ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.08.2002 Справа N 31/317а
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.
суддів: Рибака В.В.,
Уліцького А.М.
за участю представника
від позивача Белінська Є.А. за доруч. № 26-05
від 02.01.02
розглянув касаційну скаргу державної податкової інспекції у м.
Краматорську
на постанову від 29.05.02
Донецького апеляційного господарського суду
у справі № 31/317а
господарського суду Донецької області
за позовом відкритого акціонерного товариства
“Краматорський металургійний
комбінат”
До державної податкової інспекції у м.
Краматорську
Про визнання рішення недійсним
В С Т А Н О В И В:
Слухання справи було перенесено на 15.08.2002 року.
Рішенням господарського суду Донецької області від 18.03.02
(суддя Ушенко Л.В.) позов задоволено.
Визнано недійсним рішення державної податкової інспекції у
м. Краматорську № 1456-23-2-00191187 від 10.11.01, яким ВАТ
“Краматорський металургійний завод” донараховано податок на
додану вартість у сумі 30101 грн. та застосовані фінансові
санкції в сумі 7703 грн.
Задовольняючи позов, господарський суд виходив з того, що
відкрите акціонерне товариство “Краматорський металургійний
комбінат” правомірно віднесло до валових витрат витрати по
відвантаженню залізничних вагонів на адресу ЗАТ “Візаві” з
феромарганцем, виготовленим із сировини Замовника і
відвантаженого на умовах СРТ, а тому у податкової інспекції не
було підстав зменшувати валові витрати позивача на суму
150499,70 грн. і зменшення з цим суми податкового кредиту та
донарахування податку на додану вартість у сумі 30101 грн. за
2000 рік та січень—червень 2001 р., а також застосовувати
фінансові санкції. При прийнятті рішень перша інстанція
керувалась п. 1.32 ст. 1, п. 5.1, 5.2, 5.3 ст. 5 Закону України
“Про оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
, п. 7.4
ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, п. 17.1.3 ст. 17 Закону України “Про порядок
погашення зобов'язань платників податків перед державними та
цільовими фондами” ( 2181-14 ) (2181-14)
.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від
29.05.02 (судді Калантай М.В. — головуючий, Старовойтова Г.Я.,
Кондратьєва С.І.) рішення залишено без змін з тих же підстав.
У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м.
Краматорську просить постанову Донецького апеляційного
господарського суду та рішення господарського суду Донецької
області скасувати і в позові ВАТ “Краматорський металургійний
комбінат” відмовити, посилаючись на те, що судом неправильно
застосовані норми матеріального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню, виходячи з наступного.
01.11.01 Державною податковою інспекцією у м. Краматорську за
наслідками перевірки ВАТ “Краматорський металургійний комбінат”
за період з 01.04.00—30.06.01 складено акт, в якому вказано на
завищення валових витрат у зв'язку з неправомірним віднесенням
до складу валових витрат вартості по подачі, прибиранню та
користуванням вагонами в сумі 150499,75 грн., які були сплачені
“Укрзалізниці” за відвантаження феромарганцю, власником якого є
закрите акціонерне товариство “Візаві”.
10.11.01 державною податковою інспекцією у м. Краматорську
прийнято рішення № 1456-232-00191187 про застосування і
стягнення фінансових санкцій, донарахування податків, пені за
порушення відкритим акціонерним товариством “Краматорський
металургійний комбінат” податкового законодавства, яким
донараховані податки і застосовані фінансові санкції, в тому
числі податок на додану вартість у сумі 30101 грн. та фінансові
санкції у сумі 7703 грн.
Згідно статуту відкритого акціонерного товариства “Краматорський
металургійний завод” предметом його діяльності є виробництво та
реалізація, в тому числі феромарганцю.
29.09.99 між ЗАТ “Візаві” (Замовник) та ВАТ “Краматорський
металургійний комбінат” (Підрядчик) укладено договір підряду,
відповідно до умов якого Підрядчик зобов'язується виконати
роботу по виробництву феромарганцю із сировини Замовника і
відвантажити його на умовах СРТ станція призначення. Замовник
відшкодовує Підрядчику витрати на залізничний тариф.
Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, витрати
по відвантаженню феромарганцю ЗАТ “Візаві” склали 150499,70
грн., які ВАТ “Краматорський металургійний комбінат” відніс до
валових витрат.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
до складу
валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених
(нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою,
організацією, веденням виробництва, продажу продукції (робіт,
послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених
пунктами 5.3—5.8 цієї статті.
Позивач поніс витрати по перевезенню продукції, яка виготовлена
із давальницької сировини і є власністю ЗАТ “Візаві”.
Судові інстанції при задоволені позову вказали, що витрати
пов’язані з веденням виробництва ВАТ “Краматорський завод”, але
обгрунтувань такого висновку не навели.
Як на підставу обґрунтування вимог позивача і задоволення позову
судові інстанції посилалися на договір № 21/19-201178 від
08.02.01 “Про організацію перевезень вантажів і проведення
взаєморозрахунків за перевезення і надані залізною дорогою
послуги”, відповідно до якого залізниця здійснює послуги,
пов'язані з подачею і прибиранням вагонів, за що з позивача
стягується відповідна плата. Але при цьому судові інстанції не
врахували, що надані послуги відносяться до валових витрат якщо
вони використовуються у власній господарській діяльності,
сплачені у зв'язку з веденням виробництва.
Включення до договору підряду зобов’язань по відвантаженню
феромарганцю ВАТ “Краматорським металургійним заводом” ЗАТ
“Візаві” не є безумовною підставою для віднесення оплати до
валових витрат, бо витрати підприємства відносяться до валових
витрат лише з дотриманням вимог Закону України “Про
оподаткування прибутку підприємств” ( 334/94-ВР ) (334/94-ВР)
.
Враховуючи, що при прийнятті судових рішень допущені порушення
норм матеріального права, то вони підлягають скасуванню.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати наведене і
вирішити спір у відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9—111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.
Краматорську задовольнити частково.
Рішення господарського суду Донецької області від 18.03.02 та
постанову Донецького апеляційного господарського суду від
29.05.02 у справі № 31/317а скасувати.
Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
А.Уліцький