ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.07.2002 Справа N 344-9/20
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Подоляк О.А.,
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Сумиобленерго” на постанову Харківського апеляційного
господарського суду від 22.04.2002р.
у справі № 344-9/20 господарського суду Сумської області
за позовом Шосткінського міжрайонного прокурора в інтересах
держави в особі Міністерства палива та енергетики України,
Відкритого акціонерного товариства “Сумиобленерго” в особі
Шосткінського енергопостачального підрозділу
до відповідача Відкритого акціонерного товариства
“Шосткінський міськмолкомбінат”
про стягнення 67220,45грн.
за участю представників:
ВАТ “Сумиобленерго” – Андрущенко І.І. за дов. від 20.11.2000р. №
16Д/83; Турчина С.М. за дов. від 01.07.2002р.; Хвостик Т.В. за
дов. від 18.07.2002р.;
ВАТ “Шосткінський міськмолкомбінат” – Мороко Т.М. за дов. від
20.02.2001р.; Євтушенко Г.І. за дов. від 25.07.2002р.;
ГПУ – прокурор відділу Турлова Ю.А.
В С Т А Н О В И Л А :
Шосткінський міжрайонний прокурор звернувся до господарського
суду Сумської області з позовом в інтересах держави в особі
Міністерства палива та енергетики України про стягнення з
Відкритого акціонерного товариства “Шосткінський
міськмолкомбінат” на користь Відкритого акціонерного товариства
“Сумиобленерго” 67220,45грн. заборгованості за спожиту понад
ліміт електричну енергію в період з 20.08.2001р. по 20.09.2001р.
(а.с.2-3).
До вирішення даного спору по суті, ВАТ “Сумиобленерго” в особі
Шосткінського енергопостачального підрозділу звернулося до суду
з заявою, в якій повідомило про зменшення нарахування підвищеної
плати за спожиту понад ліміт електричну енергію до 53488,64грн.
(а.с.28).
Рішення господарського суду Сумської області від 11.03.2002р. у
задоволенні заявлених вимог відмовлено (а.с.95). При цьому, суд
першої інстанції виходив з того, що позивач не підтвердив факт
споживання електричної енергії понад встановлений ліміт
допустимим доказом, яким у даному випадку, відповідно до п. 8.18
Правил користування електроенергією, які затверджені постановою
Національної комісії з питань регулювання електроенергетики
України від 31.07.96р. № 28 ( z0417-96 ) (z0417-96)
, є двосторонній акт
порушення.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від
22.04.2002р. рішення господарського суду Сумської області від
11.03.2002р. залишено без змін (а.с.109-110).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ВАТ
“Сумиобленерго” звернулося до Вищого господарського суду України
з касаційною скаргою та просить прийняті у справі судові акти
скасувати, прийнявши рішення про задоволення заявлених вимог,
посилаючись на допущення судом порушень норм матеріального права
при їх прийнятті. Так, на думку скаржника, судами невірно
застосовано п. 8.18 Правил користування електроенергією
( z0417-96 ) (z0417-96)
, оскільки вказана норма передбачає складання
двостороннього акта лише у випадку виявлення порушень
представником енергопостачальної організації безпосередньо у
споживача і в його присутності Правил користування електричною
енергією, а не при виявленні правопорушень в електроенергетиці,
визначених Законом України “Про електроенергетику”
( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, яким є споживання електричної енергії понад
встановлену величину.
Відповідач у справі - ВАТ “Шосткінський міськмолкомбінат” у
відзиві на касаційну скаргу, вважаючи доводи скаржника
безпідставними, а прийняті судові акти законними та
обґрунтованими, просить у задоволенні касаційної скарги
відмовити.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у
касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить
касаційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до ст. 47 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, судове рішення
повинно прийматися за результатами обговорення усіх обставин
справи.
Принцип об’єктивної істини, тобто обгрунтованості висновків,
викладених у судовому акті, реалізується також положеннями ст.
38 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка зобов’язує господарський суд не
обмежуватись поданими документами і матеріалами, а витребувати
від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі
документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, у разі
недостатності поданих сторонами документів.
Вимоги зазначених процесуальних норм судом при розгляді даної
справи не виконані, внаслідок чого ним неповно з’ясовані
обставини, що мають значення для вирішення даного спору, у
зв’язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана
правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений
відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок щодо
прав та обов’язків сторін.
Так, відповідно до ст.ст. 1,26 Закону України “Про
електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, споживання енергії можливе
лише на підставі договору з енергопостачальником.
