Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.08.2002 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді,
суддів;
за участю представників
від позивача: присутні,
від відповідача: не з'явились;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні касаційну
скаргу ТОВ"YYY"
на рішення господарського суду м. Н-ська від
ХХ.06.2002 р.
у справі господарського суду м. Н-ська
за позовом ТОВ"YYY"
до ТОВ "XXX"
про стягнення 148614 грн. 52 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Н-ської області від ХХ.06.2002 р. у
справі № Х2 в позові відмовлено, Визнано недійсним договір від
ХХ.04.2000 р., укладений між ТОВ "YYY" та ТОВ "XXX", судові
витрати покладено на позивача. Суд мотивував свої рішення тим, що
ХХ.04.2000 р. між Українським державним підприємством "ZZZ" та
сільгоспкооперативом "RRR" було укладено договір про надання
кооперативу поворотної допомоги у розмірі 85 тис. грн. зі строком
повернення не пізніше ХХ.06.2001 р. Відповідно до п. 1 наказу
Державного комітету з фізичної культури і спорту № Х4 від
ХХ.03.2000 р. вказане підприємство було реорганізоване у ТОВ
"YYY", яке стало його правонаступником. Відповідно п. 1.1 Статуту
ТОВ "XXX" воно є правонаступником сільгоспкооперативу "RRR".
Згідно п. 4 вищеназваного наказу Державного комітету України з
фізичної - культури і спорту від ХХ.03.2000 р. № Х4 з цієї дати
було розірвано контракт з керівником державного підприємства "ZZZ"
А.А.А. на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України
( 322-08 ) (322-08)
, тому він під час підписання договору не мав
повноважень керівника органу підприємства і діяв при підписанні
договору з порушенням вимог ст. 29, 48 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
,
тому підписана ним угода є недійсною. Крім того, отримувачем
коштів у розмірі 85 тис. грн., які перераховувалися позивачем
платіжними дорученнями № Х5 від ХХ.04.2000 р., № ХХ8 від
ХХ.05.2000 р. та № Х7 від ХХ.07.2000 р. був не відповідач, а
Ч-ська районна державна адміністрація Н-ської області.
Не погоджуючись з цим рішенням, ТОВ "YYY" звернулося до Вищого
господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить
рішення суду скасувати і позов задовольнити. Свою скаргу мотивує
тим, що А.А.А. на час підписання договору не був звільнений з
посади і після реорганізації обіймає посаду генерального директора
ТОВ "YYY", яке є правонаступником державного підприємства "ZZZ". У
платіжних дорученнях на перерахування коштів вказані банківські
реквізити ТОВ "XXX", яке отримало кошти і проти цього не
заперечує, про що свідчать відповіді ТОВ "XXX" у матеріалах
справи.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи вважає, що касаційна
скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Колегія суддів встановила, що ХХ.04.2000 р. між Українським
державним підприємством "ZZZ" та сільгоспкооперативом "RRR" було
укладено договір про надання кооперативу поворотної допомоги у
розмірі 85 тис. грн. зі строком повернення не пізніше ХХ.06.2001
р. Правонаступниками сторін по договору є відповідно ТОВ "YYY" та
ТОВ "XXX", які є сторонами по справі. Обов'язковою умовою надання
фінансової допомоги було її цільове використання на будівництво
спортивних матеріалів, спортивних споруд у Ч-ському районі,
капітальний ремонт та реконструкція стадіону у м. Я-ську, але
відповідач не надав звіт і документи про цільове використання
коштів до ХХ.06.2001 р., яке це було передбачено договором.
Відповідно до п. 4 договору зобов'язувався повернути ТОВ "YYY"
суму фінансової допомоги, збільшену на коефіцієнт 1,5, тобто
127500 грн. Крім того, відповідач, відповідно до вимог ст. 203,
214 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
зобов'язаний відшкодувати збитки - пеню
у розмірі 0,3% (але не більше подвійної ставки НБУ) за кожний день
прострочення грошових зобов'язань та індексу інфляції за весь
період прострочення виконання грошових зобов'язань, розмір
заборгованості відповідно до розрахунку у справі становить
148614,52 грн.
Отримання 85 тис. грн. відповідачем підтверджено копіями платіжних
доручень, відповідями відповідача у справі. У копіях доручень на
переказ грошей правильно, відповідно з договором, вказані
банківські реквізити відповідача, тому твердження господарського
суду Н-ської області про те, що гроші були перераховані на рахунок
Ч-ської районної держадміністрації є помилковим.
Є помилковим і висновок господарського суду Н-ської області про
те, що А.А.А.. був звільнений з посади голови керівного органу
позивача, відповідно до п. 4 наказу Державного комітету України з
фізичної культури і спорту від ХХ.03.2000 р. № Х4 про розірвання
контракту з ним згідно п. ст. 40 Кодекс законів про працю України
( 322-08 ) (322-08)
, оскільки такий запис у наказі не означає його
звільнення з посади, яке мало здійснюватися відповідно до вимог
чинного законодавства з попередженням про звільнення у термін два
місяці.
З матеріалів справи видно, що А.А.А. у зв'язку із реорганізацією
підприємства був призначений генеральним директором ТОВ "YYY" ,
яке є правонаступником Українського державного підприємства "ZZZ",
від імені якого було укладено договір.
Враховуючи викладене, визнання господарським судом Н-ської області
у даній справі договору від ХХ.04.2000 р. про надання кооперативу
поворотної допомоги у розмірі 85 тис. грн. зі строком повернення
не пізніше ХХ.06.2001 р. з посиланням на ст. 83 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
і ст.ст. 29, 48 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
є незаконним.
Відповідно до ст. 161 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
Зобов'язання повинні
виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до
вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності
таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 203 ЦК України ( 1540-06 ) (1540-06)
передбачено, що в разі невиконання
або неналежного виконання зобов'язання боржником він зобов'язаний
відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Порушення або неправильне застосування норм матеріального чи
процесуального права, відповідно до ст. ПІ-10 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
, є підставами для скасування або зміни рішення
місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови
апеляційного господарського суду.
Приймаючи до уваги, що господарський суд Н-ської області правильно
встановив обставини справи, але не надав їм правильної юридичної
оцінки, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду
Н-ської області підлягає скасування, а позов - задоволенню.
Враховуючи викладе та керуючись статтями 161, 203, 214 ЦК України
( 1540-06 ) (1540-06)
, статтями 111-5, 111-7, 111-9 111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу ТОВ "YYY" задовольнити.
Рішення господарського суду Н-ської області від ХХ.06.2002 р. у
справі № Х2 скасувати.
Позов задовольнити. Стягнути з ТОВ "ХХХ" на користь ТОВ "YYY"
148614 грн. 52 коп.
Доручити господарському суду Н-ської області видати наказ
відповідно до вимог ст. 116 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
.