ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
 
                        П О С Т А Н О В А
                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
 
25.07.2002                              Справа N 17-6-31/02-1866
                              Київ
 
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
 
головуючої                    Добролюбової Т.В.
суддів                        Дроботової Т.Б., Ткаченко Н.Г.
за   участю   представників  Відповідача  Харлан   Н.А.   д.№
сторін                       3944
розглянувши у відкритому     Державної  податкової  інспекції
судовому  засіданні  в   м.  у Малиновському районі м. Одеси
Києві
касаційну скаргу
на ухвалу                    від 17.05.2002
Одеського апеляційного       господарського суду
за позовом                   Науково-виробничого
                             підприємства     ТОВ     “Високі
                             технології”
до                           Державної  податкової  інспекції
                             у Малиновському районі м. Одеси
до                           Управління            державного
                             казначейства в Одеській області
 
про   Визнання  недійсним рішення  ДПІ
                             у  Малиновському районі м. Одеси
                             від 22.01.2002 № 5
 
Науково-виробничим   підприємством   ТОВ   “Високі   технології”
26.02.2002  р.  заявлений позов щодо визнання недійсним  рішення
ДПІ  у  Малиновському районі м. Одеси від  22.01.2002  №  5  про
стягнення податкового боргу з рахунків платників податків та про
повернення  з  державного  бюджету  18299,00  грн.  податку   на
прибуток.    Позовні    вимоги   обґрунтовані    невідповідністю
оспорюваного   рішення   податкової  служби   приписам   чинного
податкового  законодавства, а також  неправомірним  списанням  з
позивача   18299,00  податкового  боргу  на  підставі  платіжної
вимоги.
 
Рішенням Господарського суду Одеської області від 3.04.2002,  що
прийняте суддею Лєсогоровим В.М., задоволені позовні вимоги  НВП
ТОВ  “Високі технології”, рішення ДПІ у Малиновському районі  м.
Одеси  про  стягнення  податкового боргу  з  податку  на  додану
вартість  визнане  недійсним через його невідповідність  чинному
законодавству України. Рішення суду щодо повернення  на  користь
позивача 18299,00 грн. мотивоване доведеністю матеріалами справи
факту  належного виконання позивачем сплати зазначених  податків
за  умови порушення відповідачем встановленого порядку стягнення
податкового боргу.
 
Ухвалою   Одеського   апеляційного   господарського   суду   від
24.04.2002  (що  винесена колегією суддів у складі:  головуючого
Бандури  Л.І,  та суддів Поліщук Л.В., Воронюк О.Л.)  апеляційна
скарга Державної податкової інспекції у Малиновському районі  м.
Одеси  повернута  без розгляду на підставі пункту  2  статті  97
Господарського  процесуального кодексу України  ( 1798-12  ) (1798-12)
          у
зв’язку  з  тим,  що до скарги не додано доказів  надіслання  її
копії  стороні  у справі – Управлінню Державного казначейства  в
Одеській області.
 
Ухвалою   Одеського   апеляційного   господарського   суду   від
17.05.2002  (що  винесена колегією суддів у складі:  головуючого
Бандури Л.І, та суддів Поліщук Л.В., Воронюк О.Л.) відмовлено  у
задоволенні   клопотання   Державної  податкової   інспекції   у
Малиновському районі м. Одеси про відновлення пропущеного строку
для   подання  апеляційної  скарги,  а  сама  апеляційна  скарга
повернута  ДПІ. У Х В А Л А господарського суду мотивована  тим,
що  скарга податкової служби подана з порушенням вимог статті 93
Господарського  процесуального кодексу України ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  а
саме  з  пропуском 10 денного терміну. У задоволенні  клопотання
про відновлення пропущеного строку відмовлено з огляду на те, що
ДПІ  не  додано  доказів  щодо пропуску встановленого  строку  з
поважних   причин,  оскільки  неналежне  оформлення  апеляційної
скарги  зумовило  її обґрунтоване повернення  ухвалою  Одеського
апеляційного господарського суду від 24.04.2002р.
 
