ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30.07.2002 Справа N 17-3-23/01-10360
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Кочерової Н.О.,
суддів: Рибака В.В.,
Уліцького А.М.
за участю представників
сторін:
від позивача — Орловський Я.В. (довіреність від
21.12.01), Петренко О.Ю.
(довіреність від 21.12.01),
від відповідача — Виходцев О.В. (довіреність від
21.05.02)
розглянувши касаційну спільного українсько-англійського
скаргу підприємства у вигляді товариства з
обмеженою відповідальністю “Панком-
Юн” м. Одеса
на постанову від 13.05.02
Одеського апеляційного господарського суду
у справі № 17-3-23/01-10360
господарського суду Одеської області
за позовом спільного українсько-англійського
підприємства у вигляді товариства з
обмеженою відповідальністю “Панком-
Юн” м. Одеса
До Державної податкової інспекції у
Жовтневому районі м. Одеси,
управління Державного казначейства
у Одеській області
Про повернення з Державного бюджету України ПДВ та процентів
на загальну суму 4775942,62 грн.
У грудні 2001 року спільне українсько-англійське підприємство у
вигляді товариства з обмеженою відповідальністю “Панком-Юн”
пред'явило у суді позов до Державної податкової інспекції у
Жовтневому районі м. Одеси та управління Державного казначейства
у Одеській області про стягнення бюджетної заборгованості по
податку на додану вартість, експортного відшкодування, пені на
суму бюджетної заборгованості на загальну суму 4775942,62 грн.
У подальшому позивач уточнив позовні вимоги і просив суд
зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м.
Одеси надати управлінню Державного казначейства у Одеській
області висновок для відшкодування податку на додану вартість
українсько-англійського СП ТОВ “Панком-Юн” з Державного бюджету
України по податковим деклараціям за травень, червень, серпень,
вересень, жовтень 2001 р. на загальну суму 2916017 грн.
Зобов'язати управління Державного казначейства України в
Одеській області провести перерахування бюджетного відшкодування
з Державного бюджету України на розрахунковий рахунок українсько-
англійського СП ТОВ “Панком-Юн” на підставі висновку Державної
податкової інспекції у Жовтневому районі м. Одеси у сумі
2916016,87 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 17.01.02
(суддя Владимиренко С.В.) позов задоволено часткового.
Зобов'язано ДПІ у Жовтневому районі м. Одеси надати управлінню
Державного казначейства у Одеській області висновок для
повернення з Державного бюджету України бюджетної заборгованості
по ПДВ за період з.05.по червень, серпень 2001 р. та експортне
відшкодування за вересень та жовтень 2001 р. на загальну суму
2916017,86 грн. шляхом перерахування на рахунок в установі банку
на користь СП ТОВ “Панком-Юн”.
Зобов'язано управління Державного казначейства у Одеській
області повернути з Державного бюджету України на користь
українсько-англійського СП ТОВ “Панком-Юн” по висновку ДПІ у
Жовтневому районі м. Одеси бюджетну заборгованість по ПДВ за
період з.05.по червень 2001 р., серпень 2001 р. та експортне
відшкодування вересень—жовтень 2001 р. на загальну суму
2916017,86 грн. шляхом перерахування на рахунок українсько-
англійського СП ТОВ “Панком-Юн” в установі банку.
Задовольняючи позов частково, господарський суд виходив з того,
що вимоги позивача обґрунтовані на підставі п. п. 7.7.3 п. 7.7.
ст. 7, п. 8.1. ст. 8 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
від 03.04.97, ст. 4 Указу Президента
України “Про деякі зміни в оподаткуванні” ( 857/98 ) (857/98)
від
07.08.98 № 857/98, у решті позову відмовлено. Позовні вимоги про
повернення з держбюджету процентів у сумі 220970,76 грн.
залишені без розгляду з посиланням на п. 5 ст. 81 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
у зв'язку з ненаданням позивачем витребуваного судом
ухвалою від 24.12.01 обґрунтованого розрахунку процентів
відповідно до норм названого Указу ( 857/98 ) (857/98)
та Закону
( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від
13.05.02 (судді: Таценко П. Б. (головуючий)), Сидоренко М.В.,
Жаравльов О.О.) рішення господарського суду Одеської області від
17.01.02 скасовано, позов залишено без розгляду.
Скасовуючи рішення апеляційний господарський суд виходив з того,
що неповно з'ясовані обставини, що мають суттєве значення для
вирішення спору.
Без надання первинних документів та акту взаємозвірки сторін, а
також неявки уповноваженого представника позивача, явка якого
визнана обов'язковою, апеляційний господарський суд позбавлений
можливості розглянути спір по суті.
В касаційній скарзі спільне українсько-англійське підприємство у
вигляді товариства з обмеженою відповідальністю “Панком-Юн”
просить постанову Одеського апеляційного господарського суду
скасувати, зобов'язати управління Державного казначейства
України у Одеській області повернути з Державного бюджету
України своєчасно невідшкодовану заборгованість по податку на
додану вартість за травень, червень, серпень, вересень, жовтень
2001 року на загальну суму 2916017,87 грн., посилаючись на те,
що апеляційним господарським судом порушені вимоги матеріального
і процесуального права, а саме: п. 1—2 ч. 2 ст. 129 Конституції
України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
, ст. 7 Закону України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
, ст.ст. 43, 77, 78, 101, 105
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту
встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий
господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає
частковому задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст.ст. 99, 101 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
апеляційний господарський суд,
переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується
правами, наданими суду першої інстанції.
