ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.07.2002                                    Справа N 8/404

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого                  Перепічая В.С.

суддів :                     Вовка І.В.,

                             Гончарука П. А.

розглянувши у відкритому     ВАТ “Укртелеком” в особі

судовому засіданні в м.      Закарпатської дирекції

Києві касаційну скаргу

на постанову  від 04.02.2002 р.

Львівського апеляційного господарського суду

у справі                     № 8/404

за позовом                   ВАТ “Укртелеком” в особі

                             Закарпатської

                             Дирекції

до                           Закарпатського обласного

                             територіального відділення

                             Антимонопольного комітету

Про   визнання недійсною  постанови  та  за  зустрічним  позовом

Закарпатського     обласного      територіального     відділення

Антимонопольного комітету України

при стягнення з ВАТ “Укртелеком” в особі Закарпатської дирекції

штрафу  у розмірі  10000 грн. та пені 1350 грн. за прострочення

сплати штрафу

                        У С Т А Н О В ИВ:

У  жовтні  2001  року  ВАТ “Укртелеком”  в  особі  Закарпатської

дирекції  звернулося до суду з позовною заявою до Закарпатського

обласного  територіального відділення Антимонопольного  комітету

України,   просило   визнати  постанову  №  7   від   21.09.2001

Закарпатського     обласного     територіального      відділення

Антимонопольного  комітету  України  недійсною,  посилаючись  на

відсутність з його боку порушень антимонопольного законодавства.

В  зустрічному позові відповідач поставив питання про  стягнення

зазначених  сум  з  позивача, посилаючись на порушення  останнім

вимог антимонопольного законодавства.

Рішенням   господарського   суду   Закарпатської   області   від

03.12.2001  (суддя Русняк В.С.), залишеним без  змін  постановою

Львівського  апеляційного  суду від 04.02.2002  (судді:  Юркевич

М.ВС.,  Бонк  Т.Б.,  Городечна  М.І.),  у  позові  про  визнання

недійсною  постанови № 7 від 21.09.2001 Закарпатського обласного

територіального  відділення  Антимонопольного  комітету  України

відмовлено,    зустрічний    позов   Закарпатського    обласного

територіального  відділення  Антимонопольного  комітету  України

задоволено.

В  касаційній  скарзі позивач просить рішення  скасувати,  позов

задовольнити, в зустрічному позові відмовити посилаючись на  те,

що  судом  першої  та  другої інстанцій неправильно  застосовані

норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши пояснення представників ВАТ “Укртелеком”, перевіривши

матеріали  справи  та  обговоривши  доводи  касаційної   скарги,

відзиву на неї, суд вважає, що касаційної скарга задоволенню  не

підлягає з таких підстав.

Як  встановлено  судом  і  підтверджується  матеріалами  справи,

листом  від 03.01.2000 ВП ТОВ “Електроніка” звернулося до Центру

електрозв’язку  №  3 Закарпатської дирекції ВАТ  “Укртелеком”  з

заявою  на встановлення телефону в офісі за адресою м. Мукачево,

вул.Миру, 19/107 (вартість встановлення телефонного апарату  для

юридичних осіб у період звернення заявника складало 800 грн.,  з

врахуванням ПДВ).

Заявник,   відповідно  до  укладеного  договору  з  ЦЕЗ   №   3,

розрахувався за встановлення телефону вогнегасниками на суму 800

грн.

Разом  з  тим  ЦЕЗ № 3, отримавши зазначений товар в  розрахунок

встановлення телефону, листом від 13.03.2001 № 14/1-67 повідомив

вказаного  господарського  суб’єкта про  відсутність  можливості

встановлення  телефону за діючими правилами, як і  зазначив,  що

встановлення   телефонів  ними  проводиться  тільки   при   умові

придбання  пакету  облігацій,  номінальна  вартість  якого   для

юридичних   осіб  складає  1200  грн.(а.с.18).   Суд,   ретельно

дослідивши  обставини направлення такого листа, та  його  зміст,

виходячи з вимог ст. 4 Закону України “Про обмеження монополізму

та  недопущення  недобросовісної конкуренції  у  підприємницької

діяльності”,  обгрунтовано  прийшов  до  висновку,  що  з   боку

позивача, в особі Закарпатської дирекції, мало місце зловживання

монопольним  становищем,  а  саме,  нав’язувування  товару,   не

потрібного  контрагенту, у вигляді купівлі пакету  облігацій  як

обов’язкової умови для встановлення телефону.

Посилання  позивача  на те, що зміст листа зводився  до  питання

позачергово  встановлення телефону, що розрахунок вогнегасниками

це  погашення  дебіторської заборгованості, а не за встановлення

телефону, відсутності технічної можливості встановлення телефону

і  інше, судом, при належному дотримання вимог ст.ст. 32-34,  43

ГПК України ( 1798-12 ) (1798-12)
        , підставно не прийнято до уваги.

Рішення  суду  відповідає матеріалам справи  і  вимогам  закону.

Правильно з рішенням суду погодився і суд другої інстанції.

Доводи  касаційної  скарги  не  спростовують  висновків  судових

інстанцій. З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5,  111-

7,  111-9,  111-11  –  111-12 ГПК України  ( 1798-12  ) (1798-12)
        ,  ВИЩИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

                      П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ВАТ “Укртелеком” в особі Закарпатської дирекції

залишити  без  задоволення, а постанову Львівського апеляційного

господарського суду від 04.02.2002 у справі № 8/404 без змін.

Головуючий    В.Перепічай

Судді         І.Вовк

              П. Гончарук