ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.07.2002 Справа N 5/67(02-5/13-19/8)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Борденюк Є.М. (головуючий),
Харченка В.М.,
Щотки С.О.
розглянувши у відкритому засіданні у м. Києві
судовому Товкеса С.А., Беляневича В.Е. та
за участю представників представника відповідача – Лисенко
позивача - Г.С.
касаційну скаргу ВАТ “Олександрійська фірма
“Віра-Сервіс”
на постанову від 23.04.2002
Дніпропетровського господарського суду
апеляційного
у справі № 5/67 (02-5/13-19/8)
господарського суду Кіровоградської області
за позовом ВАТ “Олександрійська фірма
“Віра-Сервіс”
до ЗАТ заводу “Автоштамп”
Про визнання договору недійсним
В С Т А Н О В И В:
ВАТ “Олександрійська фірма “Віра-Сервіс” подало до
господарського суду Кіровоградської області позовну заяву про
визнання недійсним договору купівлі-продажу від 28.04.2000 року
8/25 частин виробничого корпусу в осях К-С, рядах 1-27,
загальною площею 27864 кв.м. , який укладений між ним та ЗАТ
завод “Автоштамп” і зареєстрований Кіровоградською філією
Всеукраїнської біржі нерухомості.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від
21.02.2002 р. по справі № 5/67 (суддя Змеул О.А.) позов
задоволено, спірний договір визнано недійсним з моменту його
укладання з посиланням на те, що договір укладений з порушенням
вимог п. 113 Державної програми приватизації на 1999 рік,
затвердженої Указом Президента України від 24.02.1999 року
№ 209/99.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 23.04.2002 р. № 02-5/13-19/8 (5/67) (головуючий Панова І.Ю.,
судді Кузнєцова І.Л., Лисенко О.М.) рішення господарського суду
Кіровоградської області від 21.02.2002 р. по справі № 5/67
скасоване, в позові відмовлено з посиланням на те, що на момент
укладання спірного договору строк дії Державної програми
приватизації на 1999 рік закінчився та, що, відповідно до ст. 4
Закону України “Про приватизацію державного майна”, Державна
програма приватизації приймається безпосередньо Верховною Радою.
Позивач звернувся до Вищого господарського суду з касаційною
скаргою, в якій просить скасувати вищезазначену постанову
Дніпропетровського апеляційного господарського суду, а рішення
господарського суду Кіровоградської області від 21.02.2002 р. по
справі № 5/67 залишити без змін. Свої вимоги позивач обґрунтовує
тим, що апеляційний суд неправильно застосував норми
матеріального права, а саме Указ Президента України від
24.02.1999 року № 209/99 “Про державну програму приватизації на
1999 рік”.
Відповідач у своєму відзиві на касаційну скаргу стверджує про
законність постанови апеляційного суду.
Заслухавши доповідача, вислухавши пояснення представників
сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого
господарського суду України знаходить касаційну скаргу такою, що
підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що 28.04.2000 р. року між
сторонами був укладений договір купівлі-продажу 8/25 частин
виробничого корпусу в осях К-С, рядах 1-27, загальною площею
27864 кв.м. , який зареєстрований Кіровоградською філією
Всеукраїнської біржі нерухомості.
На дату укладання договору діяла Державна програма приватизації
на 1999 рік, затверджена Указом Президента України від
24.02.1999 року № 209/99. Відповідно до п. 113 зазначеної
програми до виконання плану розміщення акцій ВАТ, щодо яких
передбачається залишення у державній власності пакетів акцій
відповідно до пункту 21 цієї Програми, або до розміщення акцій у
кількості, що відповідає 75 відсоткам загальної кількості акцій
відкритого акціонерного товариства, ВАТ та державним органам
приватизації забороняється відчужувати майно, що належить
товариству, якщо його вартість перевищує 25 відсотків вартості
статутного фонду ВАТ.
