ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.12.2002 Справа N 13/148-02
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Добролюбової - головуючого
Т. Дроботової
Н.Ткаченко
за участю представників:
позивача Належно повідомлені про час і місце
розгляду касаційної скарги до
судового
Відповідачів : ПП “Восток” засідання не з'явилися.
ТОВ “Агробудівник” Сибільов Д.М. дов від 16.12.02
розглянувши у відкритому Товариства з обмеженою
судовому засіданні відповідальністю “Агробудівник”
касаційну скаргу
на постанову від 19.09.2002 Харківського
апеляційного господарського суду
у справі № 13/148-02
за позовом Державної податкової інспекції у
Дзержинському районі м. Харкова
до Товариства з обмеженою
відповідальністю “Агробудівник”
до Приватного підприємства “Восток”
про визнання недійсним договору від 26.02.2001 № 10, укладеного
між ТОВ “Агробудівник” та ПП “Восток”
Державною податковою інспекцією у Дзержинському районі м.
Харкова у червні 2002 р. заявлений позов про визнання недійсним
на підставі статті 48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
договору, укладеного між Товариством з обмеженою
відповідальністю “Агробудівник” та Приватним підприємством
“Восток”. Позовні вимоги мотивовані тим, що на час укладання
договору на виконання будівлено-ремонтних робіт від 26.02.2001 №
10 Приватне підприємство “Восток” не було належним чином
зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності та юридична
особа, на податковому обліку не знаходилось. Наведене дало
підстави податковій службі вважати, що оспорюваний договір
укладений з порушенням встановленого порядку, оскільки не
відповідає вимогам статті 26 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15)
, як укладений з боку ПП “Восток” особою, що не мала
цивільної правоздатності.
Ухвалою господарського суду Харківської області від
18.07.2002р., що винесена суддею Мамалуй О.О., позов ДПІ у
Дзержинському районі м. Харкова залишений без розгляду на
підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з огляду на те, що позивачем не
надано правового та документального обґрунтування існування у
органів державної податкової служби підстав для звернення до
суду з позовом про визнання угод недійсними на підставі статті
48 Цивільного кодексу України ( 435-15 ) (435-15)
. Водночас зазначено про
недоведеність позивачем того факту, що оскаржувана угода порушує
інтереси держави в галузі оподаткування та формування бюджету.
Харківський апеляційний господарський суд у складі: головуючого
Афанасьєва В.В., суддів Бухана А.І., Шевель О.В. постановою від
19.09.2002р задовольнив апеляційну скаргу ДПІ у Дзержинському
районі м. Харкова. У Х В А Л А Господарського суду Харківської
області від 18.06.2002 скасована, справа скерована для розгляду
Господарському суду Харківської області. Постанова апеляційного
суду мотивована неправомірним залишенням позову без розгляду на
підставі пункту 5 статті 81 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, оскільки приписи статті 81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
містять вичерпний перелік підстав залишення господарськими
судами позовів без розгляду. Залишення позову без розгляду через
не надання правового та документального обґрунтування існування
у органів державної податкової служби підстав для звернення до
суду визнано неправомірним.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Агробудівник” подало до
Вищого господарського суду України касаційну скаргу на постанову
Харківського апеляційного господарського суду, в якій просить
постанову у справі скасувати, залишивши без змін ухвалу
господарського суду Харківської області про залишення позову
податкової служби без розгляду. Касаційна скарга мотивована
доводами про неправильне застосування апеляційним судом норм
матеріального права, зокрема, в частині визначення повноважень
органів державної податкової служби, до яких відноситься також
подання до господарських судів позовів про визнання угод
недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних за
такими угодами. При цьому товариство вважає, що приписами пункту
11 статті 10 Закону України “Про державну податкову службу в
Україні” ( 509-12 ) (509-12)
передбачено право податкових органів
звертатися до суду із позовними вимогами про визнання угод
недійсними виключно на підставі статті 49 Цивільного кодексу
України ( 435-15 ) (435-15)
. Скаржник вважає правомірним застосування
судом першої інстанції приписів пункту 5 статті 81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
з тих
підстав, що позивачем не надані докази, які засвідчують факт
порушення оскаржуваною угодою інтересів держави в галузі
оподаткування та формування бюджету.
Переглянувши матеріали справи і касаційну скаргу за участю
представника ТОВ “Агробудівник” , який підтримав доводи
касаційної скарги, заслухавши доповідь судді Добролюбової Т.В,
Вищий господарський суд України відзначає наступне.
Відповідно до приписів пункту 5 статті 81 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
позов може бути
залишений без розгляду з двох самостійних підстав:- не надання
позивачем без поважних причин витребуваних господарським судом
матеріалів, необхідних для вирішення спору;
відсутність у засіданні представника позивача за викликом суду,
якщо його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.
Підставою звернення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова до
господарського суду про визнання недійсним договору від
26.02.2001 № 10, укладеного між ТОВ “Агробудівник” та ПП
“Восток”, стала його невідповідність, на думку позивача, вимогам
закону, оскільки один із контрагентів – ПП “Восток” на час
укладання оспореного договору не мав цивільної правоздатності.
Згідно зі статтею 1 Господарського процесуального кодексу
України ( 1798-12 ) (1798-12)
підприємства, установи, організації, інші
юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які
здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної
особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта
підприємницької діяльності, мають право звертатися до
господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю
господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних
прав і охоронюваних законом інтересів. Частина друга цієї ж
норми надає право державним та іншим органам звертатися до
господарського суду випадках, передбачених законодавчими актами
України.
Для органів державної податкової служби таким законодавчим актом
є Закон України “Про державну податкову службу в Україні”
( 509-12 ) (509-12)
, статтею 2 якого визначено, що основним завданнями
органів державної податкової служби є здійснення контролю за
додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення,
повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових
фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також
неподаткових доходів, установлених законодавством.
Розділ ІІ цього Закону містить перелік покладених на органи
державної податкової служби функцій, до яких, зокрема,
відноситься здійснення контролю за додержанням законодавства про
податки, інші платежі, валютні операції, порядку розрахунків із
споживачами з використанням електронних контрольно-касових
апаратів, комп'ютерних систем і товарно-касових книг, лімітів
готівки в касах та її використанням для розрахунків за товари,
роботи, послуги, а також контролю за наявністю свідоцтв про
державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та
ліцензій, патентів, інших спеціальних дозволів на здійснення
окремих видів підприємницької діяльності.
Однією з функцій органів державної податкової служби є подання
до судів і господарських судів позовів до підприємств, установ,
організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення
в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.
Проте, чи є позивач належним у заявлених вимогах повинно
з’ясовуватись у судовому засіданні, як і факт доведеності
позовних вимог.
А відтак апеляційна інстанція правомірно встановила порушення
процесуального законодавства місцевим судом при залишенні позову
без розгляду з мотивів ненадання правового та документального
обґрунтування існування у органів державної податкової служби
підстав для звернення до суду на підставі пункту 5 статті 81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
За таких обставин, касаційна скарга не підлягає задоволенню, а
постанова Харківського апеляційного господарського суду
залишається без змін по суті.
Керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ВИЩИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В И В:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
19.09.2002 року у справі № 13/148-02 залишити без змін, а
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Агробудівник” залишити без задоволення.
Головуючий Т. Добролюбова
С у д д і Т. Дроботова
Н.Ткаченко