ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.08.2002                                    Справа N 2488/4-20

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                  Перепічая В.С.

суддів :                     Вовка І.В., Гончарука П. А.,

розглянувши у відкритому     Регіонального відділення Фонду

судовому засіданні в м.      державного майна України по

Києві касаційну скаргу       Харківській області

на постанову                 Харківського апеляційного

                             господарського суду від 17.06.2002

за позовом                   Регіонального відділення Фонду

                             державного майна України по

                             Харківській області

до                           ВАТ “Печерське рибоводне

                             господарство”

про   стягнення сум 

та

за зустрічним позовом        ВАТ “Печерське рибоводне

                             господарство”

до                           Регіонального відділення Фонду

                             державного майна України по

                             Харківській області

про   визнання договору оренди недійсним

                           УСТАНОВИВ:

В  лютому 2002 р. Регіональне відділення Фонду державного  майна

України  по Харківській області пред’явив у господарському  суді

позов  до  ВАТ “Печерське рибоводне господарство” про  стягнення

основної  суми  боргу в розмірі 38458,58 грн.  та  1207,44  грн.

пені,  посилаючись на неналежне виконання боржником  зобов’язань

по сплаті орендної плати за укладеним договором оренди № 435 від

1.08.2000.

Не  погоджуючись з цим позовом, відповідач пред’явив  зустрічний

позов   про   визнання  договору  оренди  №  435  від  1.08.2000

недійсним, посилаючись на його невідповідність вимогам закону.

Рішенням  господарського  суду від  18.04.2002  (суддя  Істоміна

О.А.),    залишеним    постановою   Харківського    апеляційного

господарського  суду  від 17.06.2002 (судді  Бондаренко  В.П.  ,

Токарь М.В., Плужник О.В.) без змін, основний позов задоволено у

повному  обсязі,  зустрічний частково  щодо  передачі  в  оренду

ставків,   садків   зимувальних,  коридорів  пропуску   паводку,

загороджувальних  дамб,  підводнювальних  каналів,  самопливного

трубопроводу,  гідротехнічні споруди  на  ставках,  водопровідна

мережа  на  ставках  з  припиненням дії  договору  в  окресленій

частині на майбутнє.

В  касаційній  скарзі позивач просить постанову та рішення  суду

скасувати  та прийняти нове рішення, посилаючись на  неправильне

застосування судом норм матеріального права.

Заслухавши   пояснення  представника  відповідача,   обговоривши

доводи  касаційної скарги та перевіривши матеріали  справи,  суд

вважає,  що  касаційна скарга задоволенню не  підлягає  з  таких

підстав.

Як   встановлено  судом,  між  Регіональним  відділенням   Фонду

державного  майна України по Харківській області  (орендодавець)

та   ВАТ   “Печерське  рибоводне  господарство”  (орендар)   був

укладений  1.08.2000  за № 435 договір оренди  державного  майна

структурного   підрозділу  цілісного  майнового  комплексу   ВАТ

“Печерське рибоводне господарство” (водосховища та гідротехнічні

споруди на ньому), вартість якого не входила до статутного фонду

при приватизації.

Відповідно до ст.ст. 3, 51 Водного кодексу України ( 213/95-ВР ) (213/95-ВР)
        

усі  води  (водні  об’єкти) на території України  становлять  її

водний  фонд.  До  водного фонду України належать:  1)поверхневі

води:  природні  водойми  (озера); водостоки  (річки,  струмки);

штучні  водойми  (водосховища,  ставки)  і  канали;  інші  водні

об’єкти; 2)підземні води та джерела; 3)внутрішні морські води та

територіальне море.

Орендодавцями водних об’єктів (їх частин) місцевого  значення  є

Верховна  Рада  Автономної  Республіки  Крим  і  обласні   Ради.

Орендодавцями  водних  об’єктів  загальнодержавного  значення  є

Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.

Суд   обгрунтовано   звернув  увагу  на  особливості   правового

регулювання  і передачі в оренду водних об’єктів  і  прийшов  до

правильного  висновку,  що право розпорядження  цими  об’єктами,

щодо  яких укладено договір оренди (незалежно від того, що  вони

не  увійшли  до статутного фонду господарського товариства),  до

Регіонального  відділення  Фонду  державного  майна  України  по

Харківській області не перейшло.

З  огляду  наведеного, а також вимог ст.ст. 48, 59,  161-162  ЦК

України ( 435-15 ) (435-15)
        , суд мав підстави для задоволення основного і

часткового зустрічного позовів.

Обгрунтовано   з  цим  рішенням  погодився  і  суд   апеляційної

інстанції.

Керуючись    ст.ст.    111-5,   111-7,   111-9,    111-11-111-12

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий

господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна

України  по  Харківській  області залишити  без  задоволення,  а

постанову  Харківського  апеляційного  господарського  суду  від

17.06.2002 - без змін.

Головуючий        В. Перепічай

Судді             І. Вовк

                  П. Гончарук