ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАїНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.07.2002 Справа N 2/60
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Подоляк О.А,
розглянувши касаційну скаргу Корпорації з питань садівництва,
виноградарства, виноробної та консервної промисловості
“Закарпатсадвинпром” на ухвалу Львівського апеляційного
господарського суду від 15.05.2002р.
у справі № 2/60 господарського суду Закарпатської області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-
виробничої компанії “Західхімекспорт”
до відповідача Корпорації з питань садівництва, виноградарства,
виноробної та консервної промисловості “Закарпатсадвинпром”
про стягнення 14285,58грн.
за участю представників:
ТОВ “Торгово-виробнича компанія “Західхімекспорт” – не
з’явилися;
Корпорації “Закарпатсадвинпром” – Ващилін О.О. за дов. від
25.07.2002р. № 130
В С Т А Н О В И Л А :
Корпорація з питань садівництва, виноградарства, виноробної та
консервної промисловості “Закарпатсадвинпром” звернулася до
Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною
скаргою на рішення господарського суду Закарпатської області від
17.04.2002р.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від
15.05.2002р. подана апеляційна скарга повернута скаржнику на
підставі п. 3 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, у зв’язку з тим,
що скаржником до апеляційної скарги не додано документів, що
підтверджують сплату державного мита у встановленому розмірі.
Розмір державного мита, що підлягає сплаті з апеляційної скарги,
за розрахунком суду апеляційної інстанції, повинен становити
71,43грн., а позивачем надано докази сплати лише 47,45грн.
(а.с.63).
Не погоджуючись з ухвалою суду, Корпорація з питань садівництва,
виноградарства, виноробної та консервної промисловості
“Закарпатсадвинпром” звернулася з касаційною скаргою до Вищого
господарського суду України та просить її скасувати та
зобов’язати суд апеляційної інстанції прийняти подану скаргу до
розгляду.
У поданій касаційній скарзі скаржник посилається на те, що судом
апеляційної інстанції не взято до уваги те, що чинне
законодавство, зокрема, Декрет Кабінету Міністрів України “Про
державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
встановлює розмір державного мита з
апеляційної скарги у розмірі 50% ставки, обчисленої виходячи з
оспорюваної суми, а не з ціни позову.
Колегія суддів, приймаючи до уваги, що в силу положень ч. 2 ст.
111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, касаційні скарги на ухвали
місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у
порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення
місцевого господарського суду, постанови апеляційного
господарського суду, проаналізувавши на підставі фактичних
обставин справи застосування норм матеріального і процесуального
права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить
касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних
підстав.
Порядок повернення апеляційної скарги регламентується ст. 97 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, яка містить вичерпний перелік підстав, які
тягнуть за собою повернення апеляційної скарги. Зокрема,
відповідно до ч. 3 ст. 97 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, апеляційна
скарга повертається судом апеляційної інстанції, якщо до скарги
не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у
встановлених порядку і розмірі.
В силу ст. 46 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, державне мито сплачується
в доход держаного бюджету в порядку і розмірі, встановлених
законодавством України, при цьому, відповідно до ст. 45 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
, позовні заяви і заяви про оскарження
рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються
державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
За змістом ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про
державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
, одним з об’єктів справляння державного
мита є апеляційна скарга на рішення суду.
Розмір ставок державного мита визначений ст. 3 вказаного Декрету
( 7-93 ) (7-93)
. Зокрема, відповідно до підпункту “г” п. 2 вказаної
норми, ставка державного мита з апеляційних скарг на рішення
встановлена у розмірі 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті у
разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із
спорів майнового характеру – 50 відсотків ставки, обчисленої
виходячи з оспорюваної суми. Так, в силу підпункту “а” п. 2 ст.
3 Декрету ( 7-93 ) (7-93)
, з позовних заяв майнового характеру ставка
державного мита встановлена у розмірі 1 відсотоку ціни позову,
але не менше 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порядок сплати державного мита визначається Інструкцією про
порядок обчислення та справляння державного мита, яка
затверджена наказом Головної державної податкової інспекції
України від 22.04.93 № 15 ( z0050-93 ) (z0050-93)
, в силу п. 39 якої, із
заяв про перегляд рішень арбітражного суду в тій частині, що
стосується як основної суми позову, так і суми мита, останнє
обчислюється виходячи із основної суми позову, що оспорюється
іншою стороною.
Як вбачається з апеляційної скарги та матеріалів справи,
рішенням господарського суду Закарпатської області від
17.04.2002р., яке оскаржувалось скаржником у апеляційному
порядку, заявлений ТОВ “Торгово-виробнича компанія
“Західхімекспорт” позов задоволено частково. Відповідно до
вказаного рішення суду з Корпорації з питань садівництва,
виноградарства, виноробної та консервної промисловості на
користь позивача стягнуто 9315,73грн. (у т.ч. 206,3 індексації
боргу, 447,99грн. річних та 2000грн. пені), а також 173,93грн. в
рахунок відшкодування судових витрат; у задоволенні решти вимог
відмовлено (а.с.59-62).
У поданій апеляційній скарзі скаржник просив скасувати у повному
обсязі прийняте судом першої інстанції рішення, а провадження у
справі припинити. Отже, розмір державного мита, обчисленого
виходячи з вимог вищенаведених нормативних актів та оспорюваної
скаржником суми, стягнутої за рішенням суду – 9315,73грн.,
складає 46,58грн.
Таким чином, висновок суду про те, що скаржником сплачено
державне мито у розмірі меншому, ніж визначено, помилковий,
оскільки ним встановлено, що до апеляційної скарги додано
платіжне доручення від 29.04.2002р. № 64 про сплату державного
мита з апеляційної скарги у розмірі 47,45грн.
Враховуючи наведене, ухвала Львівського апеляційного
господарського суду від 15.05.2002р. підлягає скасуванню, а
справа передачі до суду апеляційної інстанції.
Сплачене скаржником державне мито в сумі 47,45грн. відповідно до
платіжного доручення № 123 від 23.05.200р. підлягає поверненню
на підставі ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України “Про
державне мито” ( 7-93 ) (7-93)
, оскільки касаційна скарга на ухвалу
суду про відмову у відновленні процесуального строку та
повернення апеляційної скарги державним митом не оплачується.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 47,111-5, 111-7, 111-9-
111-11, 111-13 ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Касаційну скаргу Корпорації з питань садівництва,
виноградарства, виноробної та консервної промисловості
“Закарпатсадвинпром” задовольнити.
2. Ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від
15.05.2002р. скасувати, справу передати на розгляд до
Львівського апеляційного господарського суду.
3. Видати Корпорації з питань садівництва, виноградарства,
виноробної та консервної промисловості “Закарпасадвинпром”
довідку на повернення з державного бюджету 47,45грн. державного
мита, перерахованого відповідно до платіжного доручення від
23.05.2002р. № 123, повернувши з матеріалів касаційної скарги
вказане платіжне доручення.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Подоляк О.А.