ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.08.2002 Справа N 17-6-30/02-969
м. Київ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів Вовка І.В.
Гончарука П. А.,
за участю представників позивача: не з’явились, відповідача:
Директора Гаврилюка П. Ф., Лобової Л.М. ордер № 129 від
19.08.2002 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Приватного підприємства “Петро-Екзотик” на
рішення господарського суду Одеської області від 19.03.2002 року
та постанову Одеського апеляційного господарського суду від
18.06.2002 року у справі № 17-6-30/02-969 за позовом Міського
управління житлово-комунального господарства м. Іллічівськ до
Приватного підприємства “Петро-Екзотик” про виселення із
займаного приміщення,
У С Т А Н О В И В:
У січні 2002 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до
відповідача про виселення з приміщення посилаючись на те, що
закінчився строк дії укладеного між ними договору оренди, і не
продовжувався ним у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем
умов цього договору.
Рішенням господарського суду Одеської області від 19.03.2002
року позов задоволено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
18.06.2002 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено
без змін.
У касаційній скарзі, відповідач вважає, що судом неправильно
застосовано норми матеріального права, і тому просить прийняті
ним рішення скасувати та передати справу на новий розгляд до
суду першої інстанції.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши
матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд
вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, між сторонами було укладено
договір оренди нежитлового приміщення від 02.07.2001 року зі
строком його дії до 02.01.2002 року, відповідно до умов якого,
позивач зобов’язався передати у користування відповідачу спірне
приміщення, а останній здійснювати оплату, і погоджувати надання
цього приміщення в суборенду з позивачем.
Відповідно до вимог п. 3 ст. 17 Закону України “Про оренду
державного та комунального майна” після закінчення терміну
договору оренди орендар, який належним чином виконував свої
обов’язки, має переважне право, за інших рівних умов, на
продовження договору оренди на новий термін.
Задовольняючи позов, суд встановив, що відповідач неналежним
чином виконував свої обов’язки, і порушував умови договору щодо
сплати орендної плати та надання спірного приміщення в суборенду
за згодою з позивачем.
Отже, суд прийшов до обґрунтованого висновку проте, що
відповідач не мав підстав на переважне право на продовження
договору оренди на новий термін. Тому, суд правомірно вважав, що
у відповідності до вимог ст. 265 Цивільного кодексу України
( 435-15 ) (435-15) відповідач зобов’язаний повернути спірне майно
позивачеві при закінченні строку, на який було укладено договір.
Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі, є
безпідставними, оскільки вони необґрунтовані і спростовуються
матеріалами справи, та не відповідають вимогам закону, що
регулює спірні правовідносини.
За таких обставин, суд дав правильну юридичну оцінку обставинам
справи та повно їх встановив у прийнятих рішеннях.
Враховуючи викладене, суд вважає, що оскаржувані судові рішення
відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права,
і тому їх слід залишити без змін.
З огляду наведеного та керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12) ,
Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Приватного підприємства “Петро-Екзотик”
залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного
господарського суду від 18.06.2002 року без змін.
Головуючий В. Перепічай
Судді І. Вовк
П. Гончарук