ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22.08.2002 Справа N 8/56
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги
О.Ф. - головуючого, Козир Т.П. , Семчука В. В., за участю
представників сторін: позивача – Раздобаріна С. М. дов. від
4.01.2002 року № 2-278д, відповідача – Галахової Г. В. дов. від
03.01.2002 року № 23-юр,
розглянувши касаційну скаргу ДК “Укргазвидобування” НАК
“Нафтогаз України” в особі філії газопромислового управління
“Полтавагазвидобування” на постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 15.08.2001 року у справі за позовом ДК
“Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в особі філії
газопромислового управління “Полтавагазвидобування” до
Северодонецького державного виробничого підприємства “Об’єднання
Азот”
про стягнення коштів,
В С Т А Н О В И В:
В лютому 2001 року ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз
України” в особі філії газопромислового управління
“Полтавагазвидобування” звернулось до суду з позовом до
Северодонецького державного виробничого підприємства “Об’єднання
Азот” про стягнення коштів за газ, поставлений за договорами №
17СБ/84 від 28.03.1997 року і № 10/3Д-98/191ПГП від 16.12.1998
року.
За уточненим позовом просив стягнути 9466972 гривні 35 коп.
за договором від 28.03.1997 року № 17СБ/84.
Рішенням арбітражного суду Луганської області від 1.06.2001 року
в позові відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
15.08.2001 року рішення суду залишено без змін.
В касаційній скарзі ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз
України” в особі філії газопромислового управління
“Полтавагазвидобування” просить скасувати судові рішення і
задовольнити позов з мотивів неправильного застосуванням ст. 99
Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст.ст. 161, 162 ЦК України
( 435-15 ) (435-15)
і ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про
систему валютного регулювання і валютного контролю” ( 15-93 ) (15-93)
.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши
доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає,
що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних
підстав.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що відповідач
розрахувався за одержаний газ.
Однак, з такими висновками суду повністю погодитись не
можна.
Так, суд, в порушення ст.ст. 38, 43, 65, 84 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, неповно з’ясував дійсні обставини справи, зокрема,
на який момент вартість одержаного газу повинна перераховуватися
в гривні за курсом НБУ і як фактично здійснювали цей перерахунок
сторони.
В позовній заяві ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в
особі філії газопромислового управління “Полтавагазвидобування”
не зазначила закон, на підставі якого подала позов.
Ні господарський суд, ні суд апеляційної інстанції на вказане
уваги не звернули, підстави позову не уточнили і, в порушення
ст. 84 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, не вказали в судових рішеннях
норми матеріального права, на підставі яких вирішили спір.
За таких обставин судові рішення визнати законним не можна, тому
вони підлягають скасуванню, а справа – передачі на новий
розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати наведене, уточнити
підстави позову, більш ретельно перевірити доводи сторін,
встановити дійсні обставини справи і прийняти рішення відповідно
до вимог закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” в
особі філії газопромислового управління “Полтавагазвидобування”
задовольнити частково.
Скасувати рішення арбітражного суду Луганської області від
1.06.2001 року і постанову Донецького апеляційного
господарського суду від 15.08.2001 року.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Луганської області в іншому складі суддів.
Головуючий, суддя О. Шульга
Судді Т. Козир
В. Семчук