперованого   технологічного  парку,  що  складає   22   роки,
закінчився.  Оскільки  вказаний строк експлуатації  вагонів,  що
входить до складу технологічного парку не продовжено, а плата за
користування вагонами ДВАТ “Макіїввантажпогрузтранс”  в  розмірі
50%   встановлена  саме  на  строк  експлуатації   кооперованого
технологічного    парку,   то   вимоги   залізниці    до    ДВАТ
“Макіїввантажпогрузтранс”  про внесення  плати  за  користування
вагонами   в   розмірі  100%  є  обгрунтованими   і   підлягають
задоволенню.
 
Заслухавши  пояснення  учасників судового  процесу,  обговоривши
доводи  касаційної скарги, колегія суддів вважає,  що  касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
 
Між Донецькою залізницею та ДВАТ МВТУ “Макіїввантажпогруз транс”
03.11.2000 укладено договір № 1/111 про експлуатацію залізничної
під'їзної  колії. За цим договором залізницею подавалися  вагони
контрагентам   МВТУ  “Макіїввантажпогрузтранс,  якому   належить
залізнична колія.
 
За   користування   вагонами,  згідно   п.   5   договору   МВТУ
“Макіїввантажпогрузтранс” вносить плату залізниці в розмірі,  що
передбачена угодою № 919 від 03.11.2000.
 
Угода  №  919  від  03.11.2000  є мировою  угодою,  що  укладена
сторонами  і затверджена арбітражним судом Донецької  області  у
справі № 35-5В від 08.11.2000.
 
Згідно пункту 1 цієї угоди, Донецька залізниця встановила  плату
за   користування  вагонами  в  розмірі  50%   від   ставки   за
користування   вагонами,  що  затверджена  наказом  Міністерства
транспорту України від 25.02.99 за № 113.
 
Як  вбачається з тексту мирової угоди вказаний розмір  плати  за
користування   вагонами   для   МВТУ   “Макіїввантажпогрузтранс”
встановлено  Донецькою залізницею у зв'язку з тим, що  залізниця
експлуатує     260     вагонів,    що    є    власністю     МВТУ
“Макіїввантажпогрузтранс”.
 
У  3-й  декаді  2001  МВТУ  “Макіїввантажпогрузтранс”  здійснено
оплату за користування вагонами відповідно до укладеної угоди за
№  1/111  від 03.11.2000 та угоди № 919 від 03.11.2000, тобто  в
розмірі  50%  від  ставки, що передбачена  наказом  Міністерства
транспорту України.
 
Донецька залізниця, посилаючись на лист Укрзалізниці за  №  ЦЗМ-
5177 від 27.12.2000 скасувала плату в розмірі 50% від ставки  за
користування вагонами МВТУ “Макіїввантажпогрузтранс”  і  на  цій
підставі   заявила   позов   про   стягнення   плати   з    МВТУ
“Макіїввантажпогрузтранс”.
 
При цьому Донецька залізниця звертає увагу на те, що згідно п. 4
угоди  № 919 від 03.11.2000 плата в розмірі 50% встановлена  для
МВТУ “Макіїввантажпогрузтранс” на строк експлуатації вагонів, що
є   власністю   “Макіїввантажпогрузтранс”,  а   оскільки   строк
експлуатації  цих вагонів встановлено у 22 роки і на  даний  час
цей  строк  сплинув, то МВТУ “Макіїввантажпогруз транс”  не  має
підстав користуватися ставкою плати в розмірі 50%.
 
З'ясовуючи це питання, суд встановив, що 260 вагонів,  які  були
передані   МВТУ   “Макіїввантажпогрузтранс”   для   користування
Донецькій    залізниці,   до   цього    часу    власнику    МВТУ
“Макіїввантажпогрузтранс”, залізницею не повернуті і не списані,
тобто   залізниця  продовжує  експлуатацію  цих  вагонів,   хоча
посилається на сплин встановленого строку експлуатації.
 
За  таких  обставин  господарський суд та  апеляційна  інстанція
обгрунтовано  дійшли  висновку  про  відсутність   підстав   для
задоволення позову Донецької залізниці.
 
Керуючись  ст.ст.  111-9,  111-10 Господарського  процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                      П О С Т А Н О В И В :
 
Касаційну скаргу Донецької залізниці залишити без задоволення.
 
Постанову  Донецького  апеляційного  господарського   суду   від
30.04.02 у справі № 21/598 залишити без зміни.
 
Колегія суддів :
 
Головуючий, суддя   Ф.Черногуз
 
С у д д і           Л.Невдашенко
 
                    Б.Поляков