ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.08.2002                            Справа N 17-6-12/1-7784

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                  Перепічая В.С.

суддів :                     Вовка І.В., Гончарука П. А.,

розглянувши у відкритому     Одеської залізниці

судовому засіданні в м.

Києві касаційну скаргу

на постанову                 Одеського апеляційного

                             господарського суду від 11.02.2001

у справі                     

за позовом                   Одеської залізниці

до                           Іллічівського морського

                             торговельного порту та СП ТОВ

                             “Трансбалктермінал”

Про   стягнення сум

                           УСТАНОВИВ:

У  вересні  2001  року Одеська залізниця звернулася  до  суду  з

позовною  заявою до Іллічівського морського торговельного  порту

та  СП  ТОВ  “Трансбалктермінал”, в  якому  просила  стягнути  з

Іллічівського   морського   торговельного   порту    плату    за

користування вагонами у сумі 15852,80 грн.

Рішенням  господарського суду Одеської  області  від  09.11.2001

(суддя  Юдова  В.З.),  залишеним без змін  постановою  Одеського

апеляційного господарського суду від 11.02.2002 (судді:  Бандури

Л.І., Поліщук Л.В., Туренко В.Б.), у позові відмовлено.

В  касаційній  скарзі позивач просить судові рішення  скасувати,

позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що судом  першої

та  другої інстанцій неправильно застосовані норми матеріального

та процесуального права.

Перевіривши  матеріали справи та обговоривши  доводи  касаційної

скарги  та відзиву на неї СП ТОВ “Трансбалктермінал” суд вважає,

що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст.ст. 4, 164 ЦК України ( 435-15 ) (435-15)
         цивільні права

і  обов’язки  виникають з угод, передбачених  законом,  а  також

угод,  хоч  і  не передбачених законом, але таких, які  йому  не

суперечать. Зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в

установлений   строк   відповідно  до  вказівок   закону,   акта

планування,   договору,   а  при  відсутності   таких   вказівок

відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Як  встановлено судом у порядку виконання вимог ст.ст. 32-34, 43

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  за

договором   від  2.02.2002  про  взаємовідносини  між   Одеською

залізницею та Іллічівським морським торговельним портом, позивач

прийняв на себе зобов’язання подавати вагони зі станції  в  порт

локомотивом  залізниці  до фронтів навантаження  і  вивантаження

цілодобово у відповідності із добовою заявкою порту, складеною з

урахуванням рівномірної обробки вагонів протягом доби.

Із  добової  заявки  порту на 1.03.2001 на  подачу  вагонів  під

навантаження і розвантаження, прийнятою залізничною станцією  до

виконання, вбачається, що порт на 67/7 фронт обробки вагонів  не

замовляв. (а.с. 15-16).

Таким  чином,  суд правильно прийшов до висновку,  що  залізниця

1.03.2001  подала вісім вагонів із соняшником у  порушення  умов

договору.

Позивачем,   відповідно   до   вимог   ст.   33   Господарського

процесуального  кодексу  України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  зазначене   не

спростовано,  даних  про  те, що в установленому  законодавством

порядку  портом  оформлялась заявка на подачу  вагонів  саме  на

вказаний фронт обробки, суду не представлено.

Ухвалені судові рішення відповідають матеріалам справи і діючому

законодавству,   яке   регулює  спірні  правовідносини.   Доводи

касаційної скарги не спростовують висновків суду.

З  огляду  викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,  111-9,

111-11-111-12  Господарського процесуального кодексу  України  (

1798-12 ), Вищий господарський суд України

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Одеської залізниці залишити без задоволення,  а

постанову   Одеського  апеляційного  господарського   суду   від

11.02.2001 без змін.

Головуючий            В. Перепічай

Судді                 І. Вовк

                      П. Гончарук