Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
( Скасовано постановою Верховного суду України від 24.06.2003 ( sp02/688-2 ) (sp02/688-2) )
 
                ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
24.05.2002 року
 
Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:
Головуючого судді,
суддів;
 
розглянувши       касаційну   скаргу  Дочірнього  підприємства НАК
                  "XXX" "YYY" на постанову  Н-ського  апеляційного
                  господарського суду від ХХ.12.2001 р.
 
у  справі         № Х3 господарського суду Ч-ської області
 
за позовом        Державного геологічного підприємства "YYY"
 
до відповідача    Відкритого акціонерного товариства "ZZZ"
 
про               стягнення 3877716,09 грн.
 
за участю представників:
 
ДП "YYY"  -       присутні,
ВАТ "ZZZ" -       присутні;
 
У   судовому   засіданні   з   ХХ.05.2002 р.   до    ХХ.05.2002 р.
оголошувалась перерва.
 
                           встановила:
 
Державне геологічне  підприємство "YYY" звернулося до арбітражного
суду  Ч-ської  області  з  позовом  про  стягнення  з   Відкритого
акціонерного товариства "ZZZ" 3877716,09 грн.,  в т.ч.  3020414,80
грн. заборгованості за відпущений у травні-серпні 1998 р. газ, яка
виникла у зв'язку з курсовою різницею з урахуванням дати погашення
заборгованості за  умовами  договору  №  Х1  від  ХХ.05.98  р.  та
857301,29 грн. пені (а.с. 6-7).
 
Рішенням арбітражного  суду  Ч-ської  області від ХХ.02.2001 р.  у
задоволенні заявленого позову відмовлено (а.с.  146). Таке рішення
судом прийнято з огляду на те, що:
 
- спір  про  стягнення основного боргу за поставлений у цей період
газ за умовами договору № Х1 розглянутий по суті арбітражним судом
Ч-ської області у справі № Х2,  яким прийнято рішення про часткове
задоволення позовних вимог;
 
- у  подальшому  сторони  угодою  визначили  порядок   та   строки
проведення розрахунків по погашенню заборгованості, який відмінний
від умов договору № Х1 від ХХ.05.98 р.
 
Постановою арбітражного суду Ч-ської області від ХХ травня 2001 р.
прийняте у справі рішення залишено без змін з тих же підстав (а.с.
158).
 
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ грудня
2001 р.  прийняті у справі рішення від ХХ.02.2001 р.  та постанова
від ХХ.05.2001 р.  арбітражного суду Ч-ської області залишені  без
змін (а.с. 182-184).
 
Не погоджуючись з судовими актами,  прийнятими у справі,  ДП "YYY"
НАК  "XXX",  яке  є   правонаступником   Державного   геологічного
підприємства  "YYY",  звернулося  до  Вищого  господарського  суду
України з касаційною скаргою та просить  їх  скасувати,  прийнявши
нове   рішення,  яким  задовольнити  заявлені  вимоги.  У  поданій
касаційній скарзі скаржник посилається на те,  що судами не  взято
до уваги, те, що угода від ХХ.08.2000 р. не є додатком до договору
№ Х1,  у зв'язку з чим не змінює  і  не  доповнює  основні  умови,
визначені  договором,  неналежне  виконання умов якого є підставою
спору у даній справі,  у зв'язку з чим,  судом порушено вимоги ст.
161 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
        .
 
Колегія суддів,   приймаючи  до  уваги  межі  перегляду  справи  у
касаційній  інстанції,  проаналізувавши  на   підставі   фактичних
обставин  справи  застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну
скаргу  такою,  що  підлягає  частковому  задоволенню  з наступних
підстав.
 
Так, відповідно до ст.  82 АПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  в  редакції,
чинній  на  момент  розгляду  арбітражним  судом  справи,  рішення
повинно прийматись судом за результатами обговорення всіх обставин
справи.
 