У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за
наявними у справі і додатково поданими доказами повторно
розглядає справу.
Приймаючи 13.05.02 постанову про залишення позову без розгляду,
апеляційний господарський суд виходив з того, що 29.04.02
уповноважений представник позивача, явка якого була визнана
обов'язковою, не з'явився до суду, а його неявка перешкоджає
вирішенню спору по суті.
Крім того, є посилання на пояснення представника відповідача в
засіданні 29.04.02 про те, що позивач відмовився підписати акт
взаємозвірки та первинні документи, а тому суд позбавлений
можливості визначитись з обґрунтованістю та правомірністю
заявлених вимог.
Проте цей висновок суду протирічить вимогам п. 5 ст. 81
Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
.
13.05.02 представник позивача був присутній у засіданні суду, що
вбачається з постанови, а тому залишення позову без розгляду з
підстав нез'явлення представника у засідання апеляційного
господарського суду є помилковим.
Залишаючи позов без розгляду, апеляційний господарський суд не
з'ясував у представника позивача причини невиконання його вимог
(акт взаємо звірки, первинні документи).
Отже, перш ніж залишити позов без розгляду, апеляційний
господарський суд зобов'язаний з'ясувати причини невиконання
його вимог позивачем і об'єктивно оцінити їх поважність.
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок
на додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
суми податку, що підлягають
сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як
різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у
зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом
звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного періоду.
Господарським судом Одеської області було встановлено, що за
наслідками господарської діяльності спільне українсько-
англійське підприємство у вигляді товариства з обмеженою
відповідальністю “Панком-Юн” за період з травень по червень,
серпень, вересень, жовтень 2001 р. має право на відшкодування
заборгованості по ПДВ та експортне відшкодування на загальну
суму 2916017,86 грн.
Згідно п. 8.1 ст. 8 Закону України “Про податок на додану
вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
платник податку, який здійснює операції
з вивезення (пересилання) товарів (робіт, послуг) за межі митної
території України (експорт) і подає розрахунок експортного
відшкодування за наслідками податкового місяця, має право на
отримання такого відшкодування протягом 30 календарних днів з
дня подання такого розрахунку.
Підпунктом 7.7.3 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
передбачено, що у разі, коли за результатами звітного періоду
сума, визначена згідно з пп. 7.7.1 цієї статті, має від'ємне
значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з
Державного бюджету України протягом місяця, наступного після
подачі декларації.
Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у
цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю.
Платник податку має право у будь-який момент після виникнення
бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про
стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності
посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно
сплачених податків.
Наведене свідчить про те, що Закон України “Про податок на
додану вартість” ( 168/97-ВР ) (168/97-ВР)
не ставить право платника податку
на отримання бюджетного відшкодування у залежність отримання від
територіального органу Державного казначейства України висновку
про суми відшкодування ПДВ.
У заяві про уточнення позовної заяви та збільшення позовних
вимог спільне українсько-англійське підприємство у вигляді
товариства з обмеженою відповідальністю “Панком-Юн” просить саме
Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Одеси подати
управлінню Держказначейства висновок про відшкодування ПДВ, а
останнього провести перерахування бюджетного відшкодування цим
висновком (а.с. 31—34).
Таким чином, позивачем заявлена вимога, яка за своїм змістом не
відповідає матеріально-правовому способу захисту порушеного
права, визначеного законом.
Первісно позивачем була заявлена вимога саме про стягнення
бюджетної заборгованості (а.с. 2—4), що відповідає закону, але в
подальшому вимога була змінена і саме змінена вимога була
розглянута господарським судом.
У касаційній скарзі спільно не українсько-англійське
підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю
“Панком-Юн” просить зобов'язати управління Державного
казначейства України у Одеській області повернути з Державного
бюджету України 2916017,87 грн. своєчасно не відшкодованої
бюджетної заборгованості.
Вказана вимога не була предметом розгляду суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 111-7 Господарського процесуального
кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
у касаційній інстанції не
приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом
розгляду у суді першої інстанції.
Враховуючи викладене, постанова апеляційного господарського суду
та рішення господарського суду підлягають скасуванню, а справа —
направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді господарському суду необхідно більш ретельно
з'ясувати вимоги позивача, заперечення відповідача, наданим
доказам дати оцінку у їх сукупності і вирішити спір у
відповідності з вимогами закону.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9—111-11 Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський
суд України
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу спільного українсько-англійського підприємства
у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю “Панком-Юн”
задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від
13.05.02 та рішення господарського суду Одеської області від
17.01.02 у справі № 17-3-23/01-10360 скасувати, справу направити
на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий Н.Кочерова
Судді: В.Рибак
А.Уліцький