Державна  податкова інспекція у Малиновському районі  м.  Одеси,
звернулась  з  касаційною скаргою до Вищого господарського  суду
України,  в  якій просить ухвалу апеляційного суду скасувати  як
таку,    що    винесена   з   порушенням   норм   господарського
процесуального  права.  Податкова служба посилається  на  вимоги
частини   4  статті  97  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  приписами якої  передбачено,  що  після
усунення  обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3 частини  першої
цієї статті, сторона має право повторно подати апеляційну скаргу
у  загальному  порядку.  Водночас  ДПІ  зауважує  на  положеннях
частини   2  статті  93  Господарського  процесуального  кодексу
України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  приписами якої  передбачена  можливість
відновлення   пропущеного  строку  подання  апеляційної   скарги
протягом   трьох  місяців  з  дня  прийняття  рішення   місцевим
господарським судом.
 
Позивач    та   Управління   державного   казначейства   належно
повідомлені про час та місце розгляду касаційної скарги проте до
судового засідання не з’явились, відзив на скаргу не надіслали.
 
Розглянувши  касаційну скаргу ДПІ у Малиновському  районі  міста
Одеси,  заслухавши доповідь судді Добролюбової  Т.В.  та  доводи
представника податкової служби, який підтримав вимоги касаційної
скарги  Вищий  господарський  суд  України  не  вбачає  правових
підстав  для  скасування чи зміни ухвали Одеського  апеляційного
господарського суду.
 
Підставою  повернення  апеляційної скарги  ДПІ  у  Малиновському
районі  судом визначено подання згаданої скарги після закінчення
строку,   встановленого  приписами  статті   93   Господарського
процесуального кодексу України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , з посиланням на  те,
що  зазначені у клопотанні про відновлення цього строку  причини
не визнаються судом поважними.
 
Рішення  господарського суду Одеської області у справі  датоване
3.04.2002р.,  з відміткою канцелярії на звороті про відправлення
сторонам  цього  рішення  8.04.2002р. У суду  відсутні  підстави
вважати рішення не підписаним після цієї дати.
 
Тобто  строк  на  апеляційне оскарження  цього  рішення  починає
перебіг з 9.04.і спливає 19.04.2002 року
 
До   матеріалів  справи  залучена  апеляційна  скарга  оформлена
належно  з  відміткою суду про отримання цієї скарги  29.04.2002
року.
 
Приписами   статті  53  Господарського  процесуального   кодексу
України  ( 1798-12 ) (1798-12)
         господарський суд уповноважений за  заявою
сторони,   прокурора  визнати  причину  пропуску   встановленого
законом  процесуального строку поважною і  відновити  пропущений
строк.
 
Виходячи  зі  змісту  статті  53  Господарського  процесуального
кодексу  України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , поважними причинами визнаються  ті
обставини,  які  є  об’єктивно  непереборними  та  пов’язані   з
дійсними  істотними  перешкодами чи труднощами  для  своєчасного
вчинення сторонами справи процесуальних дій.
 
Наведені   податковою  службою  причини  пропуску  встановленого
законодавством процесуального строку на апеляційне оскарження, а
саме:   помилкове   не   залучення  до  скарги   квитанції   про
відправлення  копії  скарги  стороні,  обґрунтовано  не  визнані
апеляційним судом поважними.
 
З  урахуванням викладеного, переглянута ухвала апеляційного суду
визнається  такою, що відповідає приписам чинного законодавства,
а  відтак  відсутні правові підстави для задоволення  касаційної
скарги Державної податкової інспекції у Малиновському районі.
 
Керуючись статтями 106, 107, 111-4, 111-5, 111-7, 111-8,  111-9,
111-11,  111-13  Господарського  процесуального  кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
        , Вищий господарський суд України
 
                      П О С Т А Н О В И В:
 
Ухвалу Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2002
року  у  справі № 17-6-31/02-1866 залишити без змін, а касаційну
скаргу ДПІ у Малиновському районі без задоволення.
 
Головуючий     Т. Добролюбова
 
Судді          Т. Дроботова
 
               Н.Ткаченко.