Підготовлено за матеріалами судових справ.
(с) ЗАТ "ІНФОРМТЕХНОЛОГІЯ".
 
( Скасовано постановою Верховного суду України від 06.11.2002 р. ( sp02/845-2 ) (sp02/845-2) )
 
                 ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                           ПОСТАНОВА
 
                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
15.08.2002 р.
 
Вищий господарський   суд  України  у  складі  колегії  суддів:  -
головуючий  судді,  суддів,  розглянув  касаційну  скаргу  Н-ської
залізниці  на  постанову Н-ського апеляційного господарського суду
від  ХХ.05.-ХХ.06.2002  р.  у  справі  №  Х1  за  позовом  Н-ської
залізниці  до ТОВ "ХХХ" про звернення стягнення на майно у розмірі
425,40 грн.
 
 
Рішенням господарського  суду  Н-ської  області  від ХХ.03.2002 р.
позов задоволено  та  звернуто  стягнення  на  майно  за  визнаною
претензією відповідача у розмірі 425,40 грн. на користь позивача.
 
Постановою Н-ського    апеляційного    господарського   суду   від
ХХ.05.-ХХ.06.2002 р. рішення суду від ХХ.03.2002 р. скасовано та у
позові відмовлено.
 
У касаційній   скарзі   позивач   просить   скасувати  оскаржувану
постанову посилаючись на те,  що вона прийнята з  порушенням  норм
чинного законодавства та залишити в силі рішення.
 
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
 
Вивчивши справу, суд встановив наступне.
 
У зв'язку з визнанням претензії (лист відповідача № 08\140 від 16.
02.98 р.) на  суму  425,40  грн.,  позивач  08.04.98  р.  надіслав
обслуговуючому  банку  платіжну  вимогу № 573 від 02.04.98 р.  про
списання боргу.  Банк кошти не списав через їх  відсутність  і  на
підставі  ст.19  Закону України "Про порядок погашення зобов'язань
платників  податків  перед  бюджетами  та   державними   цільовими
фондами" ( 2181-14 ) (2181-14)
         повернув платіжну вимогу без виконання.
 
Згідно ч.5  ст.8 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
         у редакції Закону України
"Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у  зв'язку
з  прийняттям  Закону  України "Про банки і банківську діяльність"
( 2922-14 ) (2922-14)
        ,  яка діє з 20.02.2002 р.  р.,  якщо у  відповіді  про
визнання  претензії  не  повідомляється про перерахування визнаної
суми,  то через 20 днів після отримання така відповідь є підставою
для  примусового  стягнення  заборгованості  державною  виконавчою
службою в порядку,  встановленому Законом України  "Про  виконавче
провадження" ( 606-14 ) (606-14)
        .
 
Всупереч наведеній нормі позивач звернувся до суду з позовом, який
зареєстрований канцелярією 04.03.2002 р.,  про звернення стягнення
боргу на майно відповідача.
 
Місцевий і  апеляційний  суди не прийняли до уваги те,  що спір не
підвідомчий господарському суду, розглянули справу по суті.
 
Враховуючи викладене,  постановлені  судові   рішення   підлягають
скасуванню,  а  провадження у справі - припиненню у зв'язку з тим,
що спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.
 
На підставі   викладеного   та  керуючись  п.  1  ст.  80,  ст.ст.
111-9, 111-11   Господарського   процесуального   кодексу  України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , суд
 
                           ПОСТАНОВИВ:
 
1. Рішення господарського суду Н-ської області від  ХХ.03.2002  р.
та   постанову   Н-ського  апеляційного  господарського  суду  від
ХХ.05.-ХХ.06.2002 р. скасувати.
 
2. Провадження у справі припинити.