ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24.07.2002 Справа N 6/33/715п
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Перепічая В.С.
суддів : Вовка І.В.,
Гончарука П. А.
розглянувши у відкритому ВАТ “Сільгоспхімія”
судовому засіданні в м.
Києві касаційну скаргу
на постанову від 16.04.2002
Харківського апеляційного господарського суду
у справі № 6/33/715 п
за позовом ПП”Інтерресурс”
До ВАТ “Сільгоспхімія”
Про стягнення сум
УСТАНОВИВ:
У грудні 2001року ПП “Інтерресурс” звернулося до суду з позовною
заявою до ВАТ “Сільгоспхімія”, просило стягнути з відповідача
суму боргу за векселем 12984,28 грн. і фінансову санкцію 2726,70
грн., посилаючись на те, що відповідач зобов’язаний був прийняти
вексель і оплатити його вартість, оскільки згаданий вексель
проданий відповідачем як письмове зобов’язання на суму боргу.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 21.02.2002
(суддя Кучер М.І.), залишеним без змін постановою Харківського
апеляційного господарського суду від 16.04.2002 (судді: Демченко
В.О., Такмаков Ю.В., Олійник В.Ф.), позов задоволено частково: з
відповідача на користь позивача стягнуто 12984,28 грн. основного
боргу, в решті позову відмовлено.
В касаційній скарзі відповідач просить судові рішення скасувати,
у позові відмовити посилаючись на те, що судом першої та другої
інстанції неправильно застосовані норми матеріального та
процесуального права.
Перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної
скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому
задоволенню з таких підстав.
Вирішуючи спір, і задовольняючи позов частково суд виходив з
доведеності в цій частині вимог.
Про те з такими висновками суду погодитись повністю не можна.
Як посилався відповідач, простий вексель № 763310580203,
пред’явлений до сплати позивачем, був підписаний не головою
правління ВАТ “Сільгоспхімія” Артюхом Г.К., а головним інженером
Приходько В.О. який на це не був уповноважений, а тому вказаний
вексель мав дефект форми і не підлягав сплати.
Суд, у порушення норм процесуального права (ст.ст. 32-34, 43 ГПК
України ( 1798-12 ) (1798-12)
), цих пояснень, які мають суттєве значення
для правильного вирішення спору, належним чином не перевірив, як
і не звернув увагу на те, що ст. 21 Закону України “Про цінні
папери та фондову біржу”, Правилами виготовлення і використання
вексельних бланків, затверджених постановою КМ України та
Нацбанком України від 10.09.92 № 528 встановлено, що простий
вексель від імені юридичної особи повинен містити підписи
керівника та головного бухгалтера, які скріплюються печаткою.
Статтею 75 Уніфікованого Закону про переказні та прості векселі
передбачено однією з обов’язкових умов форми векселя як підпис
векселедавця.
Водночас, у порушення наведених норм процесуального права, не
з’ясував суд як першої, так і другої інстанції до кінця і
питання природи правовідносин, які склалися між сторонами, а
тому висновок апеляційного суду, що на спірні правовідносини не
розповсюджуються норми вексельного законодавства є також не
переконливим.
За таких обставин, коли судом не було з’ясовано дійсні обставини
справи, що вплинуло на їх правильну юридичну оцінку,
застосування норм матеріального права, а тому ухвалені судові
рішення не можна визнати законними і обгрунтованими.
При новому розгляді справи суду слід врахувати наведене, більш
повно з’ясувати дійсні обставини справи і вирішити спір
відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7,111-9, 111-10 – 111-12 ГПК України
( 1798-12 ) (1798-12)
,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу ВАТ “Сільгоспхімія” задовольнити частково.
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від
16.04.2002 та рішення господарського суду Полтавської області
від 21.02.2002 скасувати і справу передати на новий розгляд до
суду першої інстанції, в іншому складі суду.
Головуючий В.Перепичай
Судді: І.Вовк
П. Гончарук