В силу ст. 26 вказаного Закону, споживачі у випадку споживання
електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий
період сплачують енергопостачальникам п’ятикратну вартість
різниці фактично спожитої і договірної величини.
Таким чином, у предмет доказування у цій справі входять
встановлення: розмірів спожитої електричної енергії за спірний
період, встановленого ліміту та наявності або відсутності факту
перевищення розміру встановленого ліміту.
Порядок користування електричною енергією визначається Правилами
користування електричною енергією ( z0417-96 ) (z0417-96)
, затвердженими
постановою Національної комісії з питань регулювання
електроенергетики України, який, у відповідності з ст. 12 Закону
України “Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
, надано
повноваження по розробленню та затвердженню правил користування
електричною енергією.
Судом першої інстанції встановлено, що відносини між позивачем в
особі його структурного підрозділу – Шосткінського
енергопостачального підрозділу та відповідачем по відпущенню та
споживанню електричної енергії визначені укладеним ними
договором № 48 від 19.04.1996р.
Відповідно до п. 2.2 договору, визначення величини відпущеної та
спожитої електричної енергії здійснюється шляхом щомісячного
зняття абонентом, яким є відповідач, до 20 числа та надання не
пізніше наступного дня у письмовій формі енергопостачальній
організації звіту з показниками електролічильників та
електролічильників субабонентів, які підтверджені двостороннім
актом у відповідності з додатком № № 3.1, 3.2, за формою додатку
№ 4. За змістом вказаного пункту договору, двосторонній акт
складається між абонентом і субабонентом.
Вказаний пункт договору, відповідає п. 8.3 Правил користування
електричною енергією ( z0417-96 ) (z0417-96)
, який також визначає, що
показання розрахункових лічильників підтверджуються саме
споживачами документом, який направляється до
електропостачальної організації відповідно до договору.
Отже, для визначення величини відпущеної та спожитої електричної
енергії суду необхідно було дослідити звіт за спірний період – з
20.08.2001р. по 20.09.2001р., який надано відповідачем
Шосткінському енергопостачальному підрозділу.
Розмір величини споживання електричної енергії встановлюється
сторонами у договорі, а у разі необхідності змінити договірну
величину споживання електричної енергії, споживач, за змістом п.
6.2 Правил ( z0417-96 ) (z0417-96)
, може звернутися до електропостачальної
організації не пізніше 20 числа поточного розрахункового місяця,
за відповідним корегуванням договірної величини відпуску
електричної енергії; при цьому, електропостачальна організація у
першу чергу здійснює задоволення потреб у забезпечення
електричної енергії споживачів, які систематично і в строк
оплачують спожиту енергію.
Отже, для визначення встановленого ліміту, суду необхідно було
з’ясувати, яка договірна величина споживання електричної енергії
встановлена сторонами у договорі, чи змінювався її розмір
сторонами до 20.09.2001р
Не з’ясування обставин справи, які мають значення для вирішення
даного спору по суті і входять в предмет доказування у цій
справі, призвели до порушень вищенаведених норм процесуального
права і допущені порушення судом першої інстанції судом
апеляційної інстанції не усунуті, у зв’язку з чим прийняті у
справі судові акти підлягають скасуванню, а справа передачі на
новий розгляд до господарського суду Сумської області.
Висновок суду щодо необхідності підтвердження факту перевищення
встановленого ліміту двостороннім актом порушень у відповідності
з п. 8.18 Правил обумовлений неправильним витлумаченням вказаної
норми судом та помилковістю її застосування до взаємовідносин
сторін, які виникли.
Так, відповідно до вказаного пункту, двосторонній акт порушень
складається на місці при виявленні представником
електропостачальної організації порушень, допущених споживачем
при користуванні електроенергією.
Однак, порушення правил користування електроенергією не тотожно
поняттю споживання електроенергії понад договірні величини та не
відноситься з ним як ціле до частини, оскільки і порушення
правил користування електроенергією, і споживання електроенергії
понад договірні величини є різними видами правопорушень в
електроенергетиці, що вбачається із змісту ст. 27 Закону України
“Про електроенергетику” ( 575/97-ВР ) (575/97-ВР)
.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9-
111-11 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства
“Сумиобленерго” задовольнити частково.
2. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
22.04.2002р. та рішення господарського суду Сумської області від
11.03.2002р. у справі № 344-9/20 господарського суду Сумської
області скасувати.
3. Справу передати на новий розгляд до господарського суду
Сумської області.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Подоляк О.А.