Як зазначається в Указі Президента України від 24.02.1999 року
№ 209/99, він прийнятий на підставі п. 4 розділу XV “Перехідні
положення” Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. Зазначеним
пунктом встановлено, що Президент України протягом трьох років
після набуття чинності Конституцією України має право видавати
схвалені Кабінетом Міністрів України і скріплені підписом
Прем'єр-міністра України укази з економічних питань, не
врегульованих законами, з одночасним поданням відповідного
законопроекту до Верховної Ради України в порядку, встановленому
статтею 93 цієї Конституції. Такий указ Президента України
вступає в дію, якщо протягом тридцяти календарних днів з дня
подання законопроекту (за винятком днів міжсесійного періоду)
Верховна Рада України не прийме закон або не відхилить поданий
законопроект більшістю від її конституційного складу, і діє до
набрання чинності законом, прийнятим Верховною Радою України з
цих питань.
Отже дія зазначеного Указу Президента не обмежується календарною
датою, а припиняється прийняттям Верховною Радою відповідного
закону про державну програму приватизації. Чергова програма
приватизації була затверджена Законом Верховною Радою 18.05.2000
року. Отже посилання в оскаржуваній постанові на те, що Державна
програма приватизації на 1999 рік, затверджена Указом Президента
України від 24.02.1999 року № 209/99, діяла лише протягом
календарного року суперечить п. 4 розділу XV “Перехідні
положення” Конституції України ( 254к/96-ВР ) (254к/96-ВР)
. З цих же підстав
посилання суду першої інстанції на те, що спірний договір
суперечить п. 113 Державної програми приватизації на 1999 рік,
затвердженої Указом Президента України від 24.02.1999 року
№ 209/99, є правомірним.
Щодо посилання в оскаржуваній постанові на ст. 4 Закону України
“Про приватизацію державного майна”, відповідно до якої Державна
програма приватизації приймається безпосередньо Верховною Радою,
судова колегія зазначає наступне. Якщо виходити з посилання
апеляційного суду про те, що Державна програма приватизації
приймається безпосередньо Верховною Радою (ст. 4 Закону України
“Про приватизацію державного майна”), треба застосовувати Закон
України “Про Державну програму приватизації”, прийнятий
Верховною Радою 12.02.1998 року, яким затверджено Державну
програму приватизації на 1998 рік. Відповідно до п. 2 цього
Закону він набирає чинності з дня його опублікування і діє до
затвердження чергової Державної програми приватизації. Чергова
програма приватизації була затверджена Верховною Радою
18.05.2000 року.
Згідно з п. 86 Державної програми приватизації на 1998 рік до
виконання плану приватизації (розміщення акцій) та внесення до
реєстру акціонерів відповідної інформації, ВАТ і державним
органам приватизації забороняється відчужувати майно, включене
до статутного фонду ВАТ, якщо вартість зазначеного майна
перевищує 25 відсотків вартості активів ВАТ. Отже спірний
договір укладений з порушенням не лише Указу Президента
№ 209/99, а й цієї Державної програми приватизації на 1998 рік.
Отже касаційна скарга підлягає задоволенню, постанова
Дніпропетровського апеляційного господарського суду від
23.04.2002 р. по справі має бути скасована, а рішення
господарського суду Кіровоградської області від 21.02.2002 р. у
цій же справі – залишено без зміни.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9,
111-10, 111-11 Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (1798-12)
, Вищий господарський суд України
П О С Т А Н О В И В:
1. Касаційну скаргу ВАТ “Олександрійська фірма “Віра-Сервіс”
задовольнити.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду
від 23.04.2002 р. № 02-5/13-19/8 (5/67) по справі № 5/67
скасувати.
3. Рішення господарського суду Кіровоградської області від
21.02.2002 р. по справі № 5/67 залишити без змін.
Головуючий Борденюк Є.М.
Суддя Харченко В.М.
Суддя Щотка С.О.