ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
14.08.2002                                	  Справа N 15/37н
                             м. Київ
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючого        Перепічая В.С.
суддів             Вовка І.В.
                   Гончарука П. А.,
 
за  участю  представників позивача: Сімейка А.М.  дов.  б/н  від
15.05.2002  року,  Кияшка О.П. дов. №  1  від  11.01.2002  року,
Логвиненка  В.П.  дов.  №  2 від 11.01.2002  року,  відповідача:
Голови  правління  Риндіна  І.Н., Гайдай  М.В.  дов  №  6/Т  від
06.08.2002  року,  розглянувши у відкритому  судовому  засіданні
касаційну   скаргу   Товариства  з  обмеженою   відповідальністю
“Стимул”  на  постанову  Донецького апеляційного  господарського
суду від 29.05.2002 року у справі № 15/37н за позовом Товариства
з обмеженою відповідальністю “Стимул” до Відкритого акціонерного
товариства   “Механізатор”  про  визнання  недійсною   постанови
позачергових загальних зборів акціонерів ВАТ “Механізатор”,
 
                       У С Т А Н О В И В:
 
У  лютому  2002  року  позивач звернувся до господарського  суду
Луганської області з позовною заявою до відповідача про визнання
постанови  позачергових загальних зборів  акціонерів  останнього
від 11.12.2000 року (протокол № 6) недійсною у частині довиборів
членів Ради акціонерів посилаючись на те, що зазначена постанова
зборів, в оспорюваній частині є незаконною, оскільки прийнята  з
порушенням вимог Статуту.
 
Рішенням  господарського суду Луганської області від  14.03.2002
року позов задоволено.
 
Постановою  Донецького  апеляційного  господарського  суду   від
29.05.2002   року   зазначене  рішення  суду  першої   інстанції
скасовано, і в позові відмовлено.
 
У   касаційній   скарзі  позивач  вважає,  що  апеляційний   суд
неправильно застосував норми матеріального права, і тому просить
його  постанову  скасувати,  а  рішення  суду  першої  інстанції
залишити без змін.
 
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
 
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали
справи,  обговоривши доводи касаційної скарги,  суд  вважає,  що
касаційна  скарга  підлягає частковому задоволенню  з  наступних
підстав.
 
Приймаючи  рішення,  суд  першої інстанції  вважав,  що  рішення
загальних  зборів  акціонерів ВАТ “Механізатор”  від  11.12.2000
року  щодо  довиборів членів Ради товариства із числа акціонерів
членів   трудового   колективу,   суперечить   вимогам   Статуту
відповідача, і тому позов задовольнив.
 
Відмовляючи в позові, апеляційний суд виходив з того, що рішення
загальних  зборів  акціонерів відповідача в оспорюваній  частині
відповідає  нормам  матеріального права,  а  п.  10.4.2  Статуту
відповідача   суперечить  вимогам  закону   і   не   може   бути
застосований судом.
 
Проте з такими висновками суду першої і апеляційної інстанції не
можна погодитись з наступних підстав.
 
Як  вбачається  з  матеріалів справи, рішенням загальних  зборів
акціонерів  ВАТ  “Механізатор”  від  11.12.2000  року  до   Ради
акціонерів  відповідача  були  дообрані  фізичні  особи,  які  є
представниками  трудового колективу. Згідно  п.  10.4.2  Статуту
відповідача  Рада акціонерів складається з 3-х чоловік,  в  тому
числі: від трудового колективу – 1 чоловік; від ВАТ ІК “Укр-кор-
інвест” – 1 чоловік; від АКБ “Укрсоцбанк” – 1 чоловік.
 
Відповідно   до   ст.   46  Закону  України  “Про   господарські
товариства”  в  акціонерному товаристві з числа акціонерів  може
створюватися Рада акціонерного товариства.
 
Суд, вирішуючи спір, у порушення норм процесуального права – ст.
ст.  32 – 34, 43  Господарського  процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
         не з’ясував належним чином питання, чи є акціонерами
відповідача   фізичні   особи,  обрані   до   Ради   акціонерів,
оспорюванним рішенням загальних зборів товариства.
 
Також,  суду слід ретельніше дослідити пункт 10.4.2 Статуту  ВАТ
“Механізатор” на його відповідність нормам матеріального  права,
що регулює ці правовідносини, і з’ясувати, чи вона має місце,  а
якщо не має, то в чому полягає невідповідність.
 
При   цьому,  суду  належить  з’ясувати,  чи  передбачає   чинне
законодавство   України  обмеження  щодо  наявності   у   змісті
статутних    документів    акціонерного    товариства,     квоти
представництва від акціонерів до Ради товариства.
 
За  таких  обставин, коли судом не було з’ясовано  і  досліджено
належним  чином  дійсні  обставини справи,  що  вплинуло  на  їх
правильну  юридичну оцінку і застосування норм  матеріального  і
процесуального  права, прийняті судові рішення по  даній  справі
визнати законними та обґрунтованими не можна.
 
При  новому  розгляді  справи, суду слід врахувати  викладене  і
вирішити   спір   відповідно   до   вимог   процесуального    та
матеріального права.
 
     З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-
8,  111-9,  111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України, -
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
    Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю
“Стимул” задовольнити частково.
 
     Постанову Донецького апеляційного господарського  суду  від
29.05.2002   року  та  рішення  господарського  суду  Луганської
області  від  14.03.2002  року  скасувати,  і  справу  №  15/37н
передати   господарському  суду  Луганської  області  на   новий
розгляд, в іншому складі суду.
 
Головуючий    В.С. Перепічай
 
Судді         І.В. Вовк
 
               П. А. Гончарук