ВИШИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
23.08.2002
Вищий господарський суду України у складі колегії суддів:
Перепічая В.С., Вовка І.В., Гончарука П.А., розглянувши касаційне
подання Заступника Генерального прокурора України на ухвалу
господарського суду м. Києва від 16.04.2002 року у справі
N 20/219-7/21-5/97 за позовом Генеральної прокуратури України в
інтересах Кабінету Міністрів України, Головного управління
Державного казначейства України до Печерської районної державної
адміністрації м. Києва, Товариства з обмеженою відповідальністю
"Перший український фондовий дім", компанії "Монакордо Лімітед",
Закритого акціонерного товариства "Укрсожгаз", Закритого
акціонерного товариства "АСК "Остра-Київ" про скасування державної
реєстрації, визнання недійсним договору та стягнення суми,
У С Т А Н О В И В:
Подане Заступником Генерального прокурора касаційне подання
не відповідає вимогам розділу XII-1 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Відповідно до п. З ст. 111-3 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду, якщо до
скарги (подання) не додано доказів надіслання її копії іншій
стороні (сторонам) у справі.
На підтвердження направлення копії касаційного подання
сторонам, Генеральною прокуратурою України до подання було
прикладено власний супровідний лист зі штампом "секретаріат".
За приписом ст. 129 Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
,
ст.ст. 42, 22 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
передбачено, що правосуддя
у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх
учасників судового процесу перед законом і судом.
Із системного аналізу норм Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
(ст. ст. 6, 8, 57, 116 цього Кодексу)
вбачається, що порядок надіслання адресатам копій документів
передбачається у формі рекомендованих або цінних листів чи
вручення під розписку.
Інструкцією по діловодству в органах прокуратури України,
зокрема, також передбачено, що рекомендовані, цінні листи і інша
кореспонденція здаються на пошту за реєстром, з зазначенням у
ньому необхідних реквізитів, а також з видачею відповідної
квитанції.
Таким чином, наданий заявником супроводжуваний лист
N 8/2-15103-98 від 10.06.2002 року, не є належним доказом
відправлення копії касаційного подання сторонам у справі.
Крім цього, позивачем не виконані вимоги ч. 4 ст. 111 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, щодо зазначення суті порушення або
неправильного застосування норм матеріального чи процесуального
права.
В поданому касаційному поданні не наведено суті порушення та
обгрунтувань того, в чому полягало неправильне застосування судом
норм матеріального чи процесуального права із зазначенням
конкретних статей, пунктів порушених норм законодавчих актів.
Отже, відповідно до вимог п. 6 ст. 111-3 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
наведене, є підставою для повернення касаційного
подання.
З огляду викладених обставин та керуючись п.п. З, 6 ч. 1
ст. 111-3 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України У Х В А Л И В:
Касаційне подання Заступника Генерального прокурора України в
інтересах Кабінету Міністрів України, Головного управління
Державного казначейства України на ухвалу господарського суду
м. Києва від 16.04.2002 року повернути без розгляду.
Головуючий В.С.Перепічай
Судді І.В.Вовк
П.А.Гончарук