Принцип об'єктивної істини,  тобто обгрунтованості висновків суду,
викладених у рішенні,  дійсним обставинам  справи,  в  цей  період
також  був  закріплений  ст.  38  АПК  України  ( 1798-12 ) (1798-12)
        ,  яка
зобов'язувала арбітражний суд не обмежуватись поданими документами
і  матеріалами,  а  витребувати  від  підприємств  та  організацій
незалежно від їх участі у справі документи і матеріали,  необхідні
для  вирішення  спору,  у  разі  недостатності  поданих  сторонами
документів.
 
Вимоги зазначених процесуальних норм  судом  першої  інстанції  не
дотримані,  внаслідок  чого  ним  неповно з'ясовані обставини,  що
мають  значення  для  вирішення  даного  спору,  а  наглядовою  та
апеляційною інстанцією вказані порушення не усунуті.
 
Так, при  розгляді  даної  справи  судами  першої  та  апеляційної
інстанції встановлено наступне.
 
ХХ.05.98 р.  сторонами у справі укладено договір №  Х1,  предметом
якого є оплатне постачання природного газу.
 
Спір між   сторонами  про  стягнення  основної  заборгованості  за
поставлений за умовами цього  договору  природний  газ  у  спірний
період  розглянутий  арбітражним  судом Ч-ської області у справі №
Х2,  яким ХХ.12.98 р.  винесено рішення, відповідно до якого з ВАТ
"ZZZ",  який  є  відповідачем  у цій справі,  на користь ДГП "YYY"
стягнуто 11639587 грн. основної заборгованості та 1700 грн. пені.
 
Постановою арбітражного  суду  Ч-ської  області  від  ХХ.06.99  р.
вказане  рішення  в  частині  стягнення пені скасоване,  а в іншій
частині залишено без змін.
 
Постановою  Вищого арбітражного  суду  України  від  ХХ.01.2000 р.
постанова   арбітражного  суду  Ч-ської  області  від  ХХ.06.99 р.
залишена без змін.
 
Посилаючись на те, що сума заборгованості за поставлений у спірний
період газ стягнута за вищевказаним рішенням суду, після прийняття
якого,  сторони угодою від ХХ.08.99  р.  №  Х4  визначили  порядок
погашення    цієї   заборгованості,   у   відповідності   з   якою
заборгованість погашається шляхом передачі відповідачем переказних
векселів, судом відмовлено у задоволенні заявленого позову у даній
справі  в  частині  стягнення  заборгованості  за   відпущений   у
травні-серпні  1998  р.  газ,  яка  виникла  у  зв'язку з курсовою
різницею.
 
Разом з тим,  приймаючи таке рішення у справі суд не дослідив  чим
за  своєю правовою природою є угода № Х4,  яка,  на думку суду,  є
підставою для припинення зобов'язання відповідача (і  якого  саме)
за договором № Х1 та виникненню нового зобов'язання.
 
Так, відповідно   до   ст. 161,  162   ЦК  України  ( 1540-06  ) (1540-06)
        ,
зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в  установлений
строк відповідно до вказівок закону,  акта планування, договору, а
при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог,  що звичайно
ставляться,   при   цьому,   одностороння  відмова  від  виконання
зобов'язання і одностороння зміна умов договору  не  допускається,
за винятком випадків, передбачених законом.
 
Підстави  припинення  зобов'язань  визначені главою 19 ЦК  України
( 1540-06 ) (1540-06)
        .  Так,  відповідно до ст. 220  ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
        ,
однією з підстав припинення зобов'язання є угода сторін,  зокрема,
угода про заміну одного зобов'язання іншим між  тими  ж  сторонами
(новація).
 
Для припинення зобов'язання передбаченим цією нормою способом,  як
вбачається із  її  змісту,   сторони   повинні   оговорити   умову
припинення    існуючого   зобов'язання   і   заміну   його   новим
зобов'язанням. При цьому, може мати місце зміна предмета існуючого
зобов'язання  або  зміна  способу  його  виконання.  Крім того,  у
випадку  заміни  одного  зобов'язання  іншим  за  угодою   сторін,
припиняються   всі   додаткові   зобов'язання,   які  забезпечують
виконання старого зобов'язання, якщо інше не передбачили сторони у
новій угоді.
 
