Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07.08.2002 року
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
- головуючого судді,
суддів;
за участю представників:
від позивача: присутній,
від відповідача: присутній;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
касаційну скаргу закритого акціонерного товариства (ЗАТ)
"YYY"
на постанову Н-ського апеляційного господарського суду
від XX.04.2002
у справі господарського суду м. Н-ська
за позовом ЗАТ "ХХХ", м. Ч-ськ
до ЗАТ "YYY", м. Н-ськ
про стягнення 13 612, 50 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням від ХХ.10.01 господарського суду м. Н-ська позовні вимоги
ЗАТ "XXX" щодо стягнення з ЗАТ "YYY" 33 865, 50 грн. вартості
обладнання задоволені.
Постановою Н-ського апеляційного господарського суду від ХХ.04.02
рішення господарського суду м. Н-ська від ХХ.10.01 залишено без
змін.
Судові рішення мотивовані тим, що відповідно до ст. 33
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
кожна
сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як
на підставу своїх вимог і заперечень. Крім того, ст. 250
Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
постачальник зобов'язаний
безоплатно виправити недоліки продукції, на яку встановлено
гарантійний строк, або замінити її, якщо не доведе, що недоліки
виникли внаслідок порушення покупцем правил користування
продукцією або зберігання її.
Не погоджуючись з судовими рішеннями ЗАТ "YYY" звернулось у Вищий
господарський суд України з касаційною скаргою і просить їх
скасувати, посилаючись на те, що вони прийняті з порушенням норм
матеріального права, а саме, ст. 250 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
яка застосовується до правовідносин, що виникають в
результаті виконання договору поставки, який між сторонами не
укладався. Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
- покупець, якому передано річ неналежної якості, якщо
її недоліки не були застережені продавцем, вправі за своїм виробом
вимагати: або зміни речі, визначеної в договорі родовими ознаками,
річчю належної якості; або відповідного зменшення купівельної
ціни; або безоплатного усунення недоліків речі продавцем чи
відшкодування витрат покупця на їх виправлення; або розірвання
договору з відшкодуванням покупцеві збитків. Позовні вимоги
позивача не відповідають вищезазначеній нормі права, а тому
застосування судом п. 4. ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України
( 1540-06 ) (1540-06)
- неправомірно, оскільки не висувалися вимоги по
розірванню договору.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить
необхідним касаційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
ЗАТ "XXX" та ЗАТ "YYY" ХХ.01.2000 уклали договір № Х9 купівлі -
продажу медичного обладнання.
ХХ.12.2000 за накладною № Х4 покупцеві було передано медичне
обладнання, виробництва ВАТ "ZZZ", на загальну суму
39 082, 05 грн., в тому числі стільці медичні в кількості 15 штук
на загальну суму 6 412, 05 грн.; мийки лабораторні в кількості 2
штук на загальну суму 7200 грн. та столи лабораторні у кількості 6
штук на загальну суму 20 250 грн.
Передане обладнання ЗАТ "XXX" ХХ.12.2000 передав - Ч-ському
міському перинатальному центру зі стаціонаром за окремим
договором. Ч-ський міський перинатальний центр зі стаціонаром не є
стороною договору № Х9.
ХХ.01.2001 р. на адресу позивача від Ч-ського міського
перинатального центру зі стаціонаром надійшла претензія відносно
якості обладнання, а ХХ.04.2001 р. згідно акту-прийому передачі
вказане обладнання було повернуто ЗАТ "XXX".
При отриманні товару ЗАТ "XXX" представник відповідача для участі
у прийманні продукції не викликався і після отримання продукції
претензій у зв'язку з неякісністю товару не заявляв. При передачі
товару Ч-ському міському перинатальному центру зі стаціонаром
представник ЗАТ "YYY" також не визивався.
Позивачем була зумовлена експертиза, яку провів Ч-ський
науково-дослідний інститут судових експертиз, результатами якої
підтверджено факт недоброякісності переданого на експертизу
обладнання (висновок № Х5 від ХХ.10.01 р.).
Експертиза обладнання була проведена лише ХХ.10.01, тобто більше
ніж через 9 місяців. Позивачем не доведено, що обладнання весь цей
період знаходилось в належних для зберігання умовах.
У зв'язку з цим позивач звернувся до господарського суду м. Н-ська
з позовом про стягнення з відповідача вартості поставленого
неякісного товару.
Відповідно до чинного законодавства України купівля-продаж є
окремим видом зобов'язання, а відповідні правовідносини між
продавцем і покупцем є предметом правового регулювання окремого
інституту цивільного права.
Статтею 234 Цивільного кодексу України ( 1540-06 ) (1540-06)
передбачено, що
покупець, якому продано річ неналежної якості, якщо її недоліки не
були застережені продавцем, вправі за своїм вибором вимагати:
- або заміни речі, визначеної в договорі родовими ознаками, річчю
належної якості;
- або відповідного зменшення купівельної ціни;
- або безоплатного усунення недоліків речі продавцем чи
відшкодування витрат покупця на їх виправлення;
- або розірвання договору з відшкодуванням продавцеві збитків;
- або заміни на такий же товар іншої моделі з відповідним
перерахуванням купівельної ціни.
Повернення покупцю вартості придбаної продукції, яка виявилась
неякісною, без розірвання укладеного договору, чинним
законодавством України не передбачено.
Твердження позивача про те, що на складі знаходилася лише
продукція поставлена ЗАТ "YYY" є безпідставним, оскільки воно не
підтверджено належними доказами. Надана довідка не може бути
прийнята до уваги, так як вона підписана лише керівником ЗАТ
"XXX".
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що господарським
судом м. Н-ська та Н-ським апеляційним господарським судом дана
неправильна юридична оцінка обставинам справи, тому рішення та
постанова не відповідають чинному законодавству України та
обставинам справи і підлягають скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-9, 111-10,
111-11 Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
,
Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення від ХХ.10.01 господарського суду м. Н-ська та постанову
від ХХ.04.02 Н-ського апеляційного господарського суду у справі №
Х2 скасувати.
В позові відмовити.
Доручити господарському суду м. Н-ська видати відповідні накази, з
урахуванням ст. 122 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
.