ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2002                            		Справа N 2/3/1395

                             м. Київ

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого         Перепічая В.С.

суддів              Вовка І.В.

                    Гончарука П. А.,

за  участю  представника  позивача: Бойка  К.В.  дов.  №  4  від

02.08.2002  року,  відповідача: Кондри  Є.Ю.  дов.  №  1419  від

25.07.2002  року,  розглянувши у відкритому  судовому  засіданні

касаційну  скаргу Акціонерного товариства “П’ятий  експедиційний

загін   підводних   та   гідротехнічних  робіт”   на   постанову

Дніпропетровського   апеляційного   господарського   суду    від

12.02.2002  року  у  справі № 2/3/1395 за  позовом  Акціонерного

товариства    “П’ятий   експедиційний   загін    підводних    та

гідротехнічних  робіт”  до Державного підприємства  “Національна

атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” про стягнення суми,

                       У С Т А Н О В И В:

У липні 2002 року позивач звернувся до суду з позовною заявою до

відповідача про стягнення основного боргу з урахуванням  індексу

інфляції посилаючись на те, що останній порушив умови укладеного

договору  щодо  оплати  за  виконані роботи.  Одночасно  позивач

просив поновити строк позовної давності.

Рішенням  господарського суду Запорізької області від 16.11.2001

року  строк  позовної  давності поновлений  і  позов  задоволено

частково.

Постановою  Дніпропетровського апеляційного господарського  суду

від  12.02.2002  року  зазначене рішення суду  першої  інстанції

скасовано, в позові відмовлено.

У   касаційній  скарзі  позивач  вважає,  що  апеляційним  судом

порушені  норми матеріального та процесуального права,  і  тому,

просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду  першої

інстанції залишити без змін.

У відзиві на касаційну скаргу, відповідач просить постанову суду

апеляційної   інстанції  залишити  без   змін,   оскільки   вона

відповідає вимогам закону.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали

справи,  обговоривши доводи касаційної скарги і відзиву на  неї,

суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних

підстав.

Як  видно  із матеріалів справи, що між сторонами було  укладено

контракт  №  9/95 від 15.08.1995 року відповідно до умов  якого,

позивач зобов’язався виконати спеціалізовані будівельно-монтажні

роботи  у  встановлені договором строки, а  відповідач  прийняти

виконану роботу і здійснити за неї оплату.

Позивачем  зазначені роботи були виконані, і  відповідачем  вони

були прийняті.

Поновлюючи строк позовної давності, суд першої інстанції вважав,

що  позивачем  строк  позовної давності  пропущений  з  поважних

причин,   і  поновив  його,  а  тому  порушене  право   підлягає

захистові.

Наведений   висновок   суду  належним  чином   обґрунтований   і

відповідає  матеріалам  справи  та  вимогам  закону,   оскільки,

відповідно  до вимог ч. 2 ст. 80 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
          визнання

поважною  причину  пропуску  строку  позовної  давності  і  його

поновлення  це  право  суду,  у  разі  поновлення  судом  строку

позовної давності порушене право підлягає захисту.

Щодо  суті  спору то, суд першої інстанції, також дав  правильну

юридичну  оцінку  обставинам справи  та  повно  їх  встановив  у

прийнятому  рішенні, що відповідає вимогам норм матеріального  і

процесуального права.

Суд  же,  апеляційної  інстанції, зробивши  висновок  проте,  що

поважними  причинами  для  поновлення строку  позовної  давності

можуть бути лише ті, які не залежать від волевиявлення сторін, і

тому  він  не підлягає поновленню, неправомірно і необґрунтовано

звузив  застосування ч. 2 ст. 80 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , оскільки

ця  норма  матеріального  права не містить  вичерпного  переліку

поважних причин пропуску строку позовної давності.

З    урахуванням   наведеного,   висновки   апеляційного    суду

необґрунтовані  і не відповідають матеріалам справи  та  вимогам

норм матеріального і процесуального права.

Доводи  відповідача  викладені у відзиві на касаційну  скаргу  є

безпідставними,  оскільки  вони  спростовуються  матеріалами   і

обставинами справи та не відповідають вимогам закону.

За  таких обставин суд вважає, що прийняте рішення судом  першої

інстанції  відповідає  матеріалам справи і  вимогам  закону,  що

регулює спірні правовідносини, тому його необхідно залишити  без

змін, а постанову апеляційного суду скасувати.

     З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-

8,    111-9,   111-11   Господарського   процесуального  кодексу

України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -

                      П О С Т А Н О В И В:

       Касаційну   скаргу   Акціонерного   товариства    “П’ятий

експедиційний   загін   підводних   та   гідротехнічних   робіт”

задовольнити.

Постанову  Дніпропетровського апеляційного  господарського  суду

від  12.02.2002  року  скасувати, а рішення господарського  суду

Запорізької області від 16.11.2001 року залишити без змін.

У  разі  підтвердження  виконання  постанови  Дніпропетровського

апеляційного   господарського  від  12.02.2002  року,   доручити

господарському суду Запорізької області видати зворотній наказ.

Головуючий    В.С. Перепічай

Судді         І.В. Вовк

              П. А. Гончарук