Вказані порушення  арбітражним  судом  норм  процесуального  права
призвели до неповного з'ясування обставин справи,  у зв'язку з чим
відсутні  підстави  вважати,  що  арбітражним судом дана правильна
юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий
чинним  нормам матеріального права висновок щодо прав і обов'язків
сторін.
 
Крім того,  при перегляді судових  актів  в  апеляційному  порядку
Н-ським    апеляційним    господарським   судом   порушено   норми
процесуального права.
 
Так, порядок  оскарження  судових  актів,  прийнятих  до  набрання
чинності  Законом України від 21.06.2001 р.  "Про внесення змін до
Арбітражного  процесуального  кодексу   України"   ( 2539-14   ) (2539-14)
        
врегульований його Прикінцевими та перехідними положеннями.
 
Зокрема,  відповідно   до  п. 6   Положень    зазначеного   Закону
( 2539-14 ) (2539-14)
        ,  постанова голови арбітражного суду, яка не оскаржена
у  порядку  нагляду,  може  бути  оскаржена до господарського суду
апеляційної  інстанції  у  порядку,  встановленому   Господарським
процесуальним    кодексом    України    для    оскарження   рішень
господарського суду, прийнятих у першій інстанції.
 
За змістом ст.  91 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  правом  на  подання
апеляційної  скарги  на  судовий акт наділені сторони у справі,  а
правом на внесення апеляційного подання - прокурор.
 
Апеляційне провадження порушується виключно за апеляційною скаргою
або  апеляційним  поданням;  суд  не  наділений  правом за власною
ініціативою  переглядати  винесені  судові  акти  в   апеляційному
порядку.
 
Разом з  тим,  з  матеріалів  справи вбачається,  що відповідно до
ухвали колегії суддів Н-ського  апеляційного  господарського  суду
від ХХ.10.2001 р. подана ДГП "YYY" апеляційна скарга, яка надійшла
до суду апеляційної  інстанції  ХХ.09.2001  р.  (що  вбачається  з
відмітки  канцелярії суду про реєстрацію скарги за вх.№ Х5),  була
повернута скаржнику на підставі ст.  97 ГПК України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,
оскільки  останнім пропущено строк для подання,  відновлення якого
неможливо у зв'язку з  закінченням  трьохмісячного  строку  з  дня
прийняття судового акта.
 
Вказана ухвала  набрала  законної сили і скасована у встановленому
порядку не була.
 
ХХ.11.2001 р.  Н-ським апеляційним господарським судом ухвалою від
ХХ.11.2001 р.  порушено  апеляційне  провадження  у даній  справі,
однак,  з матеріалів справи не вбачається,  що скаржником повторно
подавалась скарга і така скарга у матеріалах справи відсутня.  При
цьому,  у матеріалах справи є в наявності касаційна скарга, подана
на ухвалу колегії суддів від ХХ.10.2001 р., яка до суду касаційної
інстанції у встановленому порядку направлена не була.
 
Таким чином,  судом апеляційної інстанції безпідставно порушено та
переглянуто  у  апеляційному  порядку  постанову арбітражного суду
Ч-ської  області   від   ХХ.05.2001   р.,   чим   порушено   норми
процесуального права.
 
За таких   обставин  прийняті  у  справі  судові  акти  підлягають
скасуванню,  а справа передачі на новий розгляд до  господарського
суду Ч-ської області.
 
Під час  нового  розгляду  справи суду необхідно усунути недоліки,
допущені ним при вирішенні даного спору.
 
На підставі викладеного,  керуючись ст.ст.  111-5,  111-7, 111-9 -
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , колегія суддів
 
                          ПОСТАНОВИЛА:
 
1. Касаційну   скаргу  Дочірнього  підприємства  НАК  "XXX"  "YYY"
задовольнити частково.
 
2. Рішення від  ХХ.02.2001 р.  та  постанову   від   ХХ.05.2001 р.
арбітражного суду Ч-ської області, постанову Н-ського апеляційного
господарського суду від ХХ.12.2001 р.  скасувати,  справу передати
на новий розгляд до господарського суду Ч-ської області.