ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.08.2002 Справа N 191/2б-01
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого Невдашенко Л.П. ( доповідач у
справі)
С у д д ів Полякова Б.М.
Грека Б.М.
розглянувши у відкритому Спільного підприємства “Полтавська
судовому засіданні газонафтова компанія”, м. Полтава
касаційну скаргу
на постанову від 17.04.2002 Київського
апеляційного господарського суду
у справі № 191/2б-01 господарського суду
Київської області
за заявою Малого підприємства товариства з
обмеженою відповідальністю
“Калина”, м. Київ
до Закритого акціонерного товариства
“Національна газова компанія”, м.
Вишгород
Про визнання банкрутом
В судовому засіданні взяли участь представники сторін :
від позивача не з'явилися
від відповідача СП “Полтавська газонафтова
компанія”
Жуков І.М., дов. б/н від 15.08.01
Арбітражний керуючий: Колосінський
І.А.
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.01 СП
“Полтавська газонафтова компанія” відновлено пропущений строк
для подання заяви до суду з грошовими вимогами до боржника
“Малого підприємства ТОВ “Калина”.
Грошові вимоги цього кредитора визнані судом в сумі 47182719
грн. 27 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від
17.04.02 ухвала господарського суду від 17.08.01 скасована.
Апеляційна інстанція зазначила, що згідно ст. 14 Закону України
“Про відновлення платоспроможності боржника, або визнання його
банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, заяви з грошовими вимогами до боржника
подаються у місячний строк з дня опублікування оголошення про
порушення справи про банкрутство.
СП “Полтавська газонафтова компанія” подала заяву після сплину
встановленого строку, а відповідно до п. 5 ст. 31 Закону, вимоги
заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання,
не розглядаються і вважаються погашеними.
Оскаржуючи постанову апеляційної інстанції СП “Полтавська
газонафтова компанія” просить її скасувати, ухвалу
господарського суду від 17.08.01 залишити без змін, посилаючись
на те, що передбачений ст. 14 Закону строк для подання заяви з
грошовими вимогами до боржника пропущено з поважних причин,
зокрема, це пов'язано з реорганізацією нафтогазового комплексу
та зміною юридичного статусу СП “Полтавська газонафтова
компанія”
Скаржник вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням
процесуальних норм, оскільки на його думку, ухвала про
відновлення пропущеного процесуального строку не підлягає
оскарженню.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши
доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна
скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 14 Закону України “Про відновлення
платоспроможності боржника, або визнання його банкрутом “
кредитори, що мають грошові вимоги до боржника подають заяви до
суду у місячний строк з дня опублікування оголошення про
порушення справи про банкрутство боржника.
Оголошення про порушення справи про банкрутство ЗАТ “Національна
газова компанія” опубліковано в газеті “Голос України 04.07.01.
Термін подання заяв до суду кредиторами сплинув 04.08.01.
Ухвалою суду від 16.08.01 затверджено реєстр вимог кредиторів, в
який включено усі визнані судом вимоги кредиторів, тобто тих
кредиторів, що подали свої заяви у строки, передбачені Законом.
Грошові вимоги СП “Полтавська газонафтова компанія” до боржника
ґрунтуються на рішенні арбітражного суду м. Києва від 30.01.01 у
справі 3/38 згідно якого з боржника на користь компанії стягнуто
47182719 грн. 27 коп.
Наказ арбітражного суду м. Києва про примусове виконання рішення
видано СП “Полтавська газонафтова компанія” 30.01.01.
Зазначене рішення за заявами позивача та відповідача
переглядалося в порядку нагляду і постановою судової колегії з
перегляду рішень, ухвал, постанов Вищого арбітражного суду
України від 26.06.01 рішення арбітражного суду від 30.01.01
залишено без змін.
Відомостей про те, що виконання рішення суду від 30.01.01
зупинялося на час здійснення наглядової перевірки заявником не
надано.
Наказ арбітражного суду від 30.01.01 та платіжна вимога про
стягнення 47182719 грн. 27 пред'явлено до банку, обслуговуючого
боржника 17.04.01.
Платіжна вимога СП “Полтавська нафтогазова компанія” повернута
без виконання, через відсутність коштів на рахунках боржника.
Кредитором повторно пред'явлено до банку платіжну вимогу
24.05.01 за № 16, яка також залишилась без виконання через
відсутність коштів у боржника.
Із заявою до виконавчої служби про виконання рішення
арбітражного суду м. Києва від 30.01.01 СП “Полтавська нафтова
компанія” звернулася лише 18.08.01, а 16.08.01 подала заяву до
суду про визнання грошових вимог до боржника, тобто після
сплину, передбаченого законом строку для заявлення вимог
кредиторів у процедурі банкрутства.
Аналіз дій кредитора по виконанню рішення арбітражного суду м.
Києва від 30.01.01, свідчень про його недбалість, оскільки
пред'явленню наказу арбітражного суду до виконання нічого не
перешкоджало, як і не було перешкод для подання заяви до суду, з
грошовими вимогами до боржника, у строки, передбачені законом.
Згідно пункту 5 ст. 31 Закону, вимоги, заявлені після закінчення
строку, встановленого для їх подання, не розглядаються і
вважаються погашеними.
Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника, або
визнання його банкрутом” ( 2343-12 ) (2343-12)
, що регулює процедуру
банкрутства не передбачає можливості відновлення пропущеного
кредитором строку для подання заяви з грошовими вимогами до
боржника.
Посилання скаржника на те, що ухвала суду про відновлення
пропущеного процесуального строку не може бути оскаржена, а тому
апеляційна інстанція безпідставно порушила апеляційне
провадження є неспроможними, оскільки зазначеною ухвалою СП
"Полтавська газонафтова компанія” не лише відновлено пропущений
строк для подання заяви з грошовими вимогами до боржника, а цією
ж ухвалою СП “Полтавська газонафтова компанія” визнана
кредитором у справі з грошовими вимогами на суму 47182719 грн.
27 коп.
При цьому в порушення вимог ст. 1 Закону СП “Полтавська
газонафтова компанія” включила до грошових зобов'язань боржника
не лише суму основного боргу 38531959 грн., а і пеню в сумі
8651359 грн. 64 коп. і суд визнав ухвалою від 17.08.01, вимоги
цього кредитора повністю, в сумі 47182719 грн. 27 коп.
У Х В А Л А суду про визнання грошових вимог кредиторів і
включення його до реєстру вимог кредиторів, згідно ст. 14 Закону
підлягає оскарженню, отже апеляційна інстанція мала законні
підстави для порушення апеляційного провадження за апеляційною
скаргою МП “Калина”.
Керуючись ст.ст. 111-9, 111-10 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В :
Касаційну скаргу СП “Полтавська газонафтова компанія” залишити
без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від
17.04.02 у справі № 191/2 б-01 залишити без змін.
Колегія суддів :
Головуючий, суддя Л.Невдашенко
С у д д і Б.Поляков
Б.Грек