ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8.08.2002     	                         Справа N 2-19/5838-2001

                             м. Київ

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів: Шульги

О.Ф.  -  головуючого,  Козир Т.П. , Семчука  В.  В.,  за  участю

представників  відповідача – Івашиної Т. О. дов. від  01.04.2000

року № 13, Юхневич Г. М. дов. від 01.08.2002 року № 32,

розглянувши   касаційну   скаргу   ТОВ   “Стабіл”   на   рішення

господарського  суду Арбітражної Республіки Крим від  11.09.2001

року   у   справі  за  позовом  ТОВ  “Стабіл”  до   ЗАТ   “Фірма

“Кримканалстрой” 

про   відшкодування шкоди,

                       В С Т А Н О В И В:

    В червні 2001 року ТОВ “Стабіл” звернулось до суду з позовом

до   ЗАТ   “Фірма  “Кримканалстрой”  про  відшкодування   шкоди,

заподіяної нестачею паливно – мастильних матеріалів.

    В позові вказав, що на підставі договору від 19.04.2000 року

№   048/04   ПМК  –  91  надавало  йому  послуги  по  зберіганню

нафтопродуктів.

      В  січні  2001  року  встановлено  нестачу  нафтопродуктів

позивача  на  складі охоронця на загальну суму 68124  гривні  75

коп.

     Рішенням арбітражного суду Автономної Республіки  Крим  від

26.03.–  3.04.2001 року вказаний договір схову визнано недійсним

на  підставі ст. 48 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
        , оскільки ПМК –  91  є

структурним  підрозділом  відповідача,  який  уклав  угоду   без

довіреності від головного підприємства.

    Відповідач, не дивлячись на те, що одержував щомісячно плату

за  оренду  складу,  а  працівники його структурного  підрозділу

приймали нафтопродукти на зберігання під розписку, відмовляється

відшкодувати шкоду.

Рішенням  арбітражного  суду  Автономної  Республіки  Крим   від

11.09.2001 року в позові відмовлено.

В апеляційному порядку рішення суду не переглядалось.

     В  касаційній скарзі ТОВ “Стабіл” просить його скасувати  і

задовольнити  позов,  посилаючись  на  неправильне  застосування

судом норм матеріального і процесуального права.

     Вислухавши пояснення представників відповідача, обговоривши

доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає,

що  касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних

підстав.

    Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що Воєвутко Н. Н.,

який  від  імені  ПМК  – 91 підписував акти приймання  і  видачі

бензину  та  акти  звірок  нафтопродуктів  з  відповідачем,   не

перебував  у  трудових відносинах з ПМК –  91,  а  печатками  ці

документи   головний  бухгалтер  ПМК  –  91  скріпила  внаслідок

недбалості, за що їй оголошено догану.

    Однак,  суд,  в  порушення ст.ст. 38, 43, 65, 84 ГПК України

( 1798-12 ) (1798-12)
        , неповно з’ясував дійсні обставини справи, зокрема,

чи  фактично передавався позивачу в оренду склад відповідача, на

якому  виявлена  нестача, і ким, та чи одержував відповідач  або

його  структурний підрозділ кошти за оренду цього  складу  і  за

який період.

За  таких обставин  рішення суду визнати законним не можна, тому

воно підлягає скасуванню, а справа – передачі на новий розгляд.

При  новому  розгляді суду необхідно врахувати  наведене,  більш

ретельно  перевірити доводи сторін, встановити дійсні  обставини

справи і прийняти рішення відповідно до вимог закону.

      Керуючись  ст.ст.  111-5,  111-7,  111-9,  111-10,  111-11

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ТОВ “Стабіл” задовольнити.

Скасувати  рішення арбітражного суду Автономної Республіки  Крим

від 11.09.2001 року.

Справу  передати на новий розгляд до того ж суду в іншому складі

суддів.

Головуючий, суддя  О. Шульга

Судді              Т. Козир

                   В. Семчук