Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.08.2002 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
за участю представників:
позивача присутні,
відповідача присутні;
розглянув
касаційну скаргу ВАТ "XXX"
на постанову Н-ського апеляційного господарського суду
у справі № Х5
господарського суду м. Н-ська
за позовом ВАТ "YYY"
до ВАТ "XXX"
про повернення продукції
за зустрічним позовом ВАТ "XXX"
до ВАТ "YYY"
про визнання недійним договору застави
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м. Н-ська від ХХ.11.2001 (суддя
А.А.А.) у позові про повернення продукції відмовлено, зустрічний
позов задоволено та визнано недійсним договір про зберігання
продукції по договору застави.
Рішення суду мотивовано тими обставинами, що юридичні наслідки
передбачені актом передачі майна на виникли, сторони мали на меті
лише створити підстави для укладення кредитного договору.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.07.2002 (судді Б.Б.Б., В.В.В., Г.Г.Г.) рішення суду по цій
справі скасовано, поновлено строк позовної давності, первісний
позов задоволено, у зустрічному позові відмовлено, оскільки
продукція передана у заставу згідно нотаріально посвідченому
договору, спірна продукція заставодержателем реалізована, передане
майно не пов'язано з умовою його відображення у бухгалтерських
документах та балансах.
ВАТ "XXX" просить постанову Н-ського апеляційного суду по цій
справі скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без
зміни, оскільки на момент підписання акту спірної продукції не
існувало, продукція може бути передана на баланс тільки після її
попереднього прийняття на баланс ВАТ "YYY". ВАТ "YYY" просить
постанову Н-ського апеляційного господарського суду залишити без
змін, оскільки продукція передавалась згідно акту-прийомки,
відповідачем пропущено строк позовної давності.
Вищий господарський суд України у відкритому судовому засіданні
дослідив матеріали справи і представлені докази і встановив
наступне.
Відповідно до п. 1 акту від ХХ.09.96 ВАТ "XXX" в порядку погашення
заборгованості передає у власність ВАТ "YYY" будівельну продукцію,
п. 2 цього ж акту сторони обумовлюють залишення продукції на
відповідальному зберіганні у ВАТ "XXX".
Згідно ст. 128 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
право власності виникає з
моменту передачі речі, отже для того щоб передати продукцію на
відповідальне зберігання правомірно її спочатку передати на баланс
ВАТ "YYY", зробити відповідні записи у первинних бухгалтерських
документах, а вже потім передавати продукцію на відповідальне
зберігання ВАТ "XXX".
У роз'ясненні Пленуму Верховного Суду України від 25.05.98 (№ 13)
( v0013700-98 ) (v0013700-98)
зазначається, що мнимою угодою є угода, укладена
про людське око, без наміру створити юридичні наслідки, така угода
в силу ст. 58 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
є недійсною. При укладенні
спірного акту порушені норми правил ведення бухгалтерського обліку
в Україні, оскільки документального обліку не велося, матеріальні
цінності у позабалансовому рахунку 02 в графі "Мат. цінності взяті
на відповідальне збереження" не відображені.
Касаційна інстанція звертає увагу, що згідно ст. 11 Закону України
"Про заставу" ( 2654-12 ) (2654-12)
заставодавцем при заставлені майна може
бути його власник, який має право відчужувати заставлене майно на
підставах передбачених законом, а отже при передачі майна у
заставу не дотримана ст. 11 вищезазначеного Закону ( 2654-12 ) (2654-12)
,
позивач не набув право власності на спірне майно. У апеляційній
інстанції сторонами не доведено, що довідка про фактичну наявність
продукції у ВАТ "XXX" від ХХ.12.97 є фальсифікованою, оскільки
відповідна експертиза, в тому числі щодо наявності продукції у
відповідача не призначалась.
Виходячи з викладеного касаційна інстанція приходить до висновку,
що були порушені норми матеріального права, достеменно не
з'ясовані дійсні права та обов'язки сторін, а в залежності від
цього неправильно застосований матеріальний закон.
Виходячи з викладеного, керуючись п. 6 ст. 111-9 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, ст.ст. 111-10, 111-11,
111-12 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу ВАТ "XXX" задовольнити.
2. Постанову Н-ського апеляційного господарського суду від
ХХ.07.2002 скасувати.
3. У позові відмовити, зустрічний позов задовольнити.
4. Рішення господарського суду м. Н-ська від ХХ.11.2001 залишити
без зміни.
5. Витрати по сплаті державного мита віднести на ВАТ "YYY", в т.ч.
за перегляд у порядку касації.
6. Доручити господарському суду м. Н-ська видати відповідний